Спроба цензури в Укрінформі: кореспондент, який публічно коментував ситуацію, отримав повістку. Череватий відреагував

Про це журналіст повідомив у коментарі Суспільному.

"Вчора були мої ефіри у Суспільному, там на кількох чернігівських каналах, про темники на Чернігів. А сьогодні мені з роботи подзвонили і сказали: "На вас отримана повістка. І ми її вам скинемо, розпишіться, що ми вас сповістили". 3 червня потрібно бути у військкоматі для уточнення медичних даних", - розповів Стригун.

Він зазначив, що повістка прийшла в центральну редакцію Укрінформу в Києві.

"Повістка якимось дивом прийшла в Київ у редакцію, яка за кількасот кілометрів. А ТЦК від мене ледве півтора, може два кілометри. І в 2021 році, коли я влаштовувався на роботу в Укрінформі, я там (у військкоматі, - ред.) був. Вони мають буквально всі дані, телефон, адреса, електронна пошта... Тобто, якби вони мали бажання, то мене б знайшли за кілометр від себе. Але вони планують мене шукати через Укрінформ у Києві", — сказав журналіст.

Відповідаючи на питання, чи може це бути пов'язано з оприлюдненою ним історією про список "бажаних" і "небажаних" спікерів для Укрінформу по Чернігівській області Стригун зазначив, що не може пов'язувати ці дві події, але збіг "дивний".

"Я не знаю, не буду казати, що це точно пов'язано. Можливо це такий дивний збіг, але у такий дивний збіг після вчорашнього виступу, а сьогоднішньої повістки, якось слабо віриться. Тим більше, що так сталося, що я навіть за СРСР в армії не служив, я хворів і в армію мене не призивали. А зараз мені 57 років. А це така новина, принаймні змушує задуматися", - сказав він.

Журналіст надав Суспільному копію наказу, у якому гендиректор "Укрінформу" Сергій Череватий зобов'язав відділ по роботі з персоналом проінформувати Стригуна про отримання повістки. Кореспондент зобов'язаний о 10:00 3 червня з'явитися до третього відділу Звенигородського РТЦК та СП, а після цього надати в Укрінформ інформацію.

Напередодні Стригун розповів про існування списку, керуючись яким, мали готувати матеріали для агенції. Згідно з ним, були "бажані" спікери — люди, до яких варто звертатися за коментарями, і "небажані". Лист з такими вказівками надійшов у грудні 2023 року.

Реакція Укрінформу

Згодом агенція опублікувала заяву нового керівника Сергія Череватого щодо цієї ситуації.

"Кожен роботодавець зобов’язаний повідомляти на вимогу  ТЦК СП військовозобов'язаних та призовників про їх виклик до військкомату і забезпечувати їх своєчасне прибуття за цим викликом. Згідно з постановою 1487 КМУ, кожен роботодавець проводить звірку військово-облікових даних своїх працівників. Відповідно до цієї постанови, 3 травня Укрінформ відправив до ТЦК за місцем реєстрації звірку на п’ятьох працівників Укрінформу. Серед них - Юрій Стригун", - йдеться в заяві.

 За словами Череватого, 22 травня від РТЦК Черкаської, Київської та Дніпропетровської областей відправлено розпорядження про необхідність працівникам, в тому числі - Юрію Стригуну, прибути до ТЦК для звірки облікових даних.

"Укрінформ отримав цей документ 31 травня. У відповідь роботодавець, тобто Укрінформ, зобов’язаний видати наказ про повідомлення військовозобов’язаного про необхідність прибуття працівника до РТЦК, де він перебуває на обліку для звірки військово-облікових даних. У разі невиконання цього розпорядження стосовно керівника застосовується адміністративна  відповідальність. Тому ми не могли проігнорувати цей документ", - зазначив Череватий.

Він заявив, що на початку червня усі ці працівники мають прибути на звірку військово-облікових даних до відповідних РТЦК. 

"Вчора такі документи отримали троє людей, сьогодні двоє. Звірка триває на постійній основі. Відповідно, ми підготували наказ про повідомлення, який відправили працівникам на ознайомлення", - підсумував новий керівник Укрінформу.

Що передувало

Укрінформ – єдине в країні державне інформаційне агентство. Після Революції Гідності Укрінформ очолював член Національної спілки журналістів України Олександр Харченко. IPI зазначає, що, на думку багатьох українських журналістів, він успішно запровадив стандарти неупередженої журналістики в державному виданні. Харченка звільнили в листопаді 2023 року, а на його місце призначили Олексія Мацуку, відомого підтримкою Володимира Зеленського.

У травні видання "Українська правда" оприлюднило матеріал, у якому йшлося, що за керівництва Мацуки в інформагенції запровадили темники зі списками небажаних спікерів. Так, для Львівщини серед небажаних спікерів були мер Львова Андрій Садовий, активіст і волонтер Святослав Літинський, ексголова Львівської облради Олександр Ганущин і керівник Першого медоб'єднання Львова Олег Самчук.

Матеріал вийшов за співавторства Ангеліни Страшкулич, яка до березня 2024 року працювала в Укрінформі.

Після публікації УП закарпатська кореспондентка Укрінформу Тетяна Когутич підтвердила інформацію про спроби впровадження Офісом президента темників через директора інформагентства.

Крім того, Львівська кореспондентка Укрінформу Людмила Гринюк також підтвердила, що отримувала темники зі списком небажаних спікерів.

30 травня Міжнародний інститут преси (IPI) висловив занепокоєння тим, що керівником національного інформагентства "Укрінформ" призначили чинного військового.

Власні кореспонденти державного інформаційного агентства "Укрінформ" в грудні 2023 року отримали списки з бажаними та небажаними темами, але вирішили не спиратися на них.

Очільниця ГО "Детектор медіа" Наталія Лигачова вважає, що дотичною до заборон та дозволів щодо тем та спікерів може бути стратегічна радниця керівника Офісу президента Дарія Зарівна.

Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв на тлі виходу статті про "темники" в інформагентстві "Укрінформ" заявив, що в Україні не має існувати державних ЗМІ.