Медіаекспертка Лигачова розповіла, хто в ОП міг бути дотичний до спроби цензури в Укрінформі

Таку думку вона висловила в етері Еспресо.

"Не можу сказати, що це системне явище, тобто поки що ми знаємо саме про таку форму, коли намагалися подати в письмовому вигляді списки заборонених до запрошення в ефір або на сторінки Укрінформу людей. Ми знаємо про таке тільки на Укрінформі й треба підкреслити, що все ж таки це отримало спротив журналістів, деякі з них звернулися до "Детектор медіа", Інституту масової інформації. Ми донесли цю інформацію до західних посольств, відбулася зустріч, як раз тоді щодо тиску СБУ та провладних незрозуміло кого на журналістів-розслідувачів Ніколова та команду "Бігуса". Тоді швидко відбувалася зустріч з послами G7, де представниця Укрінформу Марина Сингаївська показала ці документи, розповіла про тиск на журналістів, відповідно тоді про це стало відомо Офісу президента і вони відступили", - розповіла Лигачова.

Читайте також: Баркар про цензуру в Укрінформі та прагнення влади монополізувати інфопростір

Медіаекспертка переконана, що спроба впровадити "темників" була, проте невдала. Водночас вона переконана, що українські медійники не показали беззаперечну готовність спротиву.

"Дві позиції: перша - це все ж таки небажання підвісити позицію України на зовнішній арені, бо ми розуміємо, що зараз війна і будь-які такі події дають привід росіянам, російській дезінформації використовувати це проти України. Друга, мені здається, - страх. Це мене дещо дивує, все одно анонімно люди про це розповідають", - пояснила голова ГО "Детектор медіа".

На запитання, хто віддавав вказівки Укрінформу, Лигачова відповіла: "Уся історія почалася з Офісу президента - це безперечно. За нашою інформацією, була дотична до цих подій Дарія Зарівна, стратегічна радниця керівника Офісу президента. Вона це заперечує. Тут треба більше виступати". 

Що передувало

Укрінформ – єдине в країні державне інформаційне агентство. Після Революції Гідності Укрінформ очолював член Національної спілки журналістів України Олександр Харченко. IPI зазначає, що, на думку багатьох українських журналістів, він успішно запровадив стандарти неупередженої журналістики в державному виданні. Харченка звільнили в листопаді 2023 року, а на його місце призначили Олексія Мацуку, відомого підтримкою Володимира Зеленського.

У травні видання "Українська правда" оприлюднило матеріал, у якому йшлося, що за керівництва Мацуки в інформагенції запровадили темники зі списками небажаних спікерів. Так, для Львівщини серед небажаних спікерів були мер Львова Андрій Садовий, активіст і волонтер Святослав Літинський, ексголова Львівської облради Олександр Ганущин і керівник Першого медоб'єднання Львова Олег Самчук.

Матеріал вийшов за співавторства Ангеліни Страшкулич, яка до березня 2024 року працювала в Укрінформі.

Після публікації УП закарпатська кореспондентка Укрінформу Тетяна Когутич підтвердила інформацію про спроби впровадження Офісом президента темників через директора інформагентства.

Крім того, Львівська кореспондентка Укрінформу Людмила Гринюк також підтвердила, що отримувала темники зі списком небажаних спікерів.

30 травня Міжнародний інститут преси (IPI) висловив занепокоєння тим, що керівником національного інформагентства "Укрінформ" призначили чинного військового.

Власна кореспондентка Укрінформу в Одесі Ганна Бодрова розповіла, що завдання було від гендиректора. У списках були зазначені бажані та небажані спікери. Наприклад, серед бажаних був голова Одеської ОВА Олег Кіпер. Теми, які запропонували для висвітлення, він озвучив на пресконференції, яка відбулась напередодні нового року.