Латвійська депутатка Європарламенту Жданок щонайменше 20 років співпрацювала з ФСБ, - розслідування
Депутатка Європарламенту від Латвії Тетяна Жданок щонайменше з 2004 року співпрацювала з російськими спецслужбами, звітувала про свою діяльність перед кураторами з ФСБ та просила в них кошти
Про це йдеться в розслідуванні групи Bellingcat та видання The Insider за участю естонських, латвійських та шведських журналістів, які ознайомилися зі зламаним електронним листуванням Жданок.
Зазначається, що євродепутатка з жовтня 2005 року листувався зі своїм куратором - співробітником управління ФСБ по Санкт-Петербургу Дмитром Гладеєм, який формально працював у маловідомих організаціях зі спостереження за виборами.
Наприклад, вона звітувала про конференції в Нарві та Таллінні, які спонсорували фракція "Зелених" Європарламенту та Європейський вільний альянс. Останню організацію, членом якої була Жданок, служба внутрішньої безпеки Естонії прямо називала прикриттям ФСБ, яке було "підготовлено в Санкт-Петербурзі та подано як тріумф у доповіді безпосередньо директору ФСБ".
Судячи з листування, Жданок досить регулярно зустрічалася з Гладеєм у Європі та Москві. Зміст листування, зазвичай, становили розповіді депутатки про її діяльність у Європі, повʼязану з критикою влади країн Балтії. У листах було і прохання виділити кошти - наприклад, близько $6 тис. на створення документального фільму та закупівлю георгіївських стрічок й іншої атрибутики до Дня перемоги у 2010 році.
Жданок організовувала слухання в Європарламенті, присвячені перенесенню пам'ятника радянським воїнам із центру Таллінна у 2007 році, а потім звітувала куратору про відповідні публікації у ЗМІ, написані її "стажером" Іваном Єнгашевим.
Після 2013 року, судячи з листування, у Жданок з'явився новий куратор, на ім'я Сергій Красін. The Insider встановив його справжню особу - це офіцер ФСБ із Петербурга Сергій Бельтюков.
Крім того, Жданок працювала із ще одним оперативником ФСБ Артемом Курєєвим. Як стверджується у розслідуванні, у 2014 році депутатка подавала заяву до посольства Бельгії у Москві, щоб отримати шенгенську візу для відвідання Курєєвим Європарламенту.
У розмові з журналістами-розслідувачами жінка не заперечувала справжність листів, але відмовилася коментувати їх зміст.
"Не можу вважати цей текст заданими мені питаннями, оскільки він заснований на інформації, яка за визначенням не могла бути у вашому розпорядженні", - заявила Жданок виданню Re: Baltica.
Натомість вона підтвердила своє знайомство із Гладеєм. Жданок стверджує, що познайомилася з ним на початку 1970-х років на турбазі на Північному Кавказі, де вчилися кататися на лижах.
"Я кілька разів зустрічалася з Дмитром та його дружиною у Ленінграді, де вони жили. Вони також кілька разів приїжджали до Риги. Пізніше, коли їхня дочка вийшла заміж за латиша, вони регулярно приїжджали до Риги відвідати своїх родичів. Хлопець переїхав до своєї дружини до Санкт-Петербурга, розпочав там успішний бізнес та відкрив ресторан латиської кухні", - розповіла депутатка журналістам The Insider.
Вона додала, що як член Європарламенту відвідала кілька конференцій, організованих організацією Гладея у Санкт-Петербурзі. Навіщо вона надсилала Гладею на погодження проєкти та пресрелізи, Жданок не пояснила. Також вона заперечує, що знала, що Гладей працює на російські спецслужби.
"Я можу засвідчити, що з тих, з ким я сиділа за одним столом, тільки про Володимира Путіна та Сергія Наришкіна я точно знала, що вони співробітники ФСБ Росії", - наголосила Жданок у коментарі журналістам.
Як заявила служба держбезпеки Латвії у коментарі Re:Baltica, латвійське законодавство з 2016 року передбачає покарання за допомогу іноземній державі чи організації у діяльності, спрямованій проти Латвії. Зворотної сили цей закон немає.
"Тому історичні епізоди, зазначені у ваших питаннях, не можуть бути кваліфіковані як злочин", - заявив очільник відомства Нормундс Межвієтс.
Однак один із листів Жданок був відправлений після 2017 року. "Це ми точно оцінюватимемо", - додав Межвієтс.
Хто така Тетяна Жданок
Майбутня євродепутатка народилася 1950 року в Ризі. Вона закінчила Латвійський державний університет і вступила до КПРС. Наприкінці 1980-х років вона активно виборювала збереження Латвії у складі СРСР. Після відновлення незалежності Латвії вона продовжила політичну діяльність, спираючись на підтримку етнічних росіян у країні. Серед іншого, вона запустила в Латвії радіопередачу під назвою "Година російської школи».
Жданок є співголовою партії "Російський союз Латвії". З 2004 року - депутатка Європарламенту. У 2022 році Жданок проголосувала проти резолюції Європарламенту, яка засуджує російське вторгнення в Україну.
Після цього Європейський вільний альянс припинив членство "Російського союзу Латвії" у партії. Як зазначає Re:Baltica, через зміни в латвійському законодавстві в травні 2024 року Жданок не зможе брати участь у перевиборах до Європарламенту, після чого залишиться без депутатського імунітету.
- Актуальне
- Важливе