Питання Гренландії і Панами варто розглядати крізь призму боротьби з амбіціями Китаю, - політолог Желіховський

Свою думку він висловив в етері Еспресо. 

"І питання Гренландії, і питання Панами можна розглядати крізь призму майбутньої боротьби з амбіціями Китаю посилити свої позиції у світовій економіці та геополітиці. І це очевидно, тому я думаю, що тут намагатиметься Трамп примусити, скажімо так, владу Панами, зробити кращими варіанти для Сполучених Штатів щодо користування Панамським каналом. Можливо, там будуть якісь домовленості про зниження оплати за його користування і тому подібне. Тобто тут може бути у цьому сенсі гра, а щодо Китаю, можливо, тут будуть якісь посилення, щоб він не мав можливості вільно переміщати свою продукцію з однієї півкулі до іншої і таким чином, щоб не посилював, власне, своє домінування. Тобто, я думаю, що умови можуть бути якісь ліпшими саме для Сполучених Штатів Америки, хоча не знаю, наскільки може Панамський уряд піти таким вибірковим шляхом. Це зараз будемо спостерігати, однак я не прогнозую, що відбудеться якась військова інтервенція до цієї країни, тому що це може породити ланцюг подій, які будуть небезпечними, зокрема, і для самих Сполучених Штатів Америки", - сказав він. 

Станіслав Желіховський також не прогнозує застосування військ з боку США і щодо Гренландії.

"Щодо Гренландії, то я думаю, що тут якраз таки розглядається аспект посилення ролі США в бізнесовому та безпековому сенсах, особливо на тлі того, що Росія та Китай збільшують свою присутність в Північному льодовитому океані. І для того, щоб Сполучені Штати мали можливість використати цей острів в якості плацдарму, от власне і відбувається ця човникова дипломатія, в тому числі сина Дональда Трампа, щоб, власне, домовлятися про якісь умови для розміщення, можливо, військового контингенту, для бізнесу американського, щоб там не з'явилися присутні більшою мірою китайські інтереси. І особливо це відбувається на тлі можливого отримання Гренландією повного суверенітету і розпоряджання тими ресурсами і стратегічним положенням, яке має цей острів. Тому я думаю, що тут буде вестися певна боротьба, але я також не прогнозую військової інтервенції американців до Гренландії чи приєднання цього острова", - зауважив він. 

На думку політолога, Росія і Китай збільшують свою присутність у Північному льодовитому  океані й сподіваються прокласти нові шляхи завдяки глобальному потеплінню.

"Ні, скоріше всього Трамп вибиває для себе також вигідні умови, тобто він хоче застовбити ці території і в контексті тих запасів природних, які там є, ресурсів і тому подібне. І в контексті стратегічного характеру, щоб можна було американцям більше контролювати арктичні води. Тим паче, що Росія, а також Китай збільшують свою присутність, сподіваються прокласти нові шляхи через глобальне потепління і так само отримати доступ до тих ресурсів, які знаходяться під шельфом Північного льодовитого океану. І Вашингтон може зіграти таку гру щодо боротьби за цей регіон. Ну, а також може вестися підготовка до можливої прямої конфронтації, тому що не виключається, що Російська Федерація захоче повною мірою контролювати регіон Арктики, що вочевидь не вигідно ані Сполученим Штатам Америки, ані всьому вільному світу", - додав Станіслав Желіховський. 

Як Трамп хоче "приєднати" до США інші території

Панамський канал 

Трамп 22 грудня заявив, що Панама нібито стягує надмірну плату за користування Панамським каналом.

Він вважає, якщо "принципи, як моральні, так і юридичні, цього великодушного жесту дарування не будуть дотримані, тоді ми будемо вимагати повернення Панамського каналу Сполученим Штатам Америки в повному обсязі, швидко і без питань".

Президент Панами Хосе Рауль Мулін зазначив, що "кожен квадратний метр Панамського каналу та прилеглої до нього території належать Панамі".

США побудували Панамський канал на початку 1900-х років, щоб допомогти комерційним і військовим кораблям подорожувати між їхніми узбережжями.

У 1999 році Штати відмовилися від власності на водний шлях, а сталося це більш ніж через 20 років після того, як тодішній президент США Джиммі Картер підписав відповідну угоду з Панамою.

Новообраний президент США Дональд Трамп у різдвяному привітанні вчергове висловив зазіхання на Панамський канал, Канаду та Гренландію.

Гренландія

Під час своєї першої каденції Трамп заявив, що розглядає можливість купівлі США Гренландії, і скасував державну поїздку до Данії після того, як данські чиновники заявили, що автономна територія, яка є частиною королівства, не продається.

22 грудня Трамп знову заявив про наміри контролю США над Гренландією: "З метою національної безпеки та свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютною необхідністю".

Прем’єр-міністр Муте Егеде заявив, що Гренландію не можна придбати.

"Гренландія — наша. Ми не продаємося і ніколи не будемо продаватися. Ми не повинні програти нашу довгу боротьбу за свободу", - сказав він.

 Після цього міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен оголосив, що країна збільшує витрати на оборону острова. Поульсен назвав це оголошення "іронічним", оскільки Трамп висловився, що володіння та контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для США.

6 січня король Данії змінив королівський герб, зробивши більш помітними зображення символів Гренландії та Фарерських островів, що було розцінено як докір Дональду Трампу після його претензій на Гренландію.