"Брязкання" ядерною зброєю Путіна свідчить, що Росія все ще не має звичайного військового потенціалу та помилки Макрона і їхні наслідки. Акценти світових ЗМІ 1 березня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 1 березня.

"Брязкання" ядерною зброєю росіян свідчить про те, що вони все ще не мають звичайних військових можливостей

Фото: YouTube

У The New York Times вийшов текст під назвою "Нові ядерні погрози Путіна, приурочені до моменту занепокоєння".

Так журналісти пишуть, що за останні два роки Володимир Путін погрожував застосувати ядерну зброю в російському арсеналі тричі: один раз на початку війни проти України два роки тому, один раз, коли він втрачав позиції, і ще раз у четвер, коли він відчув, що руйнує українську оборону та американську рішучість.

Однак нещодавня промова Путіна також містила деякі нові чіткі елементи. Він не лише дав зрозуміти, що подвоює свою "спеціальну військову операцію" в Україні. Він також чітко дав зрозуміти, що не має наміру переглядати останній великий чинний договір про контроль над озброєннями зі Сполученими Штатами, термін дії якого закінчується менш ніж через два роки, якщо тільки нова угода не вирішить долю України, яка, ймовірно, значною мірою буде в руках Росії.

У наполяганні Путіна на тому, що питання ядерного контролю і подальшого існування української держави мають вирішуватися разом, є прихована загроза того, що російський лідер був би радий, якби всі нинішні ліміти на розгорнуті стратегічні озброєння закінчилися. Це дозволило б розгортати стільки ядерної зброї, скільки він захоче.

Знову і знову високопоставлені військові чиновники та стратеги Путіна обговорювали застосування ядерної зброї як логічний наступний крок, якщо їхні звичайні сили виявляться недостатніми на полі бою або якщо їм потрібно відлякати західне втручання.

Другий страх щодо можливого використання Росією ядерної зброї, у жовтні 2022 року, виник не лише через заяви Путіна, але й через звіти американської розвідки, які припускали, що ядерна зброя на полі бою може бути використана проти українських військових баз. Після кількох напружених тижнів ця криза вщухла.

У своєму виступі російський президент представив Росію не агресором, а постраждалою державою. Цього тижня можливість ввести війська в Україну була відкинута Сполученими Штатами, Німеччиною та іншими державами. Зокрема цим Макрон зіграв на руку Путіну, кажуть деякі аналітики, оголивши розбіжності серед союзників.

Що б не спонукало його до цього, послання президента Росії було чітким: він розглядає перемогу в Україні як екзистенціальну боротьбу, яка є центральним елементом його грандіозного плану з відновлення слави часів правління Петра Великого, коли Російська імперія досягла розквіту. І як тільки боротьба розглядається як війна за виживання, а не війна вибору, стрибок до обговорення застосування ядерної зброї є невеликим.

Разом з тим, той факт, що нинішнє керівництво республіканців, яке з ентузіазмом постачало зброю в Україну протягом перших півтора року війни, тепер прислухалося до закликів пана Трампа перекрити цей потік, можливо, є найкращою новиною, яку отримав Володимир Путін за останні два роки. 

"Кожного разу, коли росіяни повертаються до брязкання ядерними шаблями, це є ознакою їхнього визнання того, що вони все ще не мають того звичайного військового потенціалу, який, як вони думали, у них є. Але це означає, що вони все більше і більше покладаються на свою ядерну політику, це посилює ризик" - сказав в інтерв'ю в четвер Ернест Моніс, колишній міністр енергетики в адміністрації Обами, а нині виконавчий директор Ініціативи з ядерної загрози, яка працює над зменшенням ядерних і біологічних загроз.

На радість Кремлю, коментарі Макрона викрили західні розколи та розбіжності

Фото: Getty Images

Своєю чергою POLITICO продовжило обговорювати нещодавню заяву президента Франції Макрона про введення військ НАТО до України.

У виданні зазначають - якщо висловлювання французького лідера мали на меті надіслати жорстке попередження Кремлю, то вони ефектно провалились, а фактично, вони досягли абсолютно протилежного результату. На радість Кремля, коментарі Макрона викрили західні розколи і розбіжності, посіяли паніку щодо військового стану справ в Україні.

А російські чиновники поспішили висміяти Макрона. Колишній президент, а нині заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв висміяв його за "словесне нетримання", а голова Державної думи В'ячеслав Володін заявив, що "гучні заяви" французького лідера "жахнули жителів його країни і лідерів низки європейських держав". 

Це також дало російському президенту можливість посилити застарілий наратив для його доглянутої внутрішньої аудиторії про те, що Захід, нині в особі НАТО, хоче знищити Росію. Володін не втримався від порівняння Макрона з Наполеоном Бонапартом, попередивши його, чим це закінчилося для французького імператора.

"Згадка про можливість відряджання військ НАТО виглядає як явно неправильне розуміння не лише його колегами, а й європейською громадськістю, яка дедалі більше хвилюється щодо того, куди йде ця війна — і чи може Україна перемогти", - пишуть американські журналісти.

Не маючи живої сили і боєприпасів, Україна не зможе провести серйозний контрнаступ цього року. Все, що вона може зробити - це протриматися, сподіваючись накопичити сили для серйозного контрнаступу в наступному році. Але, як зазначається в аналізі POLITICO, "без західної протиповітряної оборони та ракет дальнього радіуса дії, а також артилерійських снарядів, Києву буде важко організувати надійну, стійку оборону".

Тому Макрон має зосередитися на тому, щоб не розділяти союзників Києва, рекламувати розколи та робити пропагандистський подарунок Кремлю, а дати Україні інструменти, щоб вона мала шанс завершити роботу, підсумовують у виданні.

Західні країни не можуть доставити зброю та боєприпаси Україні: Росія швидко просувається на схід країни, використовуючи свою перевагу в авіації та артилерії

Фото: Алессіо Мамо/The Guardian 

Так поговорити про те, як живуть мешканці прифронтових сіл України вирішили у The Guardian. 

"Після захоплення Авдіївки російські війська стрімко просуваються вперед. На початку цього тижня вони захопили два населених пункти по дорозі з Новоселівки. Їхня тактика вкрай ефективна. Спочатку винищувачі здійснюють бомбардування місцевості. Потім штурмові групи на бронетехніці захоплюють нові та вразливі українські позиції", - зазначають у медіа.

Українські війська не здалися. За короткий час вони збили 10 ворожих літаків "СУ". Але загалом їм не вистачає протиповітряної оборони тактичного рівня, яка б дозволила їм відганяти російські ескадрильї, коли вони просуваються на позиції над окупованим містом Донецьк. В українців мало артилерії, в росіян багато. Вздовж української лінії фронту кожні кілька хвилин можна почути звук наближення "Градів".

Деякі жителі прифронтових сіл не бажають виїжджати, попри те, що росіяни знаходяться за 10 км і наближаються. Мер Новоселівки каже, що в населеному пункті залишилося 18 людей. У них немає ні світла, ні газу. Цього тижня сільський магазин "Наталі" закрився. Дитсадок і медичний пункт теж давно закриті. У сусідньому селі Желанне більше людей - 454 особи. Гуманітарну допомогу видають у школі. Зокрема тут Москва тричі бомбила будівлю, зриваючи її південний фасад.

"Я налаштований оптимістично", — говорить начальник Очеретинського військового округу, до якого входять Новоселівка, Желанне та інші села на захід від Авдіївки, Микола Коваленко. 

Він пояснює: "Я вірю в наші збройні сили. Подивіться, як довго вони тримали Авдіївку. Проблема з нашого боку – брак зброї. Без авіації Росія не змогла б взяти місто. Їхні літаки для нас жахливі". 

Так нещодавно російська авіаційна бомба вагою 500 кг, відома як FAB, зруйнувала магазин і будинок. Пожежа й досі тліє, земля ще тепла під ногами. 

Вибух перетворив фруктовий сад на пустку почорнілих пеньків. 

Влада наказала примусово евакуювати всіх дітей району. Залишилося близько 1500 дорослих. Більшість – люди похилого віку. Допомогу їм привозять волонтери, зокрема Управління ООН з координації гуманітарних питань привезло вантажівку, повну аптечок. Газові плити надала ще одна благодійна організація.

Українські посадовці показали сміливе обличчя після останніх невдач, наголошують журналісти. Ганна Маляр, колишня заступниця міністра оборони, сказала, що Росія намагається просуватися по всьому східному сектору в п’яти різних напрямках. Наразі, за її словами, вона досягла лише "локальних перемог". 

Російські генерали вісім разів віддавали наказ про захоплення всієї Донецької області, чого вони так і не змогли досягти. "Очевидно, вони спробують зробити це знову", - каже Маляр.