НАТО відзначає 75 років, головною загрозою для Альянсу залишається Путін і його ядерна зброя. Акценти світових ЗМІ 4 квітня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 4 квітня.

Недофінансування НАТО дало зелене світло Путіну на вторгнення в Україну

Фото: Getty Images

Сьогодні, 4 квітня, у 75-річницю створення Північноатлантичного договору (НАТО) чимало світових ЗМІ написали про перспективи цієї організації на тлі низки проблем, насамперед війну Путіна в Україні та неоднозначних заяв можливого нового президента США Дональда Трампа. У CNN зосередили увагу на недофінансуванні НАТО.

"Понад десять років союзники хронічно не витрачали на оборону, тоді як супротивники Заходу модернізували та зміцнювали свій власний військовий потенціал. Найбільш очевидний спосіб зрозуміти вплив цього — це повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році", - пишуть у виданні.

Звичайно, найбільш відповідальним за вторгнення Росії є саме Путін. Але люди, які безпосередньо беруть участь у західній політиці безпеки, сказали CNN, що після фінансової кризи 2008 року застереження щодо необхідності покращення оборони були проігноровані на користь збалансування бухгалтерських книг.

Міністр оборони Литви в 2008-2012 роках Раса Юкнявічене згадує зустріч з представниками США в Пентагоні в 2012 році, коли ті "визнали, що Росія буде в змозі випробувати НАТО до 2019 року".

Незважаючи на усвідомлення ризику, до 2014 року лише три з тодішніх 30 союзників змогли досягти цілі НАТО щодо 2% ВВП на оборону. До 2019 року ця кількість зросла лише до семи.

У розмові з CNN член Європейського парламенту Юкнявічене сказала:

"НАТО було сонним у 2010-х роках, зосередившись на війні з терором, а не на регіональних загрозах. Витрати на оборону залишалися низькими на Заході не лише через бюджетний тиск, а й тому, що всі, включаючи США, боялися спровокувати Росію. На мою думку, це означало, що Росія могла побачити, що НАТО несерйозно ставиться до власної оборони, що зробило вторгнення в Україну набагато менш страшним".

Недофінансування оборонних бюджетів протягом тривалого періоду має численні наслідки – від меншої чисельності військ до поганого обслуговування техніки. Але в контексті війни в Україні обмежені та швидко скорочувані запаси боєприпасів, які Захід міг надати Києву, можливо, завдали найбільшої шкоди.

"Одна річ абсолютно впевнена: якби союзники в Європі досягли своєї мети в 2% – зокрема, Німеччина – Україні було б набагато більше зброї, яку можна було б надати, не послаблюючи відповідно оборону їхніх власних країн", – повідомив CNN Джон Гербст, колишній посол США в Україні.

Та справа не тільки в тому, що низькі військові витрати означають низькі запаси зброї. Відсутність попиту означає відсутність стимулів для приватних збройових компаній інвестувати у виробництво зброї. Іншими словами, ви можете мати всі гроші світу, але ви не можете купити зброю, якої не існує, бо її не виробляють. Натомість Росія значно розширила власне виробництво боєприпасів і звернулася до західних супротивників, включаючи Північну Корею та Іран, за додатковою зброєю.

Лідер блоку Єнс Столтенберг у лютому заявив , що 18 його членів цього року, як очікується, витратять щонайменше 2% свого ВВП на оборону. Політики пообіцяли виділити мільярди доларів, а також закупити та збільшити виробництво боєприпасів і зброї. Але більшість планів, які розробляють чиновники, насправді є довгостроковими – потрібен час на будівництво заводів і навчання персоналу.

У Politico відзначають, що глава НАТО Йенс Столтенберг хоче революції в тому, як Альянс фінансує та озброює Україну, але його план викликав неоднозначну реакцію міністрів закордонних справ НАТО в середу.

Ідея генерального секретаря полягає в тому, щоб усунути політику та невизначеність у військовій допомозі Україні, створивши п’ятирічний фонд у 100 мільярдів євро та дозволивши Альянсу взяти на себе більшу вагу в організації озброєння для Києва.

"Ми повинні забезпечити надійну та передбачувану безпекову допомогу Україні на довгострокову перспективу, – сказав Столтенберг напередодні зустрічі, – щоб ми менше покладалися на добровільні внески, а більше на зобов’язання НАТО. Менше на короткострокові пропозиції та більше на багаторічні обіцянки Посилення ролі НАТО в координації та наданні підтримки – це спосіб покласти край цій війні таким чином, щоб Україна перемогла".

Рушійною силою цієї ідеї є те, що відбувається у Вашингтоні, де законопроєкт про військову допомогу в розмірі 60 млрд доларів застряг у Конгресі.

"План генерального секретаря переверне поточну роль НАТО. Більшість із 32 членів альянсу постачають Україні військову допомогу та готівку через очолюваний США формат Рамштайн, який організовує постачання зброї для України. Мета полягає в тому, щоб зробити допомогу Україні менш залежною від національної політики, дозволивши їй планувати на довгострокову перспективу", - відзначають у Politico.

Але така радикальна зміна політики НАТО потребує схвалення всіх членів. Хоча речниця НАТО заявила, що міністри "погодилися рухатися вперед у плануванні посилення ролі НАТО в координації допомоги Україні", дискусії, ймовірно, триватимуть до липневого саміту у Вашингтоні.

Путін у стані війни з НАТО

Фото: відкриті джерела

Тим часом головний антагоніст НАТО Володимир Путін через своїх маріонеток в уряді прямо каже, що перебуває у стані війни з НАТО. Про це пише The Washington Post.

Після терористичної атаки минулого місяця на концертному майданчику "Крокус Сіті Хол" під Москвою російські офіційні особи не лише звинувачували Україну, але й неодноразово звинувачували Захід у причетності. Хоча офіційні особи США наполягають, що дали Москві конкретне попередження що Ісламська держава може атакувати місце проведення.

"Якщо попередження США було настільки детальним, це викликає додаткові запитання щодо нездатності Росії запобігти найгіршому терористичному нападу в країні за два десятиліття. Але замість того, щоб публічно поставити запитання щодо власних дій, російські силовики знехтували заявами Ісламської держави про відповідальність . Натомість вони наполягають на тому, що до допомоги Україні в організації удару були залучені розвідки США та Великобританії", - пишуть у виданні.

Речник Кремля Дмитро Пєсков у середу відмовився коментувати повідомлення The Washington Post про те, що розвідка США спеціально попереджала Росію, що "Крокус Сіті Хол" може стати мішенню для терористів.

Секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев у середу прямо звинуватив українські спецслужби в нападі на "Крокус Сіті Хол", в результаті якого загинули щонайменше 114 людей. Патрушев також натякнув на причетність Заходу. Днем раніше він звинуватив західну розвідку у використанні терористичних груп для нападу на супротивників.

Звинувачення Росії відбуваються на тлі все більш конфронтаційної антинатівської риторики з боку високопосадовців служби безпеки, які наполягають на тому, що очолюваний США Альянс веде "війну" проти Росії. Деякі з цих офіційних осіб неодноразово натякали на потенційне використання Росією ядерної зброї.

В інтерв’ю опублікованому вранці після нападу на "Crocus City Hall" Пєсков сказав, що НАТО веде війну проти Росії, повторюючи стрижень кремлівської пропаганди, яка використовується для виправдання вторгнення Росії в Україну та мобілізації населення Росії.

"Ми перебуваємо у стані війни. Так, це починалося як спеціальна військова операція, але як тільки там утворилася ця група, коли колективний Захід став учасником цього на боці України, для нас це вже стало війною. Я в цьому переконаний. І це повинні розуміти всі, для внутрішньої мобілізації", – сказав Пєсков.

У Bloomberg відзначають, що російський диктатор Володимир Путін сповнений рішучості підкорити Україну, роблячи ставку на те, що він зможе пережити західних прихильників Києва та отримати перемогу на полі бою, навіть якщо російські війська просуваються повільно.

Підкріплений новим шестирічним терміном при владі та намаганням звинуватити Київ у найгіршому терористичному нападі Росії за два десятиліття, Путін відданий досягненню своїх військових цілей після того, як попередні дипломатичні контакти зі США наприкінці минулого року закінчилися нічим, заявили Bloomberg четверо знайомих людей з військовою стратегією Кремля.

Представники США сказали, що не бачать ознак того, що російський президент наприкінці минулого року серйозно ставився до пошуку способу припинення бойових дій, і відкинули ідею переговорів про припинення вогню без участі України.

"Путін зараз, швидше за все, піде на ескалацію", — сказав Олексій Мухін , керівник московського Центру політичної інформації, який надає консультаційні послуги для адміністрації президента. "Його мета — перемога".

Оскільки Росії не вистачає живої сили, необхідної для рішучого прориву, а Україні важко забезпечити свої сили боєприпасами, відповідно, немає жодних ознак того, що якась із сторін зможе змусити супротивника найближчим часом припинити бойові дії. З моменту перемоги на виборах минулого місяця Путін посилив ракетний обстріл українських міст, заявивши, що він не зацікавлений у тому, щоб дати Україні та її союзникам час на переозброєння, якщо він погодиться на паузу в боях.

"Я не вірю в можливе захоплення Харкова. У Кремля не вистачає сил для такого завдання, а місто занадто велике", – сказав Руслан Пухов, керівник Центру аналізу стратегій і технологій московського оборонного аналітичного центру. "Для справжнього прориву у цій війні Росії потрібні набагато кращі комунікаційні можливості, набагато більше високоточної зброї і набагато більше людей".

У BBC написали, що сусіди Росії закликають союзників по НАТО відновити військову службу через майбутню загрозу війни. Після повномасштабного вторгнення президента Путіна в Україну, призов на військову службу перезавантажується та розширюється по всій Європі, а ті, хто живе на порозі Росії, закликають своїх союзників по НАТО, включаючи Великобританію, наслідувати їхній приклад.

Цього тижня Норвегія оголосила про збільшення кількості призовних солдатів після того, як минулого місяця Данія заявила, що має намір поширити строкову службу на жінок і збільшити тривалість служби. Латвія та Швеція нещодавно відновили військовий призов, а Литва відновила призов ще після анексії Росією Криму в 2014 році.

Три країни НАТО – Велика Британія, США та Франція – мають ядерну зброю, як і Росія, тому у разі війни виникне занепокоєння щодо ризику ядерної ескалації. Це найбільше непокоїть західних політиків і часто сковує їм руки, як, наприклад, побоювання канцлера Німеччина щодо надсилання ракет Taurus.