Тиша на фронті можлива, якщо домовлятися про гарантії безпеки, а кредит у $20 млрд Київ не зможе витрачати на зброю. Акценти світових ЗМІ 11 грудня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 11 грудня.

Україні виділили $20 млрд: Росія платитиме за свою шкоду Україні зі своєї кишені 

Важливою подією, про яку писали західні медіа, була новина про новий кредит від США для України на суму 20 млрд доларів коштом заморожених активів РФ. У The New York Times відзначають, що цей "економічний рятувальний круг" гарантує, що Україна матиме економічну підтримку після того, як новообраний президент Дональд Трамп вступить на посаду.

Ця багатомільярдна позика буде погашена коштом відсотків, отриманих із заморожених активів центрального банку Росії.

"Трамп і республіканці в Конгресі навряд чи продовжуватимуть надавати Україні такий же рівень економічної та військової підтримки, який країна отримувала від демократів та адміністрації Байдена. Але конфлікт триває, і Україна значною мірою покладається на міжнародну допомогу, щоб зберегти свою економіку на плаву ", - пишуть американські журналісти. 

Вони нагадують, що 20 мільярдів доларів є частиною кредиту на 50 мільярдів доларів, який Група семи розробила та погодила на початку цього року. США та ЄС ввели санкції щодо заморожування активів центрального банку Росії, більшість з яких зберігається в Європі, одразу після вторгнення в Україну на початку 2022 року.

"Після тривалих обговорень щодо того, як ці гроші можуть бути застосовані для допомоги Україні, чиновники погодилися, що вони використають відсотки, які приносять активи, для забезпечення позики. Такий підхід фактично змушує Росію платити за шкоду, яку вона завдала Україні, і дозволив Сполученим Штатам і Європі надавати допомогу, не покладаючи додаткового економічного тягаря на своїх платників податків. Позика стала політичним досягненням для адміністрації Байдена", - наголошують у The New York Times.

У BBC додають суттєву деталь, що ці гроші, якими оперує Світовий банк, не можуть бути використані у військових цілях.

"Адміністрація сподівалася виділити половину грошей на військову допомогу, але для цього потрібно було б отримати дозвіл Конгресу", - пишуть у виданні. 

Наступного року в Росії очікується хвиля банкрутств підприємств, а США планують ввести ще жорсткіші санкції 

Тим часом російська еліта б'є на сполох через економіку на тлі високих процентних ставок, пишуть у The Washington Post.  

"Затиснуті західними санкціями та надзвичайно високими процентними ставками, російські підприємства бояться банкрутства, оскільки Путін продовжує війну з Україною", - відзначають у виданні. 

За словами керівників підприємств, можлива низка банкрутств, у тому числі у стратегічно чутливій військовій промисловості Росії, де, за прогнозами, наступного року бум виробництва, який підживлює війну Росії в Україні, сповільниться. Результатом може стати те, що Росія більше не зможе поповнювати техніку, що втрачається на полі бою, такими високими темпами.

А в Bloomberg кажуть, що адміністрація Байдена зважує нові, більш жорсткі санкції проти прибуткової торгівлі нафтою в Росії, намагаючись посилити тиск на військову машину Кремля за кілька тижнів до повернення Дональда Трампа в Білий дім.

"Деталі можливих нових заходів ще опрацьовувалися, але команда президента Байдена розглядає обмеження, які могли б націлитися на експорт російської нафти. Байден довго опирався цьому кроку через побоювання, що він може спровокувати різке зростання витрат на енергію, особливо напередодні президентських виборів минулого місяця. Але в умовах падіння цін на нафту на тлі глобального перенасичення та зростаючих побоювань, що Трамп може спробувати змусити Україну швидко укласти угоду з Росією, адміністрація Байдена тепер відкрита для більш агресивних дій", - пишуть у виданні. 

Обговорення підкреслюють, що команда Байдена, яка готується до відходу, тепер готова йти на ризики у протистоянні Росії. Особливо враховуючи, що попередні спроби задушити енергетичні доходи Кремля принесли неоднозначні результати, а середні ціни на бензин у США досягли найнижчого рівня з середини 2021 року.

Головне питання зараз для припинення вогню – які гарантії безпеки для України 

Виданню Reuters стали відомі нові деталі зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа у Парижі. Там відзначають, що президент України використав свою першу зустріч із Дональдом Трампом після виборів у США, щоб пояснити потребу Києва в гарантіях безпеки в будь-якому домовленому припиненні війни з Росією.

"Троє лідерів, які розмовляли 35 хв без радників, не обговорювали конкретних деталей будь-якого бачення миру, але Трамп повторив, що хоче негайного припинення вогню та переговорів для швидкого припинення війни. Зустріч запропонувала деякі перші підказки щодо того, як можуть відбуватися переговори щодо припинення конфлікту, хоча процес, який залучатиме Володимира Путіна, пов’язаний із труднощами, а роль США поки що неясна", - пишуть у виданні.  

За словами одного з джерел Reuters, Трамп поводився дружньо, шанобливо та відкрито і "був у режимі слухання" сторін.

А у Politico пишуть, що нове опитування в Україні показує цікаву тенденцію: майже половина українців довіряє Трампу. Українці налаштовані оптимістично, що він може відновити мир, кажуть у виданні. 

Зараз близько 44,6% українців довіряють обраному президенту США Дональду Трампу. Хоча у 2023 році лише 10% українців віддали перевагу Трампу перед нинішнім президентом США Джо Байдену. 

Американський щотижневий журнал Barrons написав, що Дональд Трамп назвав вирішення війни в Україні своїм головним пріоритетом, зауваживши, що на Близькому Сході "менш складніша ситуація".

"Я думаю, що ми повинні вирішити проблему України з Росією. Обидві ці країни втрачають цифри, в які ніхто не може повірити. Сотні тисяч солдатів гинуть". - сказав обраний президент США французькому журналу Paris Match в інтерв'ю про пріоритети міжнародної політики.

Протести в Грузії – відлуння української революції 

Також у світі продовжують відстежувати ситуацію в Грузії. У The New York Times пишуть, що протести там – "відлуння минулих українських революцій". 

"Цю колишню радянську республіку сколихнули антиурядові демонстрації через ті самі проблеми, які втягнули Україну у війну — її відносини з Європою та Росією", - відзначають у виданні. 

Американські журналісти проводять паралель, що на вулицях Грузії це починає виглядати трохи схожим на Україну 10 років тому, перед війною, коли почалася напруга з Росією. Бо дедалі більш авторитарний уряд у колишній радянській республіці "холоне до Європейського Союзу та наближається до Москви". Тому спалахують масові протести з вимогою відставки уряду. Силовики відповідають, молодих демонстрантів б'ють.

"На далекому східному краї континенту вступ до ЄС може бути ризикованим кроком, який загрожуватиме приватним інтересам, особливо інтересам Росії, яка остерігається втрати будь-якого свого регіонального впливу. Останніми роками ця напруженість різною мірою поширювалась у Грузії, Молдові та, як найкрайніший приклад, в Україні. Усі три є колишніми радянськими республіками, і російські війська займають різні частини кожної", – нагадують у The New York Times.

Розташована між Росією та Туреччиною у важкодоступному кавказькому регіоні, Грузія протягом століть служила життєво важливим коридором між Сходом і Заходом. Але все більше і більше дивиться на Захід. Нещодавнє опитування показало, що 82% жителів країни, населення якої становить 3,7 мільйона осіб, хочуть стати частиною Європейського Союзу. Мета вступу до ЄС та НАТО закріплена в Конституції Грузії. Відповідно, протести – це відповідь на кроки уряду, які штовхають Грузію все далі від Заходу. 

Читайте також: Що відбувається у Грузії: протести через зупинку євроінтеграції, розгони активістів та затримання