
"Під'їжджаючи до Маріуполя, ми зрозуміли, що це не звичайна тривога, а реально велике вторгнення": звільнений із полону азовець Сокаль розповів про оборону міста
Азовець Іван Сокаль, який понад 2 роки провів у російському полоні, пригадав, як тривала оборона Маріуполя, і припустив, що могло б статися, якби українські сили кинули на визволення бійців із міста
Про це він розповів в інтерв’ю Еспресо.
"У нас була тривога. Ми швиденько всі згрупувалися, взяли з собою боєприпаси, і надійшла команда, що ми їдемо на оборону Маріуполя. Під'їжджаючи до Маріуполя, ми вже бачили стовпи диму, тобто вже були обстріли і зрозуміли, що це не просто звичайна тривога, а це реально велике вторгнення", - згадує Іван.
Він поділився, що українські бійці прогнозували, що поки будуть закріплені в Маріуполі, зазнаватимуть досить великого тиску з боку росіян.
"В мене закрадалися такі думки, що наша справа була якомога довше протягнути оборону не просто Маріуполя, а й навколишніх районів, навколишніх сіл, там де Павлопіль, Водяне, Широкине. Але й було думка, що до нас прийде підмога, тобто не дадуть нас взяти в оточення, і що в нас буде доступ, постачання, скажімо, продуктів і боєприпасів", - зазначив він.
Однак, фактично все це вийшло не так.
"Ми пішли на оборону Маріуполя, деякі підрозділи зразу ж відбили від Павлополя, Водяного, Широкиного, Сартани те ж саме. І зрозуміло, що вся концентрація військ ішла на Київ. І це було зроблено правильно, що до нас не давали підмогу, тому що їхня ціль була Київ. Тобто, якщо б ми в перші дні втратили Київ, ми б втратили, можна сказати, все. І коли вже відбили Київ, це вже було трошки запізно, щоб іти до нас і робити якийсь коридор. Це була б колосальна втрата техніки, колосальна втрата бійців. В оточенні ми опинилися 2 березня. 1-2 березня Маріуполь остаточно перебував в оточенні", - зазначив військовий.
Він розповів, що, оскільки увесь час тривала оборона Маріуполя, українські сили потроху відходили, тому що ворог мав значну перевагу в кількості бійців і техніки.
"Маріуполь був у трьох кільцях. Це були Азовсталь, правий берег і завод Ілліча. Пізніше воно все скоротилося до двох кілець, і вже 15 квітня прийшла команда нам іти на Азовсталь для того, щоб ми не пропали на правому березі, а щоб згрупувалися вже всі на Азовсталі", - зазначив Іван Сокаль.
- РФ 11 лютого завдала по Донеччині рекордну з початку великої війни кількість ударів.
- Актуальне
- Важливе








