Світовий банк погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2023 р

Економічна ситуація

Не зважаючи на позитивну динаміку індикаторів поточної ділової активності та окремих макропоказників в Україні (покращення очікувань підприємств, відновлення функціонування енергетичної системи, поступове уповільнення інфляції) міжнародні фінансові організації дотримуються консервативних поглядів щодо перспектив відновлення української економіки у 2023 р. Світовий банк погіршив прогноз зростання реального ВВП України у 2023 р. на 2.8 в.п. до 0.5%, а МВФ фактично підтвердив, що, згідно з базовим сценарієм нещодавно затвердженої програми, скорочення реального ВВП у 2023 р. складе 3%.

В умовах високого рівня невизначеності, що пов’язаний з війною роль держави в підтримці економічного зростання набуває пріоритетного значення. Уряд продовжує докладати зусиль в цьому напрямку: цього року на програму мікрогрантів  “Власна справа” (50-250 тис. грн) бюджетом передбачено 1.8 млрд грн, що дозволить видати близько 10 тис. мікрогрантів, а за держпрограмою "Доступні кредити 5-7-9%"  із початку року банки видали бізнесу 6.2 тис. кредитів на 21 млрд грн. Від початку дії програми в лютому 2020 року було видано 59 тис. кредитів на 186.8 млрд грн.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Україна потребує залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій, що практично неможливо без наявності системи страхування таких інвестицій від ризиків пов’язаних з війною. Забезпечення необхідної для цього інфраструктури вимагатиме координації з міжнародними партнерами. За інформацією Міністерства економіки України наразі ведуться перемовини з міжнародними донорами щодо створення і наповнення цільового Трастового Фонду (так званого страхового пулу), який би міг виступити перестраховим потенціалом для того, аби підвищити інтерес міжнародних фінансових інституцій на кшталт MIGA та DFC до страхування інвестиційних проєктів.

Наразі ведуться перемовини з міжнародними донорами щодо створення і наповнення цільового Трастового Фонду (так званого страхового пулу), який би міг виступити перестраховим потенціалом для того, аби підвищити інтерес міжнародних фінансових інституцій на кшталт MIGA та DFC до страхування інвестиційних проєктів

Стартував весняний етап посівної кампанії 2023 р. Станом на початок квітня вже засіяно 620.5 тис. га, що становить близько 3% від прогнозованих площ зернових та технічних культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території (19.3 млн га). Такий показник фактично порівнянний з показником 2022 р. – 19.8 млн га, але зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю. Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може зменшитися на 17% та скласти 44.3 млн т.

Читайте також: Цьогоріч в Україні можуть зібрати менше зернових

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 11.04.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 1,5 млрд гривень на строки від 1 до 2-х років за ставками від 18,5% до 19,6%, а також 23 млн доларів США на 1 рік за ставкою 4,85%. Середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень становив 19,26%.

З урахуванням планових погашень обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень скоротився на 13,4 млрд гривень шляхом зниження обсягу ОВДП у портфелях банків (-8,9 млрд грн), юридичних осіб (-3,2 млрд грн) та нерезидентів (-2,0 млрд грн). Водночас продовжували зростати вкладення в ОВДП з боку фізичних осіб (+0,4 млрд грн за тиждень), які, втім продовжують володіти лише близько 3% від обсягу ОВДП в обігу.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Валютний ринок

На міжбанківському ринку продовжувало спостерігатися близьке до збалансованого співвідношення між попитом та пропозицією іноземної валюти з боку клієнтів банків. Це визначало помірність обсягів чистого продажу іноземної валюти Національним банком, який минулого тижня становив 125 млн доларів США (порівняно із 343 млн доларів США тижнем раніше).

Підтримку обмінному курсу гривні до долара США забезпечує достатність міжнародних резервів України, які станом на 1 квітня 2023 року становили 31,9 млрд доларів США (+10,4% або +3 млрд доларів США за місяць). Їх збільшення у березні стало результатом збільшення надходжень від міжнародних партнерів на тлі менших обсягів чистого продажу валюти Національним банком та помірних боргових виплат країни в іноземній валюті. Так, на валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5,1 млрд дол. США, з яких 1,8 млрд дол. США – від Уряду Канади, 1,6 млрд дол. США – від ЄС, 1,3 млрд дол. США – від США (через трастовий фонд Світового банку), 2,2 млн дол. США – від Міжнародної асоціації розвитку (IDA) та 476,5 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП.

Уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 486,8  млн дол. США, з яких 409,3 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 49,6 млн дол. США – боргу перед Світовим банком, решта – боргу перед іншими міжнародними кредиторами

При цьому, уряд України виплатив за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 486,8  млн дол. США, з яких 409,3 млн дол. США – за обслуговування та погашення валютних ОВДП, 49,6 млн дол. США – боргу перед Світовим банком, решта – боргу перед іншими міжнародними кредиторами. Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 638,6 млн дол. США.

Чистий продаж валюти НБУ у березні знизився порівняно з лютим 2023 року на 783,1 млн дол. США – до 1 668,9 млн дол. США.

Фінансовий сектор

За даними Національного банку, показники адекватності капіталу банків за результатами березня залишалися на рівні близькому до попереднього місяця: 20,8% для регулятивного та 13,4% - для основного капіталу банків. Відповідні значення майже удвічі перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

Достатність капіталу банків створює можливості для розвитку банківського кредитування, яке наразі продовжує знижуватися. Так, за оперативними даними Національного банку обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у березні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 1,7% за місяць, в іноземній валюті – на 1,2%. Кредитування домогосподарств у березні скоротилося порівняно з попереднім місяцем на 0,2%.

Обсяг кредитів, наданих банками корпоративному сектору та домогосподарствам, у березні скорочувався в усіх валютах. Зокрема, гривневі кредити корпоративному сектору скоротилися на 1,7% за місяць, в іноземній валюті – на 1,2%. Кредитування домогосподарств у березні скоротилося порівняно з попереднім місяцем на 0,2%

Водночас фондування банків коштом депозитів у березні – навпаки – продовжувало зростати за обома категоріями клієнтів та в усіх валютах. Зокрема, залишки на гривневих рахунках корпорацій у березні зросли на 3,1%, населення – на 0,8%; в іноземній валюті – відповідно на 5,2% та 0,1%. При цьому, ставки за новими гривневими депозитами у березні зросли на 1,3% - для корпоративного сектору та на 0,6% - для домогосподарств.

Упродовж минулого тижня обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зріс до майже 570 млрд гривень, що переважно розміщені у депозитних сертифікатах (o/n) НБУ. Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків та збільшення гривні в обігу поза банками зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Короткострокові ставки на грошовому ринку знизилися до нової нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

Спрямуванню ресурсів банків на кредитування сприяє реалізація державної програми "Доступні кредити 5-7-9%", на умовах якої минулого тижня банками було видано 114 пільгових кредитів на загальну суму близько 0,7 млрд грн. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 24 тисяч на загальну суму понад 97 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу, переважна більшість кредитів надавалася на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.