Успіх саміту "Україна-ЄС" — початок діалогу про перегляд квот, — Світлана Таран

Світлана займається дослідженнями економічної політики у сфері міжнародної торгівлі. Має більше 10 років досвіду роботи аналітиком у цій сфері, а також у торговельній політиці на тарифних бар’єрах торгівлі та євроінтеграції. Упродовж 2016-2018 років працювала у секторі державної політики – в офісі віцепрем`єрміністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. 

В ефірі програми "Еспресо: капітал" на телеканалі Еспресо Світлана Таран назвала основних торговельних партнерів України, розповіла про тарифні і нетарифні бар’єри та пояснила, які результати саміту "Україна-ЄС" можна трактувати, як досягнення для України. Ведучий програми — економічний оглядач Андрій Яніцький.

Що таке Trade+, центр, де ви працюєте? Поясніть, будь ласка, нашим глядачам для того, щоб ми розуміли вашу експертизу.

Дякую. Trade+ — це, як уже було зазначено, центр дослідження міжнародної торгівлі, який був відкритий у 2019 році при Київській школі економіки. Ми займаємося дослідженнями міжнародної торгівлі, торговельної політики. Зокрема, пошуком перспективних ринків та товарів для збільшення українського експорту. Також — аналізом нетарифних та різних торговельних обмежень для українських товарів.

А хто користується вашими дослідженнями?  Бізнес чи уряд?

В основному ми проводимо проєкти на замовлення уряду. Більшість наших проектів на замовлення різних урядових організацій. Зокрема, ми також займаємося питаннями європейської інтеграції, і нещодавно провели проєкт для Міністерства цифрової трансформації щодо перспектив інтеграції України у єдиний цифровий ринок ЄС.

А зараз ми виконуємо два проєкти на замовлення Офісу віце-прем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції щодо зони вільної торгівлі України.

Наскільки я розумію, чиновники потім користуються вашими дослідженнями для того, щоб приймати рішення?

Так, політичні рішення, засновані на даних, на аналізі даних.

А чому з точки зору економіста взагалі важливо досліджувати міжнародну торгівлю? Я знаю, що є економісти, які досліджують валютні коливання, зростання цін, зростання економіки. А де тут міжнародна торгівля?

Міжнародна торгівля дуже важлива для економіки України, тому що наша економіка відкрита і дуже залежить від експорту. Відповідно, є, для прикладу, галузі, які до 70-80% своєї продукції експортують на зовнішні ринки. Відповідно, доступ до цих ринків дуже важливий для цих галузей і для економіки в цілому. Це вищі зарплати, це робочі місця, це ринки збуту, які поширюються на глобальні, не тільки на внутрішній ринок. І також це відповідність міжнародним стандартам, адже щоб продавати в інші країни, потрібно відповідати вимогам партнерів.

Це якраз ті самі нетарифні бар’єри. Тобто є перешкоди у міжнародній торгівлі тарифні, коли треба доплатити за кожну тонну чи за кожний кілограм товарів. А є нетарифні, це коли треба відповідати стандартам європейським.

Якщо ми експортуємо в Європу, то ми повинні відповідати європейським стандартам. І — так, часто ці стандарти вимагають високого рівня технологічного розвитку. І такі досить високі вимоги, які можуть бути бар’єрами для входу на цей ринок.

Якщо говорити в цілому про Україну, наші основні торгові партнери — це хто?

Наші основні торговельні партнери — звичайно, це Євросоюз. Але тут варто зазначити, що протягом останніх кількох років відбулися дуже кардинальні зміни у нашій міжнародній торгівлі. По-перше, це пов’язано з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС, в яку входить зона вільної торгівлі, поглиблена і всеосяжна зона вільної торгівлі. Коротко її називають ПВЗВТ.

Краще будемо просто "зона вільної торгівлі" казати.

І другий фактор, який дуже вплинув на торгівлю, — це, звичайно, закриття традиційних ринків України в Росії та інших країнах СНД через війну і через низку обмежень Росії на українські товари та послуги.

Тобто європейський ринок вже компенсував нам російський втрачений ринок, чи ще не зовсім?

Так, і тут важливо додати, що не зовсім, якщо коротко відповісти.

А якщо пояснити, то тут є нюанси. Перше – так, український експорт до Росії впав надзвичайно, майже в два рази. На 80% частка Росії в нашому експорті зменшилася — із 24% у 2013 році до 6% на сьогодні. І це призвело до значного падіння нашого загального експорту. І угода з ЄС частково допомогла відновлювати оце падіння і нарощувати експорт. Тобто, переорієнтувати наш експорт з російських ринків на європейські.

Але, якщо в цифрах говорити, то наш експорт товарів до ЄС зріс на 24% порівняно з докризовим 2013 роком. Тобто всього на ринок ЄС він досягнув у 2019 році рекордного значення $21 млрд. А якщо брати ще з послугами, то це $25 млрд. Це велика сума.

Якщо порівнювати з загальним експортом, скільки це?

Якщо порівнювати з загальним, це було більше 40%.

Більше 40% ми зараз вивозимо в ЄС. Правильно казати "країн спльноти Європейського Союзу", а не Європи, бо не всі європейські входять в ЄС.

Так, об’єднує 27 країн, які об’єднані в митний союз.

Я ще чув, що Китай зараз має велику вагу у нашому зовнішньоторговому обороті. Навіть деякі дослідники, — здається, ваш центр також казав, що Китай був на першому місці по товарах.

Так, за останні роки також, щоб компенсувати втрату наших традиційних ринків, ми шукаємо нові ринки, і Китай — це дуже перспективний ринок, тому що він великий і він динамічно розвивається. І, відповідно, ми почали відкривати цей ринок для себе. І протягом останніх років відбулося надзвичайно швидке зростання експорту туди. Зараз він становить 14,5% всього експорту. У 2020 році ми експортувати більше $7 млрд. Така велика цифра.

Якщо говорити по країнах окремо, не ЄС як Європейський союз, а окремо по країнах, то Китай зараз на першому місці?

Так. Якщо говорити на рівні окремих країн, то Китай — це зараз найбільший наш торговельний партнер.

Але все ж таки нам найцікавіше ЄС. Ми обрали для себе шлях в Європу, шлях євроінтеграції. І ось, минулого тижня був саміт "Україна-ЄС". Крім того, що там були якісь політичні заяви, ось, ми говорили про "відкрите небо", була підписана угода про авіасполучення.

Чи були там питання торгівлі, чи обговорювалися вони?

Так, звичайно. Мені, як експерту по торгівлі, дуже приємно, що саміт приділив дуже багато уваги саме питанням вільної торгівлі. І тому можна сказати, що в цьому відношенні саміт був успішний для України. Тому що там були зазначені кілька дуже важливих положень, на яких наполягала Україна.

Перш за все, це в спільній заяві саміту зазначено, що Україна та ЄС починають переговори про оновлення тарифної частини. Тобто про зменшення митних ставок, які ще на сьогодні існують між нашими країнами.

Тобто, попри те, що в нас є угода про всеохоплюючу зону вільної торгівлі, в нас залишаються товарні позиції, які досі обмежені, де досі є бар’єри. І Україна наполягає на тому, щоб їх знижувати. Я так розумію, що це в першу чергу якісь агротовари, де ми сильні, і де Європа не хоче...

Так, це чутливі товари для ЄС. І там все ще, так би мовити, не скасовані до нуля мита, а діють певні ставки, або введені тарифні квоти. Тарифні квоти це...

В межах якогось обсягу, без...

Так, це можеш експортувати в межах квоти без мита, тобто 0%. Або, якщо ти вже перевищуєш обсяг квоти, то ти експортуєш і платиш мито.

Я знаю, що ми наповнюємо більше десятка цих квот.

Квот 40. Але Україна зараз використовує 32. І за деякими квотами наш фактичний експорт до ЄС в рази перевищує цей розмір квоти.

Я чув про мед, про сік яблука, здається.

Найбільш наші популярні квоти — це мед, яблучний сік, оброблені томати, оброблений крохмаль, м'ясо птиці, кукурудза, пшениця.

Тут ми наполягаємо, щоб або ці квоти були розширені, або взагалі були зняті всі бар’єри?

Так, Україна якраз на цьому наполягає. Що цей розмір квот встановлювався ще 10 років тому, коли ще йшли перші переговори про зону вільної торгівлі. І зараз вони вже не відповідають нашому експортному і виробничому потенціалу. Відповідно, ми хочемо оновити ці квоти відповідно до сучасного стану.

Європа ще не погодилася зняти квоти, але вже погодилася розпочати діалог. До цього вони не хотіли.

Так, діалог почався, якраз цьогоріч. І вже навіть сторони обмінялися пропозиціями щодо цієї тарифної лібералізації, тобто зниження мит або розширення квот.

Ви тут згадали складне слово "лібералізація". Що це значить відносно торгівлі? Бо ми знаємо, що в політиці є консерватори, ліберали. А лібералізація відносно торгівлі — це про зниження?

Це про зниження торгівельних бар’єрів. Торговельні бар’єри в даному випадку — це тарифні бар’єри, це ввізні мита.

Є ще нетарифні бар’єри — це всі інші заходи, не тарифні, які можуть впливати на торгівлю: це санітарні та фітосанітарні норми, це технічні вимоги та стандарти стосовно промислових товарів, це митні процедури. Тобто всі ці заходи також впливають і можуть обмежувати, бути бар’єром для торгівлі. І  мета зони вільної торгівлі — шляхом регуляторного наближення України до норм ЄС зменшувати ці бар’єри.

Відповідно, щоб у нас діяли ті самі правила, що в Європі. Для того, щоб вироблені в Україні товари нічим не відрізнялися по стандартах від європейських. І ми могли без проблем вивозити і завозити товари.

І тоді не треба буде їх так сильно перевіряти, наприклад стороні ЄС. Тому що вони вже знають, що тут уже забезпечені ті ж самі правила, діють ті ж самі норми, стандарти, і вони відповідають тому ж самому рівню безпечності та якості, аналогічному до ЄС.

У нас зараз ще не такі правила? Ми тільки хочемо, щоб вони були?

Якраз угода про вільну торгівлю це передбачає, що ми наближаємося. За ці п’ять років, вже більше п’яти років, ми, звичайно, зробили значний прогрес в наближенні до європейських правил. До речі, це також відмічено в спільній заяві саміту, що Україна зробила значний прогрес стосовно сфери зони вільної торгівлі. Це технічні вимоги до промислових товарів, це публічні закупівлі, це санітарні та фітосанітарні норми.

Там трохи менший прогрес в митній сфері. І ще менший --  в транспортних перевезеннях, це стосовно залізничного, морського, автомобільного транспорту.

Але тим не менше, — так, це важливо, що в заяві саміту це підкреслено. Тому що від регуляторного наближення до права ЄС залежить подальше відкриття ринків для України. І тут воно напряму залежить.

І мабуть, останнє питання, щодо так званого зеленого переходу. Коли ми з вами говорили перед тим, як зустрітися в студії, ви казали, що дуже важливі всі ці зміни і досягнення на саміті для здійснення зеленого переходу. Що це таке "зелений перехід", навіщо він потрібен?

Так, в заяві саміту також говориться. Це окремим таким пунктом зазначено, що Україна та ЄС починають офіційний діалог стосовно реалізації європейського зеленого курсу та зеленого переходу України. Це система заходів щодо трансформації економіки для зменшення вуглецевих викидів, тобто декарбонізація економіки.

Економіка має бути не тільки прибутковою, а має бути ще й екологічною?

Так, і це новий тренд в ЄС, і вони це вводять. Звичайно, це дуже гарна ціль цього курсу. І Україна це офіційно підтримує, і вже приєдналася, і сказала, що вона буде реалізовувати ці цілі, і буде зменшувати викиди, і менше виробляти брудних продуктів. Але є "але" — в рамках цього курсу також може бути вуглецевий податок для деяких видів бізнесу.