ВАКС арештував майно трьох обвинувачених у справі "Роттердам+"

Про це інформує пресслужба.

"У вівторок, 3 жовтня, колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила клопотання прокурора САП та наклала арешт на майно обвинувачених у справі "Роттердам+", - йдеться в заяві.

Суд наклав арешт на квартиру загальною площею 41,3 кв.м у Києві та будинок 243,2 кв.м на Київщині - ексголови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Дмитра Вовка. Також дві квартири - площею 81,90 кв.м розташовану у столиці та 72,4 кв.м у Донецьку - колишнього гендиректора "ДТЕК Мережі" Івана Гелюха арештовані.

На майно колишнього гендиректора "ДТЕК Східенерго" Бориса Лісового теж є арешт, зокрема на квартиру загальною площею 97,4 кв.м у Києві, будинок 219,6 кв.м та 2 земельні ділянки.

Повідомляється, що ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Що відомо про справу так званої формули Роттердам+

Справа "Роттердам+" стосується обвинувачення членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), та керівників державних компаній "Укренерго" та "Енергоринок" у завданні збитків споживачам електроенергії на понад 40 млрд грн. За версією слідства, вони затвердили та застосували незаконну методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію, яка передбачала врахування витрат на імпорт вугілля з порту Роттердам, незалежно від того, чи фактично такий імпорт відбувався. Це призвело до штучного завищення ціни на електроенергію та надмірного збагачення приватних компаній, які належать олігарху Рінату Ахметову.

Справа розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) з березня 2017 року. Протягом цього часу справа була кілька разів закрита та відновлювалося. 

Справа "Роттердам+" є одним з найскандальніших та найбагатших корупційних проваджень в Україні, яке має значний вплив на енергетичний сектор та соціально-економічне становище громадян. Справедливий та відкритий судовий процес по цьому провадженню є необхідною умовою для деолігархізації країни та захисту державних інтересів.

Нагадаємо, 8 серпня 2019 року НАБУ оголосило ексголові НКРЕКП Дмитру Вовку та ще п'ятьом особам, причетним до запровадження так званої формули "Роттердам+", підозру у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано 18,87 млрд грн збитків.

Старший групи прокурорів у справі "Роттердам+" Віталій Пономаренко тричі закривав це провадження.

18 листопада 2020 року розслідування справи Роттердам+ було відновлено за рішенням Вищого антикорупційного суду.

5 травня 2021 року генпрокурор Ірина Венедіктова змінила старшого групи прокурорів у провадженні на Дениса Демківа, який уже 20 травня вирішив закрити справу вчетверте.

У вересні 2022 року НАБУ завершило розслідування першого епізоду справи.

А у жовтні НАБУ і САП повідомили про підозру ще 15 причетним до запровадження та дії формули "Роттердам+".

НАБУ і САП 16 січня цьогоріч завершили розслідування за підозрою 15 осіб, причетних до запровадження та дії так званої формули "Роттердам+".