Ще до літнього саміту НАТО Україна може зайняти на фронті вигідну позицію, - американський експерт Фрід

Я вірю, що ця боротьба закінчиться, коли буде надіслана допомога, але не можу точно сказати, коли це станеться. Я не маю жодних виправдань перед українцями, окрім того, що наша політика повторює помилки, зроблені багато років тому, під час приходу Гітлера, коли ми не поспішали з втручанням. За це я дуже шкодую. Ця політична боротьба в Сполучених Штатах є серйозною і вона досі триває.

Можливо, є додаткові інструменти чи важелі впливу в президента США чи в американської адміністрації? Адже треба терміново шукати додаткові механізми – це питання про життя і смерть.

Можливо й існують додаткові інструменти, які адміністрація може використати для надання певної військової допомоги Україні, але їх буде недостатньо і вони не будуть достатньо швидкими. Наприклад, я б хотів, щоб країни G7 використовували російські суверенні активи, які були заморожені в країнах G7, переважно в Європі, і спрямовували їх на допомогу Україні. Проте цей процес потребує часу.

Боротьба в конгресі все ще триває, і мені дуже прикро вам повідомити, що наша політика блокує необхідну допомогу для України. Соромно, що американці не можуть зробити те, що правильно. Але моя робота полягає не лише в тому, щоб висловлювати осуд, а й у поясненні українцям, у якій ситуації ми знаходимося. Я вірю, що Байдену нарешті вдасться досягти успіху і конгрес проголосує за ці кошти, однак з впевненістю цього стверджувати не можу .

Дуже довго ухвалювалися надзвичайно важливі рішення, зокрема про передання Україні F-16, про ракетні системи ATACMS. Якщо вірити американським журналістам, подібні рішення залежали цілком від президента. Джозеф Байден має певні внутрішні сумніви, радше всього він отримав додаткову інформацію від керівника ЦРУ Бьорнса. Можливо, йдеться про якісь додаткові загрози. Але рішення це не ухвалювалося навіть коли були відповідні кошти.

Сполучені Штати можуть надати Україні додаткові боєприпаси для її артилерії, додаткові засоби для протиповітряної оборони, а також обладнання, наприклад, танки "Абрамс" для проведення наступальних операцій. Особливо важливими є ракети ATACMS більшого радіусу дії, які дозволили б Україні атакувати цілі в Криму, ставлячи російські сили у вразливе положення.

Все це є ключовими факторами в переконливій стратегії українського успіху. Проте для реалізації цієї стратегії необхідна додаткова військова підтримка, зокрема ATACMS, щоб Україна могла розпочати наступ і наносити удари на значні відстані.

Друзі України у США, в тому числі в адміністрації Байдена та конгресі, усвідомлюють це. Однак залишається питання: чи зможемо ми подолати опір деяких республіканців?

Що українцям слід зробити, щоб допомогти адміністрації президента Байдена переконати конгрес? Ми були вражені, коли американські парламентарі пішли на майже місячні канікули.

Я вважаю, що депутати Верховної Ради України, які приїдуть до Вашингтона і зустрінуться зі своїми республіканськими колегами, справді можуть допомогти. Особиста присутність українців була б дуже доречною. Посол України в США Оксана Маркарова є активною та ефективною персоналією; люди поважають її, і вони мають на це право. Втім присутність українців тут, у Вашингтоні, була б дуже корисною.

Я не хотів би розглядати цей поганий сценарій, але, не дай боже, якщо ми не отримаємо дозволу з  боку конгресу, - як тоді треба чинити нашим друзям? Чи Європейський Союз буде готовий взяти на себе фінансовий тягар війни? Чи США будуть готові використовувати європейські кошти, щоб допомагати нам потужною зброєю?

Країни Європи, особливо ті, що входять до Європейського Союзу і НАТО, збираються робити більше, щоб допомогти Україні. Вони вже вживають заходів. Вони вироблятимуть більше боєприпасів і надаватимуть Україні зброю в міру своїх можливостей. Однак вони не можуть повністю компенсувати дефіцит або прогалину, спричинену повільністю американського конгресу в ухваленні рішень. Та попри це, допомога від них буде.

Міністр закордонних справ Польщі вже докладає всіх зусиль, а президент Польщі Анджей Дуда та прем'єр-міністр Дональд Туск відвідають Вашингтон у першій половині березня, де рішуче виступатимуть за підтримку України. Польський уряд дуже відданий підтримці України. Ваші європейські друзі роблять все, що можуть. Від Сполучених Штатів залежить, чи зроблять вони все правильно. Я сподіваюся, що ми це зробимо.

Ви були надзвичайним і повноважним послом США в Польщі, тож польську політику ви знаєте. І знаєте політику українську. І немовби ніщо не мало б перешкоджати поглибленню інтеграції та співпраці, але з’являються різні речі, на які ми в Україні реагуємо дуже серйозно.

Багато польських фермерів занепокоєні наслідками появи української продукції на польських ринках. Вони побоюються, що наявність дешевших українських продуктів витіснить їх з бізнесу. Отже, у Польщі існує справжня стурбованість. Ви маєте рацію, що частково вирішення цієї проблеми лежить саме на Європейській комісії, яка працює над пошуком цього рішення, включаючи забезпечення того, щоб українська сільськогосподарська продукція, яка проходить через Польщу, не продавалась у Польщі, а потрапляла туди, де її потребують.

Водночас схоже, що росіяни непогано користають з цієї ситуації. Є певні докази російського втручання, і я вважаю, що польська влада буде рішуче реагувати, щоб запобігти подальшому російському втручанню. Це складне питання. Польський уряд робить все, що може, і я думаю, що рішення вимагатиме від Польщі, України та Європейського Союзу спільної роботи.

Запроваджено потужні санкції проти РФ. Але, можливо, є ще якісь додаткові інструменти, щоб росіяни не настільки комфортно почувалися. Торгівля з Індією нафтопродуктами виходить за межі здорового глузду: росіянам вдалося стабілізувати свою внутрішньоекономічну ситуацію. Хоча радше всього за рік-півтора вона піде потужними тріщинами, спрацює накопичувальний ефект. Але, можливо, є кейси, які болюче вдарили б по російській економіці вже зараз?

Президент Байден заявив, що додаткові санкції США проти Росії будуть оголошені в п'ятницю. Я не знаю деталей цих санкцій, але натяки адміністрації свідчать про те, що вони будуть спрямовані на російську військову промисловість.

Це, ймовірно, означає переслідування мереж порушників санкцій, які забезпечують Росію обладнанням, необхідним для її військового виробництва. Ми також можемо націлитися на китайські компанії і, сподіваємося, ліквідувати мережі третіх країн, які сприяють реекспорту західної продукції до Росії, таким чином обходячи санкції.

Я хотів би бачити ще сильніші заходи, включені в санкції, такі як рішення G7 і партнерів США по G7 про використання російських суверенних активів для допомоги Україні. Хоча я не очікую, що це станеться в найближчому майбутньому, все ж вірю, що ми побачимо пакет заходів, спрямованих на припинення ухилення Росії від санкцій.

Іран та Північна Корея почали постачати Росії балістичні ракети, які прилітають на нашу територію. Є ще держави, які відверто обслуговують російську агресію, відмиваючи російські гроші або постачаючи росіянам товари подвійного призначення.

Україна має всі підстави бути обуреною постачанням Північною Кореєю та Іраном військового обладнання Росії. Сьогодні вранці на американському телебаченні я почув, як Радек Сікорський, міністр закордонних справ Польщі, описав реальний сценарій успіху України в цій війні. Цей сценарій передбачає виділення Сполученими Штатами коштів на допомогу українським військовим. З цими коштами українські сили зможуть стримувати росіян на суходолі. Однак, якщо ми надамо їм ракети ATACMS, вони зможуть уражати російські логістичні та інші військові об'єкти в Криму та окупованій Україні, зайнявши більш вигідну для себе військову позицію, можливо, ще до саміту НАТО цього літа. Це реальний сценарій успіху.

Тож якщо українці стримуватимуть росіян на суходолі так успішно, як вони відтіснили російський Чорноморський флот за допомогою ударів з більшої відстані, тоді вже можна буде побачити, як час почне працювати проти Росії. Російська економіка вже перебуває у стресовому стані.

Якщо ми зможемо посилити цей стрес і дати зрозуміти Путіну, що він не зможе виграти свою війну, то шанси для України на більш сприятливе завершення цієї війни однозначно зростуть.

Це правдоподібна теорія українського успіху, яка багато в чому залежить від США. Україна зможе виграти цю війну за умови допомоги та підтримки з боку її друзів на Заході.

Візит Такера Карлсона до Путіна – історія не про журналістську роботу, це "матрьошка", в якій є кілька шарів. Перший шар – той меседж, який Путін через Карлсона надіслав цивілізованій спільноті. Інтерв’ю певно проаналізували в Держдепартаменті, в Європі, адже Путін надіслав чіткі сигнали про свої канібальські апетити стосовно України.

Другий момент: відомий український політик і дипломат Роман Безсмертний у розмові зі мною припустив, що те, що називалося "документами Богдана Хмельницького" і його кореспонденцією з Олексієм Михайловичем, московським царем тоді, які Путін передавав немовби для американської аудиторії, насправді ті течки могли містити дещо інше. І ніхто, звісно, не перевіряв, які документи чи які плани могли там бути.

Що можна сказати про візит Такера Карлсона до Москви? Давайте подивимося. Перш за все, його інтерв'ю було ганебним, тому що він не мав жодного уявлення про те, що говорив Путін. Він явно був не у своїй тарілці. Він був майже нездатний опротестувати історичні фальсифікації Путіна. Це було так само ганебно, як і інтерв'ю зі Сталіним, які організовували ліві західні діячі з добрими намірами, але в кінцевому підсумку вони були невігласами. Була тенденція, коли західні європейці та американці їхали до Москви, не знаючи реальності, уявляючи, що вони відвідають якусь версію соціалістичного раю. Вони проектували свою фантазію на Москву і уявляли, що бачать хорошу соціальну систему. Але вона зазнала краху.

Такер Карлсон нині робить щось подібне, але від правих. Він поїхав до Москви та занурився в правонаціоналістичну чи навіть фашистську утопію. Це був огидний прояв західного невігластва. Такер Карлсон не мав жодного уявлення про те, що він насправді бачить; його візит до московського супермаркету був смішним у своїй наївності. Це знову нагадало мені західних лівих, які їздили до Москви і стверджували, що московський метрополітен є доказом переваги радянської системи - смішно зараз, але й огидно водночас. Це ганебний епізод.

Ви великий друг України, ви зробили не просто багато для України, а робите все, що залежить від вас і навіть більше. Путін фактично посилає сигнал колективному Заходу: дозвольте мені вигризати криваві шматки з України, а я натомість не оголошуватиму Третю світову війну чи не провокуватиму подальшої ескалації проти держав НАТО, наприклад, Естонії, чи Фінляндії, чи Литви. Нам від того не легше, ми розуміємо, що оприлюднена через Карлсона торгова позиція Путіна загалом зводиться до того, що він хоче далі жерти Україну.

Путін намагається зробити кілька речей одночасно. Він погрожує Заходу і намагається переконати певний тип американців, що Україна не може перемогти. Тому він вважає, що ми на Заході повинні підштовхнути Україну до негайного врегулювання на вигідних для нього умовах.

Путін, ймовірно, розраховує, що зараз він виграє через те, що конгрес США не проголосував за виділення грошей для України.

Однак через два роки після того, як він розпочав повномасштабне вторгнення в Україну, очевидно, що він не досягнув своїх головних цілей, які включали в себе швидке завоювання всієї України і зведення її до статусу маріонеткової держави під владою Кремля. Він зазнав невдачі в цьому, і якщо США будуть діяти правильно, він і надалі зазнаватиме невдач. Однак він також продовжуватиме погрожувати країнам Балтії, Молдові і навіть Польщі, сподіваючись залякати нас на Заході, щоб схилити Україну до врегулювання. Ми не можемо цього допустити. Ми повинні знайти спосіб допомогти Україні, тому що Україна все ще може досягти успіху, і це піде на користь усім нам.

А в когось, крім Путіна, є якийсь план? Можливо, у Ердогана чи у Шольца? Що нам робити в поганій ситуації, з урахуванням обмеженості нашої ресурсної бази? Ресурсна база – це те, що дає змогу зберегти життя наших бійців. Загалом це небачена історія – воювати з РФ без авіації та іншого.

Якщо ми зможемо знайти ресурси, щоб допомогти з навчанням цього року, перспективи України почнуть покращуватися. Виробництво зброї на Заході зростатиме, що дасть нам більше зброї, яку ми зможемо відправити в Україну.

Виробництво енергії на Заході також зростатиме, що зробить російський природний газ і нафту менш важливими для світової економіки і дасть нам більше можливостей для їх обмеження. Існує обґрунтована ймовірність того, що зростатиме і власне українське оборонне виробництво, в тому числі виробництво безпілотників і боєприпасів, як всередині України, так і в дружніх сусідніх країнах, таких як Польща чи Чехія.

Попереду в України є різні шляхи для досягнення успіху, але зараз ми стоїмо перед особливо складним моментом, особливо в рік американських виборів. Якщо ми зможемо це подолати, зокрема якщо конгрес США проголосує за виділення коштів для України, перспективи України лише покращуватимуться.