The Times: Ракетні амбіції Дніпра витримують натиск Путіна

Про це йдеться в статті The Times, переклад якої наводить Еспресо. 

Величезний завод у Дніпрі потерпає від регулярних російських ракетних обстрілів. Вибиті вікна, бетон у кількох будівлях обвуглений.

Минулого місяця завод був уражений російською гіперзвуковою балістичною ракетою середньої дальності, що ознаменувало ескалацію конфлікту.

"Один з найбільших і найвідоміших промислових комплексів Радянського Союзу, який сьогодні виробляє ракетну техніку та інші види озброєнь, був уражений в місті Дніпро в Україні", - похвалився президент Путін у прямому телевізійному зверненні.

Використання Путіним ракети "Орешник" було інтерпретовано як попередження Заходу, відповідь на українські удари по російській території з використанням американських ATACMS і британських ракет Storm Shadow.

Але рішення обрати мішенню Південмаш, відомий як Южмаш до проголошення незалежності України в 1991 році, також видало нервозність російського президента щодо потенційно революційних українських планів: мрії президента Зеленського про створення балістичної ракети.

"Перша українська балістична ракета була випробувана. Це був позитивний тест", - оголосив Зеленський незадовго до обстрілу "Орешником".

Можливо, міркуючи про те, що амбіції України щодо членства в НАТО, імовірно, будуть зірвані мирною угодою, укладеною Дональдом Трампом, Зеленський розглядає більш грізний спосіб стримати Путіна від подальшої агресії.

Україна вже завдавала ударів по Москві за допомогою безпілотників власного виробництва. Але балістична ракета вітчизняного виробництва запропонувала б жорсткішу форму стримування і, що важливо, таку, яка не потребувала б західних дозволів.

У своєму "плані перемоги", представленому перед народними депутатами України за два тижні до виборів у США, Зеленський заявив, що Київ хоче зібрати "всеосяжний неядерний пакет стратегічного стримування".

Після удару "Орешником" російські пропагандисти стверджували, що завод "Південмаш" площею 1850 акрів був повністю зруйнований. Але грудневого ранку фари машин робітників, які під'їжджали на роботу, свідчили про протилежне.

Поговоріть з мешканцями Дніпра, і вони по-змовницьки пошепки розкажуть вам про підземні цехи під їхнім містом, укріплені, щоб пережити американські ядерні бомби.

"Усе, що вам потрібно знати, це те, що росіяни не можуть його дістати", - каже 66-річна Тамара Іванівна з усмішкою, пояснюючи, що її батько колись працював на цьому заводі.

За часів Радянського Союзу Дніпро був закритим містом. Три величезні радянські ракети, що іржавіють на одній із центральних площ міста, нагадують старшим українцям про те, що могло б бути. "Якби ми зберегли ракети, ми б уникнули нинішнього жаху", - каже Тамара Іванівна, проходячи зі своєю онукою повз височенну експозицію.

У 1960-х роках українські інженери в Дніпрі, який прозвали "Ракетним містом", спроєктували і виготовили міжконтинентальну балістичну ракету, здатну вразити американські міста від Нью-Йорка до Лос-Анджелеса, що стало технологічним проривом, який призвів до того, що Радянський Союз випередив США в гонці озброєнь.

Ракета R-36, або "Сатана", могла злетіти в космос, облетіти навколо Землі, а потім з апокаліптичною силою впасти назад на Землю, розкидаючи полову, щоб уникнути перехоплення. Кожна ракета несла десять атомних боєголовок, достатніх для знищення десятків мільйонів людей.

"Річний бюджет Південмашу був більшим, ніж річний бюджет цілих радянських республік, таких як Грузія, Естонія та Молдова. Південмаш був не просто одним зі світових лідерів у виробництві ракет - він був світовим лідером", - розповідає 79-річний професор Василь Шевцов, який уже шостий десяток років читає лекції про ракетобудування в Дніпровському національному університеті.

Однак наприкінці Холодної війни замовлення припинилися, і для Дніпра настали важкі часи. Державний завод Південмаш, на якому колись працювала кожна третя сім'я в місті, занепав. Сьогодні в це важко повірити, але українські вчені продовжували співпрацювати з Росією навіть після здобуття незалежності, обслуговуючи ракети Р-36 у рамках контракту, підписаного з Путіним у 2006 році.

"Двигуни були зроблені в Росії, але все інше було українським", - каже Шевцов, перераховуючи відомих українських ракетобудівників від Григорія Кисунька, винахідника сучасних систем протиповітряної оборони, до Сергія Корольова, генія, який відправив Юрія Гагаріна в космос.

З огляду на космічні досягнення попередніх поколінь українських вчених, бажання Зеленського створити балістичну ракету для удару по Москві виглядає відносно скромним.

Ракета "Грім-2", або Thunder-2, яка розроблялася протягом десятиліття, мала б дальність дії 310 миль, що ставило б під український приціл сам Кремль.

"Повірте мені, незабаром будуть конкретні результати, які побачить не лише Україна, але й Російська Федерація", - сказав Єгор Чернєв, представник України при НАТО, на початку цього року.

Але за кордоном існує скептицизм щодо того, чи зможе Україна створити достатню кількість балістичних ракет, щоб змінити баланс сил. Серія ізраїльських ударів по іранських ракетних об'єктах на початку цього року продемонструвала складність укриття великих ракетних заводів від ворожого бомбардування.

"Об'єкти, що виробляють твердопаливні двигуни або розміщують планетарні змішувачі, зазнають постійних атак з боку Росії", - роз'яснює Сідхарт Каушал, старший науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних збройних сил в Лондоні. "Буде важко виробляти БРСД [балістичні ракети середньої дальності] або балістичні ракети проміжної дальності у масштабах, необхідних для того, щоб стати корисною звичайною зброєю".

Тим не менш, Путін не може собі дозволити недооцінювати українську вогневу міць після того, як флагманський крейсер Чорноморського флоту Росії "Москва" був потоплений протикорабельною ракетою "Нептун", виготовленою в Україні.

Хоча горстка українських балістичних ракет, націлених на Кремль, може бути збита, але якщо їх доповнити дешевими і численними безпілотниками, вони можуть просто перевантажити протиповітряну оборону Москви. З цією метою Рустем Умєров, міністр оборони України, пообіцяв наступного року виготовити 30 000 безпілотників дальнього радіуса дії, здатних уразити російську столицю.

Путін сповнений рішучості нівелювати інфраструктуру ракетобудування в Дніпрі, навіть міський музей ракет став мішенню. Шевцов, який навчав покоління українських вчених, вважає, що російський президент помиляється, якщо думає, що зможе загасити проблиск українського винахідництва в місті.

"Усі види розвинули щось, що дозволяє їм виживати. Зайці мають довгі ноги, щоб бігати. Лисиці мають великі вуха, щоб чути. Що робить нас, українців, унікальними? У нас є мізки", - підсумовує професор.