Якби я був російським шпигуном...

З якою задачею, до прикладу, зіткнувся б я?

Я розумію, що війна програна. І Україна назавжди відходить від російського впливу. Я не знаю, як і коли війна закінчиться, але розумію, що це станеться. Яка моя мета в такому випадку? Максимально послабити Україну і максимально сповільнити будь-які інтеграційні рухи України у напрямку ЄС і НАТО. Вже після війни.

Я розумію, що Україна ворог назавжди й моя мета зробити ворога слабшим.

Що може мені допомогти в реалізації моєї стратегії? Я маю використовувати слабкості ворога. Слабкості України — це корупція і низький розвиток економіки. Отже, моя мета — зруйнувати економічні реформи та боротьбу з корупцією. В принципі, це те, чим я займався останні роки. Дискредитація всіх реформ і співпраці України з західними інститутами, як то МВФ і Ко.

Читайте також: Хто покусав НАБУ?

Хто мої вороги? Люди в Україні, які готові змінювати правила гри, робити реформи, змінювати українську економіку. Я не можу всіх їх вбити, хоча хотів би. Але цей план провалився. Отже, я маю тримати їх якомога далі від державної служби, далі від управління державою. Хто мої друзі — корупціонери та міцні господарники. І я маю зробити все, щоб саме вони залишалися на чолі процесів. Щоб дискредитувати Україну в очах світу після війни, коли знов відкриється вікно можливості на тлі нового ставлення до України з боку світу (це мій головний біль — цей новий імідж України, бо я до цього роками створював інший) і переконати громадянське суспільство, що надії нема і нічого змінити не можливо.

Хто мої друзі — корупціонери та міцні господарники. І я маю зробити все, щоб саме вони залишалися на чолі процесів. Щоб дискредитувати Україну в очах світу після війни, коли знов відкриється вікно можливості на тлі нового ставлення до України з боку світу

Але як? Я маю зробити все, щоб якісні люди самі не схотіли йти у владу і політику. Як мені це зробити? Показати на прикладі людей, які це вже робили, що це погана ідея. Показати, що позитивні зміни дуже дорого коштують тим, хто їх впроваджує.

"Тот, кто нам мешает, нам поможет". Радянська класика. Яку точно я бачив багато разів. І думаю, що одним ударом я зможу відвадити якісних людей і дискредитувати антикорупційну інфраструктуру. Інститут, який виплеканий Заходом для боротьби з корупціонерами. І про який з ненавистю згадував навіть мій бос Путін. Я змушу антикорупційну інфраструктуру атакувати людей, які робили реформи. І байдуже, що я не зможу запроторити їх до в’язниці. Мені важливо зіпсувати їм життя. Так, щоб ніхто інший і не думав йти після війни у владу.

І важливо, щоб це робили саме нові антикорупційні органи.

Читайте також: Чому українці вважають, що чиновники мають працювати за копійки

Які ключові реформи були зроблені? І які можуть бути зроблені. Банківський сектор, газовий ринок, дерегуляція, реформа корпоративного управління, фінансовий сектор, митниця і податкова.

Ви скажете, що це неможливо? Але вже є справи по Коболєву, Пивоварському, Смілянському. То чи здивується тепер хтось, якщо прийдуть до Макса Нефьодова, Наталки Яресько? Хто там ще має репутацію та присвятив кілька років життя державному сектору? Хто робив дерегуляцію? А хто зменшував податки? Так, це змінювало інвестиційний клімат, але ж кожного разу зменшувало вплив держави. А значить можна знайти привід прийти за шкоду для бюджету.

Ви скажете, що це неможливо? Але вже є справи по Коболєву, Пивоварському, Смілянському. То чи здивується тепер хтось, якщо прийдуть до Макса Нефьодова, Наталки Яресько? Хто там ще має репутацію та присвятив кілька років життя державному сектору? Хто робив дерегуляцію?

Бінго.

Чи викличе це критику з боку громадянського суспільства? Так, і це чудово. Чи будуть незадоволені наші західні партнери України? Звісно. І це кльово. Бо саме вони, суспільство і західні партнери забезпечували підтримку боротьби з корупцією. А тепер її не буде. До кого тоді прийдуть, шукаючи підтримки з антикорупційних інститутів? До того, хто мені потрібен. До моїх людей.

Хто такі мої люди? Мої прямі агенти, корисні ідіоти, просто корупціонери.

Як я забезпечу такі рішення антикорупційної інфраструктури? А це вже мій секрет. Я вам його не скажу. У мене ж мають бути професійні секрети. І я ж давно граю у цю гру.

Читайте також: Наша корупція — щира і відкрита, відверта, як українська душа

Тому я відкоркую пляшку шампанського, коли вдасться підписати підозру Коболєву, і прокурори це зроблять. Байдуже, що суд визнає це нісенітницею. Першій камінь є. А потім я вип‘ю ще коли прийдуть до Пивоварського. Бо це моя особиста гордість. Бо там немає взагалі приводу, навіть мінімального корупційного ризику чи суспільного запиту, але ж я зміг це організувати. І далі буде. І чим менший і безглуздіший привід, то краще. Бо тим якісніше сигнал тим, хто може думати йти у владу. Сигнал має бути простим "ваше життя буде зіпсовано назавжди".

Ні, у владі мають бути тільки ті люди, які мені допомагають реалізовувати план.

Як вам мій план? Правда, простий і логічний. А значить може спрацювати.

Добра новина — я не російський шпигун.

Погана новина — у нас ще досі вистачає російських шпигунів і агентів впливу. І вони працюють.

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.