Якщо ми 30 років говоримо про деколонізацію, то щось відбувається не так, - Йосиф Зісельс

Тому деколонізація суспільства може проходити століттями. Про це у ході дискусії ІІ-го форуму ідей та рішень “Re:Open Zakarpattia” сказав співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин (Ваад) України Йосиф Зісельс.

“Якщо ми через 30 років після набуття незалежності говоримо про деколонізацію, щось у нас весь цей час відбувалось не так, як ми хотіли” - заявив він.

Одним з елементів деколонізації суспільства Йосиф Зісельс назвав декомунізацію, яка в Україні проходила непослідовно і досі не закінчилася: “Декомунізація не тільки в пам’ятниках, а й у нас всередині. Можна прибрати пам’ятники, але як забрати колоніальний тип ідентичності зсередини? Межа між європейською та азійською ідентичністю українців проходить не по Дніпру, не по лінії фронту чи по межі між Кримом та материковою Україною. Вона проходить по серцю кожного з нас”.

В українському суспільстві, на думку експерта, досі немає спільної думки про те, чи була насправді Україна колонією.

“Звичайно, це не класична колонія, як була Індія в Британській імперії, але це, можливо, як Шотландія в тій же Британії. Чи вважають себе шотландці колонією - все залежить від того, як ці шотландці себе почували в колонії” - зазначив спікер. 

За словами Зісельса, неможливо враз змінити ідентичність 40 мільйонів людей. Еволюція це робить дуже повільно, оскільки на Україну продовж 400 років впливали два потужні центри ідентичності - з Європи та Євразії. Тому, крім адміністративного, є тільки один спосіб подолати колонізаційний тип мислення - використовувати вплив лідерів громадянського суспільства, волонтерів, армії та церкви, оскільки безпосередньо державна влада має при цьому мінімальні рейтинги впливу.

Як приклад тривалого процесу деколонізації Зісельс навів держави Південної Америки, які звільнились від колонізації 150 років тому, однак досі перебувають у важкому становищі, через що складається враження, ніби деколонізація  у них не відбулась у повній мірі.