Зміни на півдні будуть динамічнішими, РФ прорахувалась з наступом: воєнні підсумки тижня

ЗСУ роблять максимум у наступі на півдні — зміни на фронті у перспективі будуть значними

На південному напрямку відбуваються якісні системні зміни. Вони стосуються не лише звільнення Старомайорського, як важливого елементу правильної української стратегії. Йдеться про те, що по всіх напрямках, де ми можемо тиснути на півдні - ми це робимо. Старомайорське - це Бердянський напрямок. Далі йде просування українських сил в бік Старомлинівки й це говорить про наближення до першого рубежу оборони противника.

Друга ділянка, де відбуваються наступальні дії - це поблизу Роботиного, дещо на захід від Старомайорського. Є просування між Роботиним та Вербовим. На обох ділянках ЗСУ тиснуть росіян, але просування є достатньо повільним. Це підтверджує командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" генерал Тарнавський. Він говорить, що ми просуваємось мінними полями й це ускладнює рух. Ворог здійснив суттєві заходи щодо захисту, але Тарнавський каже, що будь-яку оборону можна прорвати. Питання лише в правильності підходів, а наші підходи є такими.

Щодо оцінок західних країн. Вони визнають, що поступ ЗСУ не є таким швидким, як очікувалося. Українське військо робить максимум в цих умовах. Зміни на півдні в перспективі будуть більш значними та динамічними. Це може відбутися після знищення противника в ділянці, де зараз рухаються ЗСУ.

Зараз у противника непроста ситуація - всі чотири напрямки на півдні такі, що у них не вистачатиме резервів, щоб компенсувати дії ЗСУ. Особливо, якщо вони діятимуть не на двох, а на чотирьох-п’яти напрямках на півдні. Росіяни намагаються потушити паніку і казати, що жоден з цих напрямків не є важливим. Але кожна з цих ділянок є суттєвою, бо вони розхитують досить широкий російський фронт. Кожен із цих напрямків може виявитися для росіян провальним, бо Україна ще не використовувала основні сили. Поки працюють декілька бригад і насамперед артилерія, яка забезпечує знищення ворога. Поєднання піхоти та артилерії є основою поточної тактики.

Фото: Карта. Запоріжжя. Василівка. Оріхів. П'ятихатки. 

Далі, коли будуть створені умови для просування механізованих кулаків - думаю, ситуація буде змінюватися настільки швидко, що російські пропагандисти не встигатимуть придумувати концепцію того, чому вони здійснюють так званий зворотний відступ. По багатьох напрямках втрати техніки на півдні 1:4, 1:5 на нашу користь. Це говорить про те, що підхід щодо знищення основних засобів працює достатньо ефективно.

Росіяни дарма сподіваються, що відвернуть ЗСУ на Куп'янський напрямок

Куп’янський напрямок - актуальний і важливий. Сьогодні цю ділянку коментував генерал Сирський, який сказав, що на Куп’янсько-Лиманському напрямку противник постійно атакує і застосовує більш професійні свої підрозділи. Щодня ми відбиваємо ці атаки та жодних позицій не втрачено. Я думаю, ця оцінка дана після того, як у ворога був тактичний обмежений успіх - коли вони перетнули річку Жеребець і закріпились на правому березі в районі Кармазинівки.

Фото: Мапа. Луганщина. Харківщина. Сватове

Далі почала з’являтися інформація, що ворог почав рух в бік Новоєгорівки, Надії, Сергіївки. Ця інформація була спростована, але ці просування відбувались, потім росіян звідти вибили. Ці населені пункти в низинах і навіть, якщо ворог зараз буде використовувати свої танкові резерви - то пересування по цій території буде дуже ускладненим. Наші підрозділи стоять на висотах за цими населеними пунктами. Думаю, що вже відбулося посилення цих напрямків з боку ЗСУ артилерією. Ситуація буде такою, що ворога будуть перемелювати нею з використанням касетних боєприпасів. Ворог прорахувався з часом наступальних дій і сподіванням на те, що він зможе таким чином відвернути увагу командування і резерви, щоб утримувати всю цю ділянку. РФ буде використовувати резерви, які ще залишаються. Є всі можливості, щоб знищувати ворога на цій ділянці фронту.  

Головний тягар щодо недопущення штучного голоду лежить на Україні

Росія взялася за процес створення штучного голоду в країнах Африки через повне блокування українських зернових портів. Це відбувається не лише шляхом блокування, а й через удари по портовій інфраструктурі. Всі дії країн НАТО поки не є активними - Альянс не збирається активувати сили Туреччини, Румунії чи Болгарії для прикриття цивільних суден. Хоч така можливість ймовірна, але НАТО не готове до системної глибокої конфронтації з РФ. Ми чуємо, що Румунія намагається розширити перевезення через Дунай. Думаю, Румунія додається технічним шляхом мінімізації блокування Росією. РФ готова застосовувати сили та Україна теж готова застосувати силу проти російських кораблів, якщо вони діятимуть проти наших або цивільних суден. Зараз є хиткий баланс, але питання надзвичайно складне і треба більш потужна реакція з боку ООН та країн НАТО. Поки ми бачимо, що головний тягар лежить на Україні.