Зростання цін на пальне посилить інфляцію

Економічна ситуація

В Україні розпочалася зернозбиральна кампанія. За даними мінагрополітики, в Одеській та Миколаївській областях жнива вже проведено на площі 4,8 тис. га при врожайності 26,5 ц/га. Наразі намолочено 12,6 тис. тонн зерна нового врожаю. Успішність цьогорічної збиральної кампанії значною мірою залежатиме  від ефективності зусиль Збройних сил України у забезпеченні безпеки на території України. Так, згідно із нещодавно оприлюдненими даними Держстату, посівні площі основних сільськогосподарських культур в Україні у 2022 році скоротилися майже на чверть порівняно із 2021 роком, у тому числі під пшеницю – на 23,4%, кукурудзу – на 21,7%, ячмінь – на 28,3%, соняшник – на 20,1%. З огляду на нижчу врожайність минулого року (в середньому 85% від рівня 2021 р.), обсяг виробництва основних сільськогосподарських культур минулого року упав на понад третину. Зокрема, валовий збір зернових та зернобобових культур у 2022 році становив 53,9 млн тонн (на 37,4% менше, ніж попереднього року), соняшнику – 11,3 млн тонн (-30,9% р/р). Втрата фізичних площ для посівної кампанії 2023 року та обмеженість логістичних можливостей становить ризик для ритмічності валютних надходжень від експорту в Україну та ускладнює завдання забезпечення валютної стабільності.

Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України

Водночас в Україні вже завершено сівбу ярих культур. За інформацією профільного міністерства, всього посіяно 12,75 млн га зернових, зернобобових та олійних культур, а також 213 тис. га цукрового буряку. Зокрема, зернових та зернобобових посіяно 5 млн 672 тис. га, з яких: ярої пшениці – 280 тис. га; ярого ячменю – 821,9 тис. га; гороху –  139,3 тис. га; вівса –  150,1 тис. га; кукурудзи –  4 043,5 тис. га; гречки –  120,7 тис. га; проса –  51,1 тис. га. Сівбу соняшнику проведено на площі 5 307,5 тис. га, сої – 1 779,8 тис. га. Збільшенню посівних площ у 2023 році сприятиме прискорення процесів розмінування сільськогосподарських земель. На сьогодні, за даними обласних військових адміністрацій, з початку року обстежено понад 150 тисяч га сільгоспугідь з 470 тисяч га, запланованих до першочергового повернення в господарську експлуатацію, у тому числі минулого тижня в чотирьох регіонах країни обстежено понад 5 тисяч га земель сільгосппризначення, розміновано – понад 3 тисячі га. Метою уряду заявлено протягом десяти років звільнити та повернути до продуктивного використання 80% потенційно забруднених земель.

Ризики посилення інфляційного тиску в Україні зростають через очікуване зростання цін на електроенергію та пальне. Так, рішенням НКРЕКП від 27.06.2023 було схвалено постанову "Про встановлення граничних цін на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку", якою, за даними із відкритих джерел, з 30 червня встановлено нові граничні ціни на електроенергію для бізнесу. У вечірній пік споживання, з 19:00 до 23:00, верхня гранична ціна зросла на 80% до 7200 грн/МВт·год. Проти ухвалення цієї постанови виступала Європейська бізнес асоціація, яка вважає, що запропонований рівень граничних цін не відповідає ринковим умовам, не є економічно обґрунтованим та може критично вплинути на формування вільної (ринкової) ціни та на ринок двосторонніх контрактів.

Своєю чергою, підвищення світових цін на нафту та відновлення довоєнного рівня оподаткування на ринку пального почало стимулювати зростання гуртових цін на ринку палива. Так, за даними аналітиків, за тиждень (з 19 по 26 червня) вартість автомобільних партій бензину А-95 підвищилася на 1,25 грн/л, а дизельного пального – на 1,5 грн/л.

Поширення зростання цін на паливо у роздрібній торгівлі стимулюватиме посилення загального інфляційного тиску як через прямі ефекти, так із через зростання вартості транспортування інших товарів.

Бюджетна сфера

22 червня, Україна отримала п’ятий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги (МФД) ЄС на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро, з яких у 2023 році до державного бюджету України надійшло вже 9 млрд євро коштів від ЄС. Кошти надаються на пільгових умовах для України й спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД будуть надходити до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.

Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист

Крім того, 21 червня було підписано Угоду про залучення додаткового кредитного фінансування у сумі 500 млн дол. США під гарантію Великої Британії. Зазначені кошти є частиною п’ятого додаткового фінансування проєкту "Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні" PEACE та дозволять залучити додаткове кредитне фінансування Світового банку (під гарантію Великої Британії), загальний  обсяг якого в рамках проєкту PEACE становить 2 млрд дол. США.

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 27.06.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5 млрд гривень на строки від 1,3 до 2,7 року за ставками від 18,3% до 19,75%, а також 75,3 млн доларів США (первинне розміщення, 1 рік, середньозважена ставка 4,74%). Зважаючи на те, що більша частка коштів була залучена за ОВДП із довшими строками, середньозважений рівень дохідності нових гривневих запозичень зріс до 19,33% (порівняно із 18,72% тижнем раніше).

Валютний ринок

Паралельне зростання попиту та пропозиції на іноземну валюту на МВРУ з боку клієнтів банків обумовило збереження чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку на рівні 428 млн доларів США (порівняно із 436 млн доларів США тижнем раніше).

При цьому обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%.

Читайте також: В умовах воєнного часу держава перезапустить програму іпотечного кредитування

Фінансовий сектор

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) перевищив 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюти та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).

На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 361 пільговий кредит на загальну суму 1,7 млрд грн, з яких близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 29,7 тисячі на загальну суму 119,1 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.