А якщо розстріляти?..

"А якщо розстріляти, чоловік так сто, найбільших, найвідоміших, найодіозніших, найзнаковіших фігур, символ самої корупції?" - підкидає ідею товариш після чергової порції трешу, а вірніше – реальності, в якій ми з вами живемо. З іспанськими віллами воєнкома з Одеси, з київським епосом щодо того, як і скільки вкрали на укриттях, з черговими закликом "Скиньмося на армію - 100 млн гривень на 1000 дронів!".

"У нас немає смертної кари", – заперечую я.

"Я знаю, але помріяти можна", – з пролетарською чесністю відповідає товариш.

Очевидно, що у нашій стрічці новин не суцільні "зловили, виявили, викрили". Всі ці факти страшної корупції викликають обурення, агресію, злість.

Так, злість і праведне бажання когось розстріляти й покінчити з цим злом раз і назавжди.

Як про все це читати всім тим, хто втратив найближчих? Хто втратив сім’ю, дім, місто, все і став ВПО? Хто зараз воює і бачить, читає і знає, що є ті, і їх досить багато, хто взяв й відкупився, це стало масовим явищем.

Питання: чому?

Часто ми забуваємо,  що корупція — це вулиця з двостороннім рухом. Хтось бере, тому що хтось йому дає, тобто здійснює злочин, який називається підкупом. І це не один і не два, їх тисячі — тих, які банально купують посадову особу, тобто коять злочин.

Читайте також: Так і було…

Навіть якщо щось "невинне": купити в школі оцінку, залік, іспит чи лікарняний… Це також є злом, з цього починається розуміння — так можна обходити правила.

Класика жанру: автомобіль і дорога – заплатити за порушення правил, не важливо яких, — від перевищення швидкості до відсутності чогось в аптечці, щоб уникнути покарання, штрафу.

До чого це веде в результаті? До їзди в п’яному стані, до їзди під наркотою, до смертей на дорозі, або коли збивають на переході. Це породжує відчуття вседозволеності. У вас є гроші, щоб відкупитись, або у вас є недоторканість, ви — суддя, депутат. Те, що хтось вирішив, що він купить відстрочку, що за нього воюватиме, захищатиме Батьківщину інший, — наслідок оцього: "Так можна. У тебе є гроші, і все, закон — не для тебе".      

Воєнком з Одеси не винятком, за час, що триває війна, кожен з нас чув про факти корупції у своєму селі чи місті. Про те, як купують "відстрочку", "не придатний до служби", як купують ту ж службу в роті охорони, в штабах, тобто в глибокому тилу. Цей воєнком — просто випадок крайньої наглості або самопевності у тому, що його не чіпатимуть.

Він не один це робив, він давав накази підлеглим, вони всі були "в долі", і це тривало півтора року! Суми там шалені, а скількох він відмазав "за так", знайомих чи родичів впливових людей?

Ми стали (чи були?) царством корупції та кумівства. Війна все не спише, а, радше, навпаки, у когось урветься терпець. Західні партнери серйозно невдоволені через українські корупційні практики, хоча, виявляється, певний час, вони його приховували. Це політики. А широкий загал вже і не приховує цього, коли чує новини про Україну.

Читайте також: Їх більше немає

Фраза міністра закордонних справ ФРН Анналени Бербок про "30 років кумівства" стала неприємним дзвінком для Києва. А власне чому? Там що, про це нічого не знали ? Весь інтернет, весь інфопростір гудів, бо це триває й триває, а там не знали, і це — неприємний сюрприз? Знали, бо самі брали участь, бо самі користали, особливо низова ланка.  

Нам кажуть, що коли закінчиться війна, в Московії буде бунт, справжня бійня, заворушення, кров. А я не знаю, що може трапитись в нас, коли повернуться з війни люди із загостреним почуттям справедливості, і не знайдуть її, цієї справедливості.

А "бійці" "батальйонів Монако, Відень, Іспанія"? Вони теж повернуться сюди. Вони ж не підприємці, вони заробляти не вміють. Грошей забракне, і повернуться, щоб знов купувати та брати на лапу, "рішати діла".

І їм в цьому допоможуть ті, хто заробив на війні, ті, для кого війна стала не трагедією, а вікном можливостей.

Перевізники різних мастей, які заробляли й заробляють космічні суми, користаючи зі страху і паніки.

Провідники потягів, особливо в перші дні війни.

Власники квартир і готелів, що безбожно підняли ціни.

Лікарі, які робили "непридатних" з абсолютно здорових людей.

Прикордонники, митники, яким мало контрабанди, тож вони допомагають ухилянтам.

Автори схем з псевдоволонтерами, водіями-дальнобійниками, студентами, опікунами.

Чиновники-мародери з розкраданням гуманітарної допомоги або збагаченням на військових закупівлях. 

Читайте також: Одного дня

Але цікаво, що бажання розстріляти, послати в окопи на фронт особливо притаманне тим, хто купівлю водійських прав, шкільних оцінок, атестатів,  дипломів гріхом чи принаймні злочином не вважає.

А гроші, "зароблені" неправедним чином, не підуть в економіку, а на підкуп, знову живитимуть корупцію. І від цієї несправедливості крок до неспровокованої агресії.

Прирівняти корупцію до воєнних злочинів, 15 років і конфіскація? Депутати кажуть, що все впреться в наші нереформовані суди.

І що далі? Той, хто бере, як і той, хто дає, знають, що у нас не розстрілюють, щонайбільше дадуть років 10 – 12.

То що, чекати, що хлопці прийдуть з війни й порядок наведуть?     

Спеціально для Еспресо   

Про автора. МАЙКЛ Мишкало (Михайло Мишкало), журналіст, письменник

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.