Шанс перемогти Росію на полію бою: українські виробники закликають зняти заборону на експорт зброї. Колонка Сергія Згурця

Перш за все хочу привітати наших військових з Днем Сухопутних військ України. Це найчисельніший вид Збройних Сил України, це ті герої, які стримують ворога на лінії фронту на своєму характері, навичках й мужності. Гадаю, жодна армія світу не має таких досвідчених сухопутних військ.

Фінська компанія Summa Drones створює спільне підприємство з українськими виробниками БПЛА

Втім, звісно, крім героїзму потрібна і зброя. У цьому питанні ми розраховуємо на власні можливості та на допомогу партнерів. Хоча обраний президент США Дональд Трамп в інтервʼю журналу Times заявив, що він категорично не згоден з тим, щоб посилати ракети на сотню миль у глиб Російської Федерації. Він мав на увазі ті ракети, які США передають Україні. Як на мене, такі типи ракет потрібно використовувати, адже тоді ворог матиме менше можливостей завдавати ударів по території України. Саме тому сьогодні вкрай важливо розвивати й власні можливості для виробництва далекобійних ракет та дронів. Такі виробництва можуть бути як вітчизняні, так і в співпраці з оборонними компаніями інших країн. Цікаво, що до такої ініціативи долучилась й фінська група оборонних та безпекових технологій Summa Defense. Ця компанія у співпраці з українськими партнерами планує відкрити завод з виробництва БПЛА у Фінляндії. Мова йде не тільки про повітряні БПЛА, а й про наземні та морські комплекси. Компанія Summa Defense створює дочірнє підприємство Summa Drones, яке буде долучати до роботи низку українських підприємств, що виготовлятимуть озброєння для потреб Сил оборони. До цієї групи входять українські компанії “КОРТ”, Skyassist, MPS Development, які здійснюють розробку дронів, виготовляють різні компоненти та здійснюють програмне забезпечення.

Українські технології належать лише Україні

Директор компанії "КОРТ", колишній командир окремого підрозділу 36-ї бригади морської піхоти України Вадим Кодачигов розповів, що у світі спостерігається великий інтерес до українських військових технологій. Саме тому, компанія Summa Defense зацікавилась співпрацею з українськими виробниками. Кодачигов також зазначив, що пропозиція від фінів була не єдиною. Він розповів, що компанія "КОРТ" є саме розробником. У компанії розробляють засоби зв'язку, БПЛА, а також засоби знищення ворожих дронів. Він розповів, що компанія "КОРТ" разом з Summa Defense створюють спільне підприємство на двох базових позиціях. 

По-перше, нікому не передавати українські технології. Українські технології є власністю українських компаній. За умовами співпраці, компанії організовують складальне виробництво, яке дає можливість фінській армії долучати українські технології у власних потребах. Кодачигов зауважив, що їхніми засобами будуть озброєні всі армії країн, розташованих навколо Росії. Це дозволить ефективно оборонятись проти РФ і дати гідну відсіч у разі російської агресії. 

По-друге, базовою умовою на створення спільних підприємств з будь-якими країнами, які допомагають Україні, є те, що частина озброєння, яке буде вироблятись на території Фінляндії, у випадку з компанією Summa Defense, фінська сторона має закуповувати для потреб ЗСУ.

Держава має дозволити експорт українського озброєння

Вадим Кодачигов зауважив, що головною проблемою сьогодні залишається нерозуміння державою того, що фінансування закупівель потребують саме виробники, а не імпортери, які є логістичними компаніями. Українські компанії ніколи не зможуть конкурувати з китайськими виробниками. За його словами, кількісно цю війну проти Росії неможливо виграти. Якщо Україна закуповує в Китаї 1000 дронів, то Росія 10000. Саме тому, Україна має робити акцент на технології. Це чи не єдиний шанс виграти цю війну. Для цього держава має звернути увагу на виробників, які розробляють та виготовляють дрони. Оскільки, як зауважив Кодачигов, українські виробники всі доходи вкладають у нові розробки для покращення ефективності Сил оборони. Одна із причин - кожен виробник розуміє, що таке конкуренція.

Вадим Кодачигов також додав, що компанія "КОРТ" має контракт з Міністерством оборони України. Втім, такий контракт займе щонайбільше 15 днів роботи виробництва. Завантаженість підприємства ледь перевищує 10%, оскільки не вистачає обʼємів для роботи. Це спричинено тим, що в нашій державі не вистачає бюджету для того, щоб фінансувати закупівлі. Єдиним розв'язанням цієї проблеми, за словами Кодачигова, є зняття заборони на експорт зброї.

Платформа TerMIT - роботизований комплекс, який полегшує роботу військових на лінії фронту

Співзасновник і директор компанії-виробника наземних роботизованих комплексів "Tencore" Максим Васильченко розповів про модульну наземну роботизовану платформу TerMIT. Платформа, в першу чергу, використовується для логістичних завдань. Зокрема, для перевезення вантажів дистанційно керованим методом. Все це потрібно для того, що військовослужбовці виконували такі завдання з максимальною безпекою для себе. Максим Васильченко додав, що платформа також використовується для інженерних завдань та як дистанційна турель.

платформа TerMIT, фото: tencore.com.ua

Максим Васильченко розповів, як у короткі проміжки часу вдалось збільшити та масштабувати виробництво платформи TerMIT. За його словами, він та його партнери вже досить тривалий час займаються бізнесом в машинобудівній галузі. Саме тому вони мають великий досвід для масштабування розробок. Втім, вони не були готові до того, як швидко змінюються правила на полі бою та до того, як швидко змінюються технології. Васильченко зауважив, що компанія досі адаптовується до змін, а головні ідеї та інновації надходять від військових з фронту.

Максим Васильченко розповів, що оскільки платформа TerMIT є модульною, то будь-які тактико-технічні характеристики можна змінювати як завгодно. Зокрема, запас ходу може збільшуватись, чи зменшуватись відповідно до завдань на полі бою. Також на платформу можна встановити будь-який вид звʼязку, щоб ворог не міг сканувати частоти, а військовослужбовці ЗСУ могли використовувати на платформі ті засоби звʼязку, які у них є в наявності, або ж інженерні рішення.

Компанія "Tencore" має отримати перший контракт від держави

Максим Васильченко повідомив, що сьогодні головними замовниками платформи TerMIT є фонд "Коло" та фонд "Повернись живим" Тараса Чмута, благодійний фонд Сергія Притули, а також бізнес, який хоче допомогти армії. Васильченко повідомив, що контрактів та договорів з Міністерством оборони компанія не має, а з ДССЗЗІ ведуться переговори. Зараз вирішуються ряд бюрократичних питань, оскільки, як зауважив Васильченко, держава зовсім не була готова до війни. Васильченко висловив сподівання, що компанія до кінця року отримає перший контракт з Держспецзвʼязком. За його словами, з боку розробників була створена асоціація роботизованих сил України, а тому виробники та розробники будуть намагатись співпрацювати з державою більш плідно та ефективно.