Як розвиваються українські виробники дронів під час війни та удари БПЛА по ворогу. Колонка Сергія Згурця

Удари українських військових по окупантах

Почну з трьох гарних прикладів високоточного знищення, чи навіть випалювання ворожої сили, вкрай ефективно поєднанних засобів розвідки та засобів ураження. Перший приклад: Сили оборони "Півдня" опублікували відео ударів по скупченню російських військовослужбовців поруч із селом Подо-Калинівка на тимчасово окупованій частині Херсонської області. Це власне Олешківські піски, де ворог вирішив влаштувати полігони. За словами керівниці об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня Наталії Гуменюк, там було тренування штурмових груп під час якого ті відпрацьовували злагодженість дій. Після виявлення противника за допомогою нашого безпілотного комплексу Сили оборони завдали два удари "хаймарсами". За попередніми даними, загинуло десь 60 російських військових. Ця Подо-Калинівка розташована по прямій за 27 км від Кринків - це місця запеклих боїв, де наші морські піхотинці утримують плацдарм на лівому березі Дніпра і тих Кринків, де російський міністр оборони брехливо заявив, що начебто їхня армія змогла захопити цей плацдарм. Це звісно абсолютно не відповідає дійсності.

Друга історія - це удар по шикуванню російських військових, який Збройні Сили України завдали 20 лютого. Це вже по іншому полігону, біля окупованого села Трудівське у Волноваському районі Донецької області. Там три роти 36-ї мотострілецької бригади Росії вишикувалися й очікували високого начальника, але українські снаряди HIMARS  прилетіли набагато швидше. Пропагандистське видання "Важные истории" перелічило імена 68 загиблих російських військових, хоча поранених було, звісно, більше.

Усе говорить про ефективну роботу і засобів ураження, і розвідки, зокрема, ті ж удари по Херсонській області, по полігону було зінтегровано з роботою і HIMARS і нашого вітчизняного БПЛА SHARK.

Буквально пару годин тому мені стало відомо про ще один хороший приклад використання "хаймарсів", артилерії та дронів, як логічне продовження двох попередніх прикладів. Ворог сьогодні зранку розпочав атаку на Іванівське під Бахмутом. Зранку, десь у першій групі йшло п'ять БМП з десантом, вони якось проскочили по мінних полях і влетіли в село. Їх там почали придушувати дронами, артилерією, тож левова частина російської групи закріпилась у школі. Наші військові викликали швидку допомогу у вигляді "хаймарсів". Було завдано точного удару по школі й було багато втрат у противника. Ворог все одно не заспокоївся, були ще броньовані групи, спробували ще раз штурмувати Іванівське і всі ці 9 БМП противника знищили. Загалом намагалося атакувати Іванівське близько 100 російських піхотинців, фактично так само 60 з них вбиті, решта - поранені. Ніхто з ворогів з Іванівського не вийшов тож враховуючи ці події, які відбувалися сьогодні, я думаю, що завтра ми, можливо, побачимо збільшення вбитих ворогів у статистиці Генерального штабу.

Поповнення боєприпасами ЗСУ

Що цікавого. Мені сказали, що боєприпаси у наших військових, які сьогодні знищували наступальні групи противника під Іванівським, з'явилися. Звідки вони з'явилися - не знаю, можливо, це певні резерви, які передали нашим військовим аби не допустити просування противника до Часового Яру, чого противник надзвичайно прагне. Утім боєприпасів, звісно, могло бути й більше.

Якщо ми зважимо на те, що буквально пару днів тому президент Чехії Петр Павел говорив про можливість постачання Україні 800 тисяч боєприпасів з яких 500 тисяч - калібру 155 мм, ще 300 тисяч - 122 мм. Але ці боєприпаси, які Петр Павел десь знайшов, можуть потрапити в Україну протягом лічених тижнів, якщо інші країни профінансують їхнє постачання, зокрема США, Німеччина, або Швеція.

Насправді чеська преса трохи раніше писала про те, що такі країни як Туреччина, Південна Корея та інші мають певний запас боєприпасів, які, умовно кажучи, можуть доставити до України або до інших країн, а потім їх отримує вже наша держава. Тож цей процес триває.

Сьогодні стало відомо також і про те, що Канада зголосилася знайти 22 млн доларів, аби закупити частину з тих боєприпасів про, які, напевно, говорив Петр Павел. Слід розуміти, що 22 млн доларів - це з погляду боєприпасів, якщо зараз снаряд коштує в межах 5 тисяч доларів як середній показник, то цих 22 млн вистачить десь на 4,5 тисячі боєприпасів. Це звісно добре, але замало, аби взяти оцю всю кількість в 800 тисяч, якщо дійсно ми отримаємо їх, то при середньому темпі відстрілу в межах 5-6 тисяч впродовж п'яти місяців можна ефективно вести обороні операції нашим Збройним Силам. Зараз ми вистрілюємо десь в межах двох-трьох тисяч на добу - це десь у три рази менше, аніж використовує противник на певних ділянках.

Постачання БПЛА для Сил оборони України

Далі поговоримо про те, що поки ми чекаємо боєприпасів, зараз і FPV-дрони, і розвідувальні дрони насправді створюють можливість  використовувати інші засоби ураження для того, аби стримати просування противника. Протягом 2023 року Міністерство оборони говорило про те, що суттєво збільшилась чисельність українських компаній, які виготовляють і FPV-дрони та інші зразки БПЛА. Проте у нас є компанії, які мають сталу історію, безпілотний продукт, який вже добре себе зарекомендував у бойових діях і коли МОУ чи Мінцифри говорить, що ухвалюють рішення, пов'язані з удосконаленням тих чи інших процедур закупівлі, прискорюють варіації постачання компонентів, усі ці заяви дуже важливо аналізувати через приклади конкретних компаній, аби розуміти якою насправді є реальність.

Науково-виробниче підприємство Athlon Avia постачає Збройним силам України безпілотний комплекс розвідки та коригування вогню А1-СМ "Фурія".

На запитання, як реалії на полі бою впливають на вдосконалення або зміну самого комплексу, директор компанії Артем В’юнник відповів: "Звісно, динаміка змінилась в останні часи й власне така динаміка вимагає від виробників, не тільки від нас, а від усіх виробників України швидко втілювати якісь нові ідеї, нові рішення, які повинні все ж таки зробити вироби ще ефективнішими, ще більш стійкими до засобів радіоелектронної боротьби ворога. Тому що в них вони дуже потужні й треба про це говорити, не треба применшувати їхні можливості. На сьогодні фактично всі, й вже більш досвідчені компанії, й молоді включились в таку собі гонитву за найкращим, найстійкішим, найдовше літаючим безпілотним комплексом. Я вважаю, що це дуже круто і це для таких компаній, як ми є своєрідним викликом".

За його словами попри війну певна конкуренція триває, адже мотивація рости та розвиватися не згасає. Таким чином військові на полі бою отримують все кращий та новіший продукт.

Створення Сил безпілотних систем

Директор компанії Артем В’юнник вважає, що аби процес взаємодії Міністерства оборони та військових з виробниками був швидшим, найперше треба комунікація, а для цього необхідно дочекатися  фактичного впорядкування і вказівок щодо цього від влади. Важливо розуміти місце, роль та задачі подібного роду військ в системі Збройних Сил України.

"З іншого боку, дійсно, вже безпілотні системи, якщо брати широко, зайняли своє гідне місце в системі озброєння і ця ініціатива президента дуже правильна. Знов-таки, не треба думати, що цей новий рід військ забере на себе всі безпілотні рішення і вони будуть тільки там. Я думаю, що цей рід військ фактично має опікуватися якимись системами, які, скажімо, є досить специфічними. Наприклад, морськими дронами, як засобами ураження, або якимись наземними роботами, які використовуються у певних спеціальних операціях", - сказав директор науково-виробничої компанії Athlon Avia.

В’юнник сподівається, що командування все це гармонійно поєднає. Також він наголошує, що безпілотні рішення мають проникати всередину всіх родів військ, але у Сухопутних й Повітряних силах, ймовірно, їх не буде.

Найліпша порада владі — комунікувати з виробниками, запрошувати за стіл переговорів компанії, які мають досвід та які тільки починають працювати, щоб вибудовувати екосистему, коли є запит від Збройних Сил і промисловості можливості підприємців.

"Фактично це є ключовою річчю для розвитку. Якщо немає довгострокового планування неможливо говорити про якісь потужності. На сьогодні ми можемо виготовляти навіть на тих потужностях, які є суттєво більші, ніж в нас є замовлення. Незрозуміло, чому в нас донині немає замовлень, наприклад, від Держспецзв'язку; з новоутвореною агенцією ми почали співпрацю і сподіваємося, що вже цьогоріч вчасно будемо говорити про контрактування 2025 року, а бажано 2026-го та 2027-го. Тому що це має надати певний поштовх і впевненість для загального планування та кадрової політики, своїх фінансових ресурсів і виробничих потужностей", - пояснює В’юнник.

R&D рішення для виробників дронів

Для сучасних компаній важливо займатися R&D, що допомагає бізнесу удосконалювати розробки технологій та нових продуктів.

"Вони актуальні й для нашої компанії. R&D, я вважаю, на сьогодні - це найголовніше на чому мають приділяти увагу виробники, бо поле бою змінюється суттєво і досить динамічно. Ми маємо не тільки реагувати, ми маємо бути проактивними, тобто пропонувати ті рішення, які можуть, скажімо, змінювати правила гри, а тільки впровадження нових технологій, ідей, рішень може дати нам такий результат. Ми не можемо стояти на місці, тому R&D - це якраз найголовніша активність в нашій компанії і я впевнений та бачу за результатами в інших компаніях, які займаються безпілотними системами", - підсумував директор науково-виробничої компанії Athlon Avia.