Судовий пасьянс Порошенка. Як пробивали зміни до Конституції

Голосування за зміни до Конституції щодо правосуддя і пов’язаний з ними закон про судоустрій та статус суддів було головною темою парламентського засідання 2 червня. Ці документи є основою судової реформи, прийняття якої вже більше року очікують від української влади міжнародні партнери.

Дискусії з приводу того, чи збереться 300 голосів за конституційні зміни, потіснили обговорення "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, а створення парламентської ТСК по офшорам та політичній корупції, через яку "ляшківці" блокують трибуну уже близько місяця, відійшло на задній план.

Читайте також: Судова реформа. Яким буде нове правосуддя в Україні

Зрештою, табло Верховної Ради показало рекордні для останнього часу 335 голосів "за", однак це коштувало чимало зусиль ініціаторам змін.

Як саме відбувалось голосування за судову реформу, і які перемовини йому передували відслідковувало  Еспресо.TV.

Прискіплива підготовка

Команда президента декілька тижнів серйозно готувалась до прийняття судової реформи. Для її втілення спочатку було потрібно прийняти закон про судоустрій, а потім проголосувати зміни до Конституції в другому читанні і в цілому.

"Шукали не 300, а всі 400 голосів. Ставки занадто серйозні ", - розповів Еспресо.TV близький до Порошенка депутат з БПП.

Над самим проектом та законом про судоустрій та статус суддів працювала команда фахівців на чолі з заступником Адміністрації президента Олексій Філатов, який зміг залучити до роботи над документом представника "Народного фронту" Леоніда Ємця та віце-спікера Ради з "Самопомочі" Оксану Сироїд і її соратника по фракції Руслана Сидоровича.

Президентська команда "обробляла" фракції задовго до голосування. За словами співрозмовника в президентській канцелярії так звані "стратегічні ради" з приводу саме судової реформи проходили щонайменше двічі.

Власне, в президентській команді й не приховували, що така активна "обробка" відбувається не просто так. Міжнародні партнери вимагають хоч якогось результату в боротьбі з корупцією, а часу до літніх парламентських канікул залишається зовсім мало, тому в АП так форсували прийняття судових змін.

Переконуванням депутатів займались всі, хто тільки міг. За словами різних парламентарів, у вмовлянні брали участь голова АП Борис Ложкін, його перший заступник Віталій Ковальчук та навіть екс-прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, який у четвер з'явився в парламенті поруч з двома вищепереліченими особами.

Не залишився осторонь і президент, який на молитовному сніданку переконував лідерів фракій в необхідності прийняття змін до Конституції.

Як результат довготривалої підготовки, вранці в президентській команді були впевнені в щонайменше 270 голосах. Зокрема, розраховували на БПП, "Народний фронт", "Волю народу", "Відродження", "Опозиційний блок" та позафракційних, яких по такому випадку мобілізували ледь чи не усіх. З'явився в залі навіть екс-лідер "Правого сектору" Дмитро Ярош.

Віталій Хомутиннік голова депутатської групи "Партія "Відродження" Фото: Богдан Бортаков

Проблеми були лише з колишніми партнерами по коаліції. "Самопоміч", члени якої приймали активну участь в підготовці документів, голосувати відмовлялась, "Батьківщина" думала, а "Радикальна партія" начебто на той момент погоджувалась. Начебто.

З самого ранку 2 червня в кулуарах парламенту як передвісник приходу голови держави з'явилась президентська охорона. Цим же пояснювали і посилені заходи безпеки під Верховною Радою.

Парламент, біля якого проходив концерт українських музикантів в підтримку квот в радіоефірі, оточили нацгвардійці у повній амуніції. Враховуючи, що ніяких спроб навіть підійти до першого кордону правоохоронців глядачі концерту не робили, такі заходи безпеки виглядали як перебір.

Устроєва репетиція

За закон про судоустрій та статус суддів мали проголосувати щонайменше 226 депутатів, а ось за зміни до Конституції – 300. Між двома найбільшими фракціями точилися суперечки, що виносити на голосування першим.

"Народний фронт" наполягав, що першим має бути прийнятий закон, при чому за основу та в цілому. А от представники президентської фракції такою вимогою були відверто здивовані.

За їх словами, закон може вступити в дію тільки після внесення змін до Конституції. "Якщо БПП зможе знайти 300 голосів без нас – флаг їм в руки. Але я дуже сумніваюся", - відповідав на такі закиди "фронтовик" Леонід Ємець.

Пізніше він пояснив Еспресо, що у політсилі екс-прем’єра Яценюка мали серйозні сумніви щодо того чи знайдуться голоси в парламенті за цей закон після внесення змін. "Занадто він радикальний, занадто багато ламає корупційних зв’язків із судами", - переконував нардеп.

В цей момент позафракційний депутат Юрій Дерев’янко відверто сумнівався, що позафракційні будуть голосувати.

"Не думаю, що будуть голоси за зміни до Конституції. А за закон про судоустрій голосувати немає сенсу, поки немає змін, хіба що там буде приписка, що закон вступає в силу після їх внесення", - додав він.

У БПП цих сумнівів не поділяли. Питання навіть не розглядали на ранковому засіданні фракції, адже достатня кількість депутатів туди просто не прийшла. Подейкують, що із приходом нового очільника фракції Ігоря Гриніва, після переходу Юрія Луценка на посаду генпрокурора, відвідуваність таких засідань різко знизилася.

Депутати від "Батьківщини" заявляли, що за зміни голосувати не будуть, а питання підтримки закону про судоустрій ще вирішується. "Зараз ми за три дні отримали закон щодо судоустрою, і в терміновому порядку його вивчаємо. Це просто елемент узурпації влади, так само і при Януковичі було", - резюмував нардеп Ігор Луценко.

У "Самопомочі" думки розділилися. Ситуація видалась досить неоднозначна. Сироїд та Сидорович по суті були одними з розробниками судових змін, однак більшість фракції виступило проти підігрування президенту.

Сам президент, за словами співрозмовників у БПП, намагався натиснути на фракцію через лідера "Самопомчі" мера Львова Андрія Садового.

Мовляв, президент натякнув, що в львівському бюджеті є не закрита дірка в 150 млн. гривень ще з часів Євро-2012, і її можна було б за допомогою бюджету закрити. У "Самопомочі" кажуть, що Порошенко був готовий навіть літак за Садовим надіслати.

Тим не менше, мер Львова самоусунувся від процесу, пославшись на те, що депутати фракції є самодостатніми і спроможні прийняти рішення.

З іншого боку, в Садового після трагедії на сміттєзвалищі проблем і так достатньо. До речі, рівень недовіри між колишніми партнерами досяг такого рівня, що деякі члени "Самопомочі" навіть підозрюють, що оточення президента навмисно роздмухує трагічну ситуацію, щоб "хитнути" Садового.   

Обговорення законопроекту про судоустрій тривало до опівдня. Спікер парламенту Андрій Парубій вирішив не гратись і пішов по розгляду за повною процедурою, а не за скороченою, як прийнято останнім часом.

В ході дискусії сторони все ще виказували сумніви щодо можливості голосування за зміни в Конституцію до прийняття законопроекту про судоустрій в цілому, і врешті голосували за документ повністю. Табло показало 281 "за". Репетиція вдалась, але це не 300. 

Свої голоси за нього віддали майже всі коаліційні депутати, половина позафракційних та всі присутні нардепи від "Батьківщини", окрім Надії Савченко та Бориса Тарасюка. Проголосували "за" також депутатські групи "Воля народу" та "Відродження". "Опозиційний блок", "Радикальна партія" і "Самопоміч" законопроект не підтримали, за винятком кількох нардепів.

Депутат від президентської політсили, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник проголосував "проти", своє рішення пізніше пояснив засудженням "соціальної несправедливості".

Мовляв за цим законом судді Верховного суду отримуватимуть 315 тисяч гривень в місяць, тобто майже 4 мільйони на рік. Пенсія цих суддів становитиме 90% від зарплати.

"Я не можу сприйняти, коли пенсія 300 тисяч майже. Я не зачіпав абсолютно частину судової системи, але ці речі, які стосуються оплати – я не міг підняти руку. В Україні 12 мільйонів пенсіонерів отримують тисячу гривень, а є категорія, у яких зарплата 315 тисяч гривень в місяць", - сказав Пинзеник.

Конституція і гойдалки "радикалів"

Вже через дві хвилини зміни до Конституції були внесені до порядку денного. Нардепи також вирішили працювати без перерви. Близько першої до Верховної Ради приїхав президент і міністри на чолі із Володимиром Гройсманом.

У ложі парламенту з’явився Арсеній Яценюк, голова адміністрації президента Борис Ложкін та його перший заступник Віталій Ковальчук.

Фото: Богдан Бортаков

Ложкін і Яценюк. Фото: Богдан Бортаков

Поки Петро Порошенко в залі засідань Верховної Ради переконував депутатів підтримати зміни до Конституції та дякував їм за проголосований законопроект про судоустрій, "ляшківці" у повному складі видалилися на "екстрене" засідання фракції.

Президент в залі апелював до необхідності справедливості і навіть заяивив, що отримав благословення служителів церкви.

Один з депутатів від БПП вже після голосування жартома пояснював, що спічрайтери президента, видно, намагались таким чином апелювати саме до "Самопомочі". "Ви ж бачите, що Березюк останнім часом постійно бере на себе роль проповідника. От вам і відповідь", - говорив співрозмовник.

Один із нардепів від "Самопомочі" в цей час запевняв журналістів, що його фракція за зміни в Конституції все одно не голосуватиме. Також він зазначив, що домовлятися з ними не намагалися.

"Нам не можна нічого пропонувати, бо ми їх одразу звинуватимо у корупції. Єдине, що президент на зустрічі в понеділок сказав: о, давайте Львову повернемо 150 мільйонів, які ми їм винні ще з 2012 року. Це була провокація, звісно", - додав нардеп.

З приводу позиції "радикалів" в оточенні президента висловлювались емоційно, однак без роздратування.

"Він побачив результат голосування за закон про судоустрій і вирішив погратись. Але ми знали, що в нас голоси є. Хоч шанс йому і дали. Він його не використав", - розповів співрозмовник з президентської канцелярії.            

Після закінчення виступу президента спікер Андрій Парубій поставив зміни до Конституції на голосування, проте "Радикальна партія" до зали так і не поверталась. Парубій попросив депутатів зачекати на "ляшківців", мовляв йому прийшло смс, що вони скоро прийдуть.

В цей час до приміщення, де РПЛ проводила екстрене засідання, зайшов Віталій Ковальчук та спитав чи збираються вони йти голосувати, на що Олег Ляшко запропонував йому послухати про що спілкуються депутати. Ковальчук розвернувся і вийшов.

Через кілька хвилин "ляшківці" під сміх та оплески інших депутатів повернулися до зали засідань. Натомість, коли почалося голосування, Надія Савченко демонстративно залишила залу, піднявши картку над головою.

Її політсила неочікувано проголосувала "за". Вже після голосування в "Батьківщині" пояснювали, що на молодих депутатів від фракції тиснули міжнародні партнери.

Тимошенко і Савченко. Фото: Facebook "Чесно"

"Опозиційний" підіграш

Найбільш показовим при голосуванні виявились 38 голосів від "Опозиційного блоку". Один з депутатів, близьких до президента, пояснив, що в АП хотіли уникнути розмов про підіграш "опозиціонерів", тому й давали шанс "радикалам".

"Ми знали, що "Опоблок" буде голосувати, але хотіли, щоб був консенсус. Ляшко нас не використав, і нажив собі ще одну проблему", - розповів співрозмовник.

Депутати з інших фракцій висували досить різноманітні версії щодо лояльності "опозиціонерів". Дехто говорив, що "опозиціонерам" пообіцяли "стоп" по справам проти Юрія Бойка, а дехто натякав, що їм показали ще неоприлюднені частини "чорної бухгалтерії" Партії регіонів, в яких фігурує багато "знайомих прізвищ".

Тим не менше, співрозмовник в оточенні лідера "Батьківщини" Юлії Тимошенко висловив сумніви щодо останньої версії. "Ви подивіться на ті прізвища, які вже "засвітили". Там або "політичні трупи", або дрібні клерки. Таке враження, що "регіонали" самі й розігнали цю історію", - вважає депутат.

У БПП та "Опозиційному блоці" взагалі навідріз спростовують наявність будь-яких домовленостей. Один із лідерів "Опозиційного блоку" Юрій Бойко розповів, що за закон про судоустрій "Опоблок" не голосував, адже депутати вважають його недосконалим, і запевнив, що із представниками адміністрації президента "ні сьогодні, ні вчора" він не зустрічався.

"Ми проголосували за зміни. Коли парламент призначає або звільняє суддів, то це неправильно. Ми це бачили, коли приводили суддів, саджали їх в ложу і весь парламент кидався на того суддю, не розуміючи у чому там справа. Так само, коли призначали суддів: приводили на трибуну, двісті чоловік говорять про них якісь там речі, піднімають руку і кажуть "хабарник!", а може він і не хабарник", - аргументував голосування своєї політсили Бойко.

Тим не менше, деякі парламентарі побоюються, що голосування за судову реформу може виявитись репетицією до голосування за ще одні зміни до Конституції, щодо особливого статусу Донбасу.

"Сьогодні була репетиція наступного голосування про особливий статус Донбасу і вибори. В цій залі, яка залежить на дві третини від власників парламенту, олігархів, можуть прийматися рішення які є проти держави. Ми, сьогодні вистоявши, показали це нашій державі і нашим людям", - вважає лідер фракції "Самопоміч" Олег Березюк.

Незважаючи на подальший розвиток судової реформи та розмови довкола них, переможцем в цій історії все ж таки виявився Порошенко, який не просто зумів провести через парламент реформу, якої очікують міжнародні партнери, а ще й показав, що все ще в змозі змобілізувати парламент для прийняття певних рішень.