Норма чи перешкода зростанню. Чи зависокі податки в Україні

Міністерство фінансів Грузії запропонувало знизити податок для малого бізнесу з 5% до 1%. В разі ухвалення ініціативи дрібні підприємці також будуть звільнені від зайвих бухгалтерських операцій та попередньої виплати податків. Чи можливе подібне в Україні?

Скільки віддаємо державі

За підрахунками Українського товариства економічних свобод, середньостатистичний громадянин при середній зарплатні 10,6 тис. грн 186 днів працює на себе, а 179 - на державу.

Для того, щоб бути “чистим” перед законом, зі зарплатні потрібно сплатити ЄСВ (22% - платить роботодавець), ПДФО (18%), військовий збір (1,5%). А вже після отримання зарплатні ми платимо 20% ПДВ, акцизи та імпортні мита.

Тобто із всього фонду оплати праці вам залишається 51% зароблених коштів. Відповідно, 49% — це податки, підрахували в УТЕС.

Видається, що це дуже багато, однак, якщо порівнювати з іншими податковими системами в світі - наша виглядає не настілки здирницькою.

В 2017 році Україна піднялася на 43 місце в рейтингу "Оподаткування-2018" (Paying Taxes 2018), що складається Світовим банком та консалтинговою компанією "PwC". Для порівняння, в 2012 році Україна в цьому рейтингові посідала 181 місце.

Згідно з документом, Україні вдалося знизити податкове навантаження до 37,8%, що менше, ніж в Євросоюзі - 40,5% і в середньому по світу - 39,6%.

Однак все ще високим залишається показник часу, який потрібно витратити для сплати податків в Україні - згідно з рейтингом Paying Taxes 2018, українцям потрібно витратити для цього 328 годин. Середній показник для країн Центральної  Азії та Східної Європи - 230 годин. Тож в когорті цих країн за витратами часу Україна посідає передостаннє місце.

В ЄС цей показник - в середньому 161 година. Найменше часу на сплату податків витрачають естонці - лише 50 годин.

Досвід Грузії

Ряд підприємців та економістів закликають знизити податкове навантаження в Україні ще більше, посилаючись на досвід Грузії.

Так, в 2004 році грузини сплачували 22 податки, а вже в 2007 році - всього 6. Не побоялися навіть прибрати мито на імпортну продукцію.

Більше того, так званий “органічний” закон команди Кахи Бендукідзе Про економічну свободу заборонив підвищення податкових ставок або запровадження нових податків без проведення національного референдуму. Це гарантувало стабільність.

Джерело: Ліга

Як наслідок, Грузія піднялась на 100 пунктів у рейтингу легкості ведення бізнесу Doing Business
(з 111 місця у 2005 році до 12 у 2011 році). Частка компаній, які сплачують податки виросла із 35% до 78-85%. Доходи бюджету відносно ВВП зросли майже удвічі, від 16% у 2003 році до 31% у 2011 році.

Приклад Грузії надихнув чимало підприємців та економістів вимагати зміни податкової системи й в Україні. Й певні зміни передбачені найближчими роками.

Вже чимало часу обговорюють заміну податку на прибуток підприємсв на податок на виведений капітал (ПВК). Це передбачає, що оподатковуватиметься не фінансовий прибуток підприємтсва, а розподілений прибуток та капітал. За оцінками економістів спочатку це може принести дефіцит бюджету в розмірі 23-47 млрд грн, адже підприємства можуть відкласти сплату податків на наступні роки. Однак, за задумом законотворців, це повинно стимулювати законотворців показати свої справжні прибутки.

Законопроект про ПВК був затверджений КМУ та схвалений Президентом України. Очікують, що він запрацює з 2019 року.

Спочатку допомогти малим

У ЄС малий бізнес визнано “хребтом економіки”, тож для його захисту розробили спеціальний Акт під умовною назвою “Спочатку думай про малий бізнес”.

В Україні малий та середній бізнес забезпечує 79% робочих місць, але створює лише 15% ВВП. Такі дані наводить МЕРТ.

Малий та середній бізнес важливий ще й тому, що здатен забезпечити розвиток економіки та створювати робочі місця навіть після “пришестя” роботів та штучного інтелекту. В Україні малий бізнес може розраховувати на спрощену систему оподаткування, однак підприємці все одно скаржаться, що робочі місця їм тяжко забезпечувати через податковий тиск.

Читайте також: Підтримати малий бізнес. Як Україна відстала від світу

За низької якості податкового адміністрування малий та середній бізнес несе непропорційно великі витрати на дотримання податкового законодавства порівняно з великим. Автори дослідження МВФ підрахували, що за таких умов продуктивність малих підприємств становить лише половину (50%) від продуктивності великих.

В Україні ж співвідношення витрат на дотримання податкового законодавства до виручки для малих та середніх підприємств на 117% вище, ніж для великих, пише VoxUkraine.

Маленькі рибини треба відпускати, а великі вже мають достатньо ресурсів, щоб бути чесними. Таким повинен бути контракт між бізнесом і владою.

"А в нас він протилежний: поки ти малий – тебе душать, а якщо стаєш великим – тоді отримуєш які завгодно правила. Має бути навпаки” - пояснює президент Київської школи економіки Тимофій Милованов в інтерв’ю “Українському тижню”.

Чимало ініціатив стосується ще більшого скорочення ЄСВ.  Наприклад, в “Доктрині збалансованого розвитку. Україна-2030” економісти пропонують зменшити ЄСВ до 15%. Але при цьому  запровадити кримінальну відповідальність за найм працівників без укладання трудових схем та ухилення від сплати податків.  

Проблему зарплат у конвертах можна вирішити лише шляхом скорочення податку на працю (який має бути скасований) та податку на доходи фізичних осіб — останній не має перевищувати 10%, як і податок на виведений капітал, вважає старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

Економіст Реанімаційного пакету реформ Олег Гетьман пропонує звести ЄСВ та ПДФО до одного податку, який сумарно повинен становити 25%. Подібним шляхом свого часу пішла Грузія, об’єднавши в 2008-му соціальний податок з прибутковим з загальною ставкою 25%, а в 2009 році - 20%.

Найрадикальніше змінити податкову систему України пропонують в Інституті “Вільна економіка”. Активісти вважають за потрібне скасувати всі податки та збори, які діють в Україні зараз. Натомість ввести лише два податки: податок на витрати (4%) та податок на виведений капітал (10%). До того ж пропонують скасувати поділ на спрощену систему та загальну - “для усіх підприємців і приватних осіб застосовуються одні й ті ж правила оподаткування і ставки податків”, пише в їхній програмі.

Чому не все так просто

Роботодавці скаржаться, що зростання економіки дуже мляве через те, що податки “з’їдають” 41,5% суми, передбаченої для оплати праці. Тому гроші для розвитку бізнесу ніде брати.

Тож популярними є схеми “мінімізації” цих витрат за рахунок переведення частини працівників на ФОП чи виплати зарплатні частинами (одна з яких оподатковується, інша - в конверті).

Читайте також: ЗаФОПлення: скільки українська економіка втрачає від "спрощенців" та чи варто щось змінювати

Скорочення ЄСВ майже на половину, за розрахунками Мінфіну, повинно було дати роботодавцям можливість суттєво збільшити заплати. Та схоже, що  частина з них сприйняла “зекономлені” кошти за додатковий прибуток, тож чимало економічної діяльності й далі перебуває в сутінках.

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі, тіньова економіка в Україні за 9 місяців 2017 року становила 33% від ВВП.

За оцінками Мінсоцполітики, 40% платників ЄСВ з зарплатні декларували мінімалку, тож в 2017 році Соцстрах отримав лише 16,6 млрд грн. Дефіцит Пенсійного фонду після зниження ЄСВ зріс з 80 до 145 мільярдів, обурюється міністр соціальної політики Андрій Рева.

Читайте також: 40% діяльності українців заховано в сутінках. Чому тіньова економіка - це не так вже й страшно

Великою проблемою української економіки є її залежність від перерозподілу публічних фінансів. Цьогоріч держава взяла на себе відповідальність зібрати та перерозподілити 44,5% від ВВП, що навіть більше, аніж минулого року. Ці кошти повинні піти на охорону здоров’я, освіту, соціальні виплати.

Для прикладу, ⅔ зібраного ПДФО залишається в місцевих бюджетах, а 87% від зібраного по країні ЄСВ йдуть до Пенсійного фонду та виплачується пенсіонерам.

Економісти Центру економічної стратегії підрахували, що оптимальний рівень державних витрат - 37% від ВВП. Вищі витрати стримують економічне зростання та роблять бюджетну політику неефективною.

Державні витрати в перерозподілі ВВП України     Джерело: Центр економічних досліджень

Але ⅔ опитаних громадян вважають, що держава повинна надавати їм послуги безкоштовно.

Про це свідчать дані опитування фонду "Демократичні ініціативи" та КМІС. Люди згодні задля цього навіть сплачувати вищі податки.

Й лише 5-та частина опитаних вважає, що роль держави потрібно мінімізувати та знизити податки для людей, які самі готові платити за охорону здоров’я, освіту та накопичувати собі пенсію самотужки.

Тож цілком ймовірно, що замість зниження податків, для наповнення бюджету держава незабаром запропонує підприємцям чергове підвищення мінімальної зарплати, про яке в грудні заявив президент.