Два роки уряду Гройсмана: досягнення та "хвости"

14 квітня 2016 року був обраний уряд Гройсмана. Й ось уже минуло два роки, тож можна підводити деякі підсумкову.

“За ці два роки не було жодного легкого дня. Неймовірна кількість викликів,  проблеми практично в кожній сфері, які потрібно вирішувати одночасно, постійні протистояння”, - так прокоментував ці два роки сам прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

То які основні досягнення та провали уряду, очолюваного наймолодшим в історії України прем’єр-міністром?

Осінь та весна реформ

Друга річниця роботи уряду припала на суботу, тож у Верховній Раді на звіт уряду чекали цього тижня. Однак найближчим часом його не буде. Спочатку Володимир Гройсман мав доповідати перед парламентаріями в середу, 18 квітня. Та депутати вирішили, що готові заслухати Гройсмана аж 20 червня.

Офіційна причина — відрядження голови комітету, заступника голови фракції “Народний фронт” Андрія Іванчука до Вашингтону. Однак в кулуарах подейкують, що таким чином в Раді уникають піднімати питання звіту уряду, оскільки голосів за його затвердження може не вистачити, що поставить руба питання відставки Гройсмана. Минулого року відправити уряд Гройсмана у відставку намагалася Тимошенко, тепер політологи говорять про невдоволення роботою КМУ з боку Банкової.

Втім “для людей” в уряді все ж вирішили прозвітувати. 16 квітня на Урядовому порталі опублікували інфографіку з основними досягненнями за два роки роботи. Успіхи розділили на 15 сфер.

Що ж думають експерти про ефективність уряду Гройсмана?

“Є п’ять стратегічних реформ, за які взявся уряд: децентралізація, реформа охорони здоров’я, реформа освіти, пенсійна реформа та земельна”, - пояснює в коментарі Еспресо  Дмитро Ливч, менеджер групи “Економічний розвиток” РПР. - “Чотири з них запустили, найуспішніше проходить реформа децентралізації (статус виконання близько 70%), нею можна пишататися, пенсійна, освітня та медична реформи лише на початку шляху та матимуть влив вже в перспективі, а от земельну реформу провалили”.

Підвищення мінімалки та пенсії

Чи не найпозитивніше в роботі уряду населення оцінює підвищення пенсій та зарплат. Ухвалення пенсійної реформи дозволило підвищити пенсії ще в жовтні 2017 року та здійснити їх переіндексацію.

Нагадаємо, ще в грудні 2016 року мінімальна зарплата в Україні складала 1600 грн. З 2017 року уряд вирішив підвищити цей показник вдвічі - до 3200 грн. А з січня 2018 року мінімальна зарплатня в Україні складає
3723 грн.

Читайте також: В Україні хочуть знову підвищити мінімальну зарплату, тепер до 4100. Чому це погана ідея

Думки економістів з цього приводу розділилися. З одного боку, це провокує інфляцію та тисне на малий бізнес, який змушений шукати додаткові кошти.

В НБУ порахували, що подвоєння мінімальної заробітної плати додало близько 2-2,5% до показника інфляції у 2017 році. Інфляція зрештою “з’їдає” підвищення зарплати, а малі компанії скорочують штат, щоб зекономити.

З іншого боку, це посприяло зростанню реальної заробітньої плати в країні, каже керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії "Concorde Capital" Олександр Паращій в ефірі “Радіо НВ”.

Економіст Борис Кушнірук в коментарі Еспресо пояснює, що більшість роботавців почали зіштовхуватися з реальною нестачею кваліфікованих робітників, саме тому пішли на підвищення зарплат: “Що жодним чином не пов’язано з підвищенням мінімальної зарплати”.

Кушнірук пов’язує зростання цін на товари минулоріч з немонетарними факторами: зростанням цін на нафтопродукти та нафту на зовнішніх ринках.

“Підвищення мінімальної заробітної плати є болючим для бюджету України, але це не той крок, який дасть змогу перезапустити українську економіку”, - підсумовує Дмитро Ливч.

“Для цього потрібні структурні реформи, такі як приватизація, створення ринку землі тощо. Саме це дозволить швидше та якісніше підвищити рівень життя населення”.

Економічні реформи

Та якщо реформи на кшталт пенсійної чи освітньої є стратегічними та важливими для майбутнього всієї країни, то для зростання економіки вони є радше допоміжними, пояснюють економісти. Для того, щоб “розігати” економіку, вже зараз потрібно проводити реформи економічні. Й тут фахівці вказують на поки скромні здобутки уряду.

Поки що за два роки роботи уряду значної позитивної динаміки в міжнародних рейтингах (на кшталт Індексу економічної свободи чи Індексу глобальної конкурентноспроможності) не видно, пояснює Дмитро Ливч.

“Зростання ВВП на 2,2% - незначне, але принаймні в 2017 році економіка України зростала”, - констатує Ливч.

31 січня 2018 р. уряд представив пакет із 35 законів, за допомогою яких Україна зможе подвоїти економічне зростання вже цього року. Володимир Гройсман заявив, що завдяки їм українська економіка зростатиме на 5-7% щороку.

Читайте також: Рости велика. Як уряд збирається розганяти українську економіку до 5-7% зростання

Пакет документів сформований за 5-ма основними напрямками:

• прозорий доступ до держресурсів;

• дерегуляція та поліпшення бізнес-клімату;

• захист прав бізнесу;

• полегшений доступ до фінансування ;

• заохочення інновацій.​​

За два законопроекти з цього пакету депутати вже проголосували на початку року (регулювання діяльності ТОВ та кредитний реєстр НБУ). Решту законопроектів парламент має ухвалити до кінця 2018 року.

“Реформи приватизації та ринку землі можуть забезпечити навіть вдвічі більше зростання (ніж 5-7% - Еспресо), однак для цього потрібна політична воля, підтримка міжнародних партнерів та чітка стратегія з боку уряду (якої поки що немає)” - підсумовує експерт РПР Дмитро Ливч.