Ігор Матовіч як словацький Ющенко

Та й розчарування Ігорем Матовічем — таке ж, як розчарування Віктором Ющенком. В Україні це призвело до повернення Віктора Януковича. Словаки також близькі обрати "свого Януковича", у вигляді повернення проросійських політиків, пов'язаних із мафією.

Ігор Матовіч увійшов у велику політику у 2010 році, коли вперше став депутатом як лідер нового руху OĽANO (Obyčajní ľudia a nezávisle osobnosti, тобто Звичайні люди та незалежні особистості). У 2012-2020 роках OĽANO виросло на головну силу опозиції проти "Смеру" прем'єра Роберта Фіцо. Ігор Матовіч дуже гостро критикував "Смер" за олігархізацію країни та корупцію, прямо називав прем'єра Фіцо та його соратників "злодіями" та "мафією". Панівна у Словаччині партія дійсно була недалеко до стандартів "Партії регіонів", а сьогодні Фіцо критикує уряд Геґера за підтримку України та має путінофільські симпатії.

Читайте також: Автобаном до Європи, або Слон на Земпліні

Корупційні скандали фіцовської Словаччини розслідував, зокрема, журналіст Ян Куцяк. Його вбивство у 2018 році багато в чому нагадувало вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе у 2000 році. Словаки були в шоку, оскільки стало для них ясним, що їхня країна стала мафійною державою. Розпочалася політична криза, Словаччиною пройшли протести, внаслідок яких Фіцо пішов у відставку. Перехідним прем'єром став Петер Пеллегріні, який згодом залишив "Смер" та заснував свою партію "Глас", тобто Голос.

Корупційні скандали фіцовської Словаччини розслідував, зокрема, журналіст Ян Куцяк. Його вбивство у 2018 році багато в чому нагадувало вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе у 2000 році. Словаки були в шоку, оскільки стало для них ясним, що їхня країна стала мафійною державою

На виборах у 2020 році перемогли партії, які обіцяли боротьбу "з мафійною державою та олігархами", боротьбу з корупцією, повернення верховенства права. Не дивно, що найбільшу підтримку отримала OĽANO, яка від самого початку називало Роберта Фіцо ледь не мафійним босом. Ігор Матовіч став прем'єр-міністром, уряд сформувала коаліція чотирьох партій, прогресивних і прозахідних, однозначно проукраїнських. Аналогія з "помаранчевими" 2005-2010 років — однозначна.

Читайте також: Словаччина на порозі виборів

Уряди Ігоря Матовіча та його наступника Едуарда Геґера дійсно можна назвати реформаторськими, розпочалася реальна боротьба з мафією, розслідування багатьох скандалів та очищення Словаччини від різних суспільних патологій. Найбільші успіхи має ця команда у зовнішній політиці. Однак через скандальний стиль поведінки, рейтинги Матовіча зараз нагадують рейтинги Ющенка наприкінці його правління. Матовіч одного дня приймав якесь неочікуване рішення, два дні пізніше без жодних консультацій ухвалював протилежне, притому ображав всіх навколо. Поводився як Лукашенка в країні, яка дуже цінує європейські стандарти та демократію та не дозволяє такого.

Рейтинги Матовіча зараз нагадують рейтинги Ющенка наприкінці його правління. Матовіч одного дня приймав якесь неочікуване рішення, два дні пізніше без жодних консультацій ухвалював протилежне, притому ображав всіх навколо. Поводився як Лукашенка в країні, яка дуже цінує європейські стандарти та демократію та не дозволяє такого

Матовіч мусив у 2021 відійти, прем'єром став його партійний колега Едуард Геґер, сьогодні вже лідер нової партії "Демократія". Едуард Геґер — це повна протилежність Матовіча, спокійний та стабільний політик, водночас чи не найбільший приятель України в Європі. Матовіч проте спричинив таке розчарування, що багато словаків заскучало за Робертом Фіцо та Петером Пеллегріні — їхня підтримка виросла так, як у 2010 році виросла підтримка "Партії регіонів". Вибори відбудуться 30 вересня.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Якуб Логінов, журналіст з Братислави

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.