Коли Буданов займається розвідкою?

- Цікаво, коли Буданов власне розвідкою займається? - питає мій друг. - Враження таке, що левова частка його розкладу присвячена суто піару.

Спробую висунути пару версій, чому найпублічніший у світі голова спецслужби під час війни займається політикою більше, ніж власне функціональними обовʼязками.

1. "Завдання партії". Зелені розуміють, що на наступні вибори їм потрібен у топі списку популярний бойовий генерал. На Залужного їм розраховувати складно, Сирський не надто харизматичний і поганенько говорить. Буданов же "свій", і має непоганий послужний список. Відтак, його залишалося лише розкрутити в публічній площині (що й зроблено).

Читайте також: Про війну й совість

Зелені розуміють, що на наступні вибори їм потрібен у топі списку популярний бойовий генерал. На Залужного їм розраховувати складно, Сирський не надто харизматичний і поганенько говорить. Буданов же "свій", і має непоганий послужний список

2. Порятунок власної задниці. Буданов ліпше за інших розуміє, що за провал підготовки до великомасштабного вторгнення керівництву країни й уповноваженим силовикам доведеться скоро (після завершення бойових дій) відповідати. І він, по-перше, створює собі алібі як посадовця, котрий, всупереч наказам згори, до війни таки готувався, і одночасно готує собі політичний трамплін туди, де дістати його буде складніше.

Читайте також: Про принципову різницю між "про*балі" і саботажем

3. Як на мене, вірними можуть бути обидві версії (попри певний конфлікт між ними). Тобто, ОП забезпечує Буданову необмежений доступ до медіа в рамках власного плану, а той уже веде свою гру — попри те, що його зізнання про абсолютну впевненість у нападі московитів (на тлі впертого заперечення цього керівництвом країни) фактично компрометують останній шанс Зермака видати свою зраду за добросовісну помилку ("не могли повірити").

У будь-якому разі, непомірна медійна активність керівника спецслужби дратує й непокоїть. Хоча й не так сильно, як дебільність населення, котре, судячи з останньої соціології, сприймає Буданова як основне джерело правдивої інформації про війну (плач, Арестович!)

Джерело

Про автора. Карл Волох, політаналітик, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.