Не потрапляйте у пастку співзалежності

Це може бути небажання партнера переходити за межі "нам же і так добре", або розрив стосунків через якусь дурню.

Перша думка, яка виникає одразу після: "Що робити? Забути цю людину, чи збільшити зусилля для повернення її до стану "нам знову добре разом як колись?". Ситуація, в який близька людина знецінює стосунки із нами, не обов’язково стосується любовних драм. Друзі, батьки, колеги теж можуть виявитися тими, хто демонструє байдужість до перспективи втрати нас назавжди.

Читайте також: Не бійтеся озвучувати власні цілі

Тут варто звернути увагу на почуття власної цінності. Воно, як правило, втрачається першим після того, як Значущий Інший дає зрозуміти, що не готовий вкладатися у спільне з нами "ми". Другими зʼявляються сумніви. "Невже я настільки мало для нього/неї значу, що мене можна втратити через таку маячню?", "Невже я помилялася вважаючи, що між нами є щось прекрасне та особливе?".

Сумніви та втрата самоцінності — дуже важливі маркери. Вони свідчать, що ваша самооцінка належить іншій людині й залежить від її ставлення до вас. Щобільше, навіть памʼять про щасливі моменти минулого ви більше не контролюєте. Своєю готовністю раптом вдарити по гальмах інший наче перекреслює все хороше, що між вами було. Він не просто покидає вас. Він ще й забирає із собою вагому частину вашого Я.

Читайте також: Про алгоритм маніпуляцій свідомістю

Це пастка співзалежності. Таке відкриття має лякати. Воно означає, що важлива частина нашої особистості тепер контролюється кимось, хто не дуже прагне бачити нас у своїй найближчий орбіті. Ми починаємо зчитувати відсторонення, як загрозу власної руйнації. Звідси страх. Звідси відчай. Звідси неконтрольоване бажання за будь-яку ціну утримати носія нашої цінності. Ціллю стають стосунки саме із цією людиною, а не їхня якість.

Так що ж робити?

Витягти частину своєї душі з чужої кишені. Повернення собі цінності — це не згода знецінюючого партнера "так і бути" бути із вами. Це зміцнення та розширення вашого особистого простору. Тобто, тих сфер вашого життя, де ви задоволені собою і належите тільки собі.

Джерело

Про авторку: Лариса Волошина, журналістка, психологиня

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.