Вчені успішно "пересадили" спогади від одного равлика до іншого

Дослідження було опубліковане в журналі eNeuro.

Передбачається, що результати роботи допоможуть в майбутньому створити нові засоби для відновлення пам'яті у людей з хворобою Альцгеймера і для зменшення травматичних спогадів.

Експеримент дослідники проводили на аплізії, равликах, які часто використовуються в якості модельних тварин в нейродослідженнях, так як їх клітинні та молекулярні процеси дещо схожі з такими у людей. 

При цьому, зрозуміло, є і суттєві відмінності - так, у цих істот є всього близько 20 000 нейронів, в той час як людський мозок налічує приблизно 100 мільярдів нервових клітин.

Біологи UCLA для початку "натренували" равликів реагувати на загрозливий стимул. Тваринам надавали помірні удари струмом. Таким чином аплізіі стали більш чутливими і втягували сифон (проявляли захисну реакцію) навіть при звичайному дотику в середньому приблизно на 50 секунд.

При цьому представники контрольної групи, які не отримували ударів струмом, втягували сифон всього приблизно на секунду.

Далі фахівці вирішили подивитися, чи можливо "перенести" спогади від равликів однієї групи до равликів іншої, від навчених особин - до ненавчених.

Для цього дослідники виділили РНК з нервових систем "вчених" равликів і ввели її семи ненавченим особинам. Виявилося, що всі сім особин в результаті стали реагувати схожим чином з експериментальної групою - втягуючи сифон в середньому приблизно на 40 секунд.

В іншій частині експерименту дослідники поміщали екстракти РНК равликів, які отримували і не отримували удари струмом, в чашки Петрі, що містять нейрони ненавчених равликів.

Вчені виявили, що РНК навчених равликів робила сенсорні нейрони більш збудливими, проте даний ефект не поширювався на моторні нейрони. При цьому наголошується, що РНК ненавчених тварин на нейрони не впливала.

За словами дослідників, результати експерименту дозволяють припустити, що спогади зберігаються не в синапсах, як прийнято вважати, а, можливо, знаходяться в ядрах нейронів.

Дослідники припускають, що результати роботи можуть в майбутньому допомогти в боротьбі з симптомами хвороби Альцгеймера або посттравматичного стресового розладу.

Читайте також: Люди не стануть сильнішими і не будуть жити довше. Вчені пояснюють, чому наш вид досяг межі розвитку

• Науковці постійно вивчають тварин в пошуках вирішення людських проблем. Так, печерні рибки можуть допомогти людям економити час на сні: сліпі тетри Astyanax mexicanus - рибки з печер Мексики і півдня США - сплять всього по дві години на добу, і при цьому можуть жити до 30 років. Вчені вивчають їх, щоб зрозуміти механізми сну в людей, і, можливо, змусити нас висипатися за меншу кількість годин.
• А за допомогою гризунів вчені хочуть обдурити смерть: Голі землекопи живуть незвично довго для ссавців свого розміру, майже не відчувають болю, стійкі до раку, а також здатні затримувати дихання на 18 хвилин, тож давно привертають увагу вчених, які працюють над загадкою старіння.
• Також біологи з Університету Солка в Каліфорнії вживили в голову миші людські мозкові органели розміром з сочевицю і виростили людський "міні-мозок". Таку техніку в майбутньому можна буде використовувати для пересадки в мозок людей, які отримали травми або мають проблеми розвитку.