Оголошено переможців Нобелівської премії з економіки
Цьогорічні переможці однієї з найпрестижніших премій світу в галузі економіки досліджували вплив зміни клімату на економічне зростання
Американці Вільям Нордгаус та Пол Ромер стали цьогорічними переможцями премії Шведського національного банку пам'яті Альфреда Нобеля з економіки, більш відомої як Нобелівська премія з економіки.
Про це повідомляє Нобелівський комітет на сторінці у Твіттері.
BREAKING NEWS: ⁰The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2018 to William D. Nordhaus and Paul M. Romer. #NobelPrize pic.twitter.com/xUs6iSyI7h
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 8 жовтня 2018 р.
Знову американці
Нагадаємо, це 50-я Нобелівська премія з економічних наук, яку ця установа нагороджує з 1969 року.
Сам Нобель не був ініціатором запровадження премії з економіки, тож її лише неофіційно так називають. Офіційна ж назва нагороди - "Премія Шведського національного банку з економічних наук пам'яті Альфреда Нобеля".
Згідно з умовами, переможець отримує чек на дев'ять мільйонів крон (1 мільйон доларів), диплом та золоту медаль, усі з яких будуть передані на офіційній церемонії в Стокгольмі 10 грудня.
Минулого року Шведський банк імені Альфреда Нобеля присудив премію з економіки американцеві Річарду Таллеру за вивченням поведінкової економіки.
Читайте також: Не нудний економіст. Все, що відомо про нобелівського лауреата з економіки
У 2017 році премія дісталася американським економістам Оліверу Харту і Бенгту Хольмстрьому за їхній внесок у теорію контрактів. В 2015 нагороду отримав ще один американець - Ангус Дітон за аналіз споживання, бідності та добробуту.
Окрім того, Елінор Остром була єдиною жінкою, яка виграла економічну премію з 1969 року. Вона отримала приз ще в 2009 році.
Що відомо про переможців
Цьогорічні переможці Вільям Нордгаус та Пол Ромер “розробили методи, які вирішують найважливіші та актуальні питання нашого часу: довготривале стійке зростання світової економіки та добробут населення світу”, пояснюється на сторінці Нобелівського комітету.
Нордгаус та Ромер значно розширили масштаби економічного аналізу шляхом побудови моделей, які пояснюють, як ринкова економіка взаємодіє з природою та знаннями.
Вільям Нордгаус з Єльського університету, був першою людиною, яка створила кількісну модель, що описує взаємозв'язок між економікою та кліматом.
Своєю моделлю вчений доводить, що політики не враховують реальний вплив глобального потепління.
Модель Нордгауза наразі досить широко використовується при складанні макроекономічних прогнозів розвинених країн.
Важливість моделі вченого полягає у тому, що до неї всі прогностичні моделі розглядали кліматичні умови як сталі. Тож такі речі, як наприклад, можлива зміна врожаїв сільськогосподарських культур, не враховувалась. А це може вплинути на обсяг експорту чи імпорту та, як наслідок, на обсяг валютних надходжень.
Ще одне досягнення Нордгауса - запровадження системи оподаткування викидів парникових газів.
Laureate William Nordhaus’ research shows that the most efficient remedy for problems caused by greenhouse gas emissions is a global scheme of carbon taxes uniformly imposed on all countries. The diagram shows CO2 emissions for four climate policies according to his simulations. pic.twitter.com/tmxUE6MiLn
— The Nobel Prize (@NobelPrize) 8 жовтня 2018 р.
За його розрахунками, запровадження податків на викиди парникових газів здатне суттєво скоротити викиди вуглецю в атмосферу до 2100 року, а при максимізації даного податку, викиди вуглецю скоротяться вже в середньостроковій перспективі — до 2040 року.
Нагадаємо, сьогодні Міжурядова група з питань зміни клімату заявила, що у світі всього лише 11 років, щоб уникнути глобального потепління.
У доповіді йдеться про те, що людству необхідно вживати "безпрецедентних" заходів для запобігання 1.5C глобального потепління до 2030 року.
Другий лауреат Нобелівської премії з економіки 2018 року - Пол Ромер, з Нью-Йоркського університету, заклав основу теорії ендогенного зростання.
Ця теорія розглядає економічне зростання як наслідок внутрішніх чинників, таких як інвестиції в людський капітал, інновації та запровадження нових технологій.
Згідно з дослідженнями Ромера, саме інвестиції в людський капітал є головним стимулом розвитку економіки.
For some background on my work on economic growth, this post might also be helpful:https://t.co/dUaOk41JSp
— Paul Romer (@paulmromer) 8 жовтня 2018 р.
- Актуальне
- Важливе