Українська громадськість звернулася до влади з відкритим листом про порушення прав підозрюваних у вбивстві Шеремета

Громадські активісти, волонтери, політики та інші представники українського суспільства звернулися до влади з відкритим листом про порушення прав підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета ветерана АТО, військовослужбовця Андрія Антоненка, військової медсестри Яни Дугар та лікарки і волонтерки Юлії Кузьменко

Заяву оприлюднив у Facebook "Рух опору капітуляції".

Еспресо.TV наводить повний текст відкритого листа від суспільства до влади:

Звернення громадськості щодо порушення прав підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета

Насамперед ми висловлюємо глибокі співчуття й щиру підтримку рідним і близьким вбитого журналіста Павла Шеремета.

На недавньому брифінгу МВС підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета було названо злочинцями. “Призначення” винних відбулося у присутності Президента України.

Це кричуще порушення закону й нехтування презумпцією невинуватості соліста групи “Riffmaster”, ветерана Збройних Сил України Андрія Антоненка, лікарки-волонтерки Юлії Кузьменко і ветерана та військовослужбовця Збройних Сил України Яни Дугарь. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка назвав підозрюваних “встановленими вбивцями”. Президент Володимир Зеленський фактом своєї присутності на брифінгу вчинив політичний тиск на слідство. Хоча ці посадові особи мають бути гарантами дотримання прав і свобод кожного громадянина України. Зараз підозрювані перебувають у слідчому ізоляторі, їхні процесуальні права порушують.

Не претендуючи на роль суддів і не беручи на себе відповідальність стверджувати про провину чи її відсутність в діях підозрюваних, звертаємо увагу, що українське громадянське суспільство не сприймає опубліковані докази провини підозрюваних як реальну підставу для такого серйозного обвинувачення. Водночас, ажіотаж довкола справи вже завдав неймовірної шкоди не лише репутації підозрюваних і членам їхніх родин, але й Збройним Силам України, добровольчому і волонтерському руху.

Ми наполягаємо, що слідство має відбуватися максимально прозоро, у повній відповідності до законодавства. Хочемо ще раз наголосити, що фундаментальний конституційний принцип презумпції невинуватості є наріжним каменем прав людини. Жодна особа не може бути названа злочинцем до остаточного вироку суду.

Варто нагадати, що розслідування багатьох резонансних справ за роки незалежності України також починалися з гучних заяв і публічних звинувачень, а завершувалися нічим. Нічим, окрім зіпсованих життів тих, кого помилково й бездоказово називали злочинцями. Така безвідповідальність заохочувала правоохоронців до свавілля. Зараз маємо черговий яскравий приклад політизованого розслідування суспільно важливої справи.

Якщо й у цій справі обвинувачення не надасть доказів причетності до злочину осіб, яких уже назвали винними, відповідальні за це посадовці МВС і Генеральної прокуратури мають понести справедливе покарання.

Задля гарантії об’єктивності розслідування, уникнення його політизації закликаємо створити Тимчасову слідчу комісію у Верховній Раді України.

Розслідування, яке триває понад три роки, практично не залишає надій на появу нових вирішальних доказів. Тому вимагаємо якнайшвидше передати справу до суду й організувати безперервний і відкритий судовий процес, який буде запорукою справедливого вироку – обвинувального або виправдального. Якщо ж влада збирається тримати підозрюваних під вартою без суду роками, як це відбувається, зокрема, у справі Гуменюка-Крайняка, це буде також вирок, але вирок системі кримінальної юстиції та всій владі.

Також вимагаємо від влади утримуватися від дій, які створюють атмосферу дискредитації військових, волонтерів і ветеранів. Завдяки їхньому подвигу в Українській суверенній державі є Президент, Генпрокурор, Міністр. Наші Герої заслуговують на повагу. Тому завдання влади – утверджувати позитивне суспільне ставлення до тих, хто бере участь у відсічі збройній агресії Росії.

Київ, 22 грудня 2019 року

Звернення підписали:

Володимир Василенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України, доктор юридичних наук, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Йосиф Зісельс, віце-президент Конгресу національних громад України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", дисидент і політв'язень часів радянського режиму

Ігор Юхновський, академік НАН України, учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

В'ячеслав Брюховецький, професор і почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», учасник Ініціативної групи "Першого грудня"

Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, учасник Ініціативної групи "Першого грудня", дисидент і політв'язень часів радянського режиму

Микола Козюбра, суддя Конституційного Суду України (1996-2003), професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Володимир Огризко, політик, дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України, міністр закордонних справ України (2007-2009 рр)

Роман Безсмертний, політик, Надзвичайний і Повноважний Посол України, екс-представник України в політичній підгрупі Тристоронньої контактної групи у Мінську

Данило Лубківський, дипломат, заступник міністра закордонних справ (2014 р.).

Сергій Квіт, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", міністр освіти і науки України (2014-2016 рр.)

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", провідний експерт в сфері енергетики

Юрій Щербак, письменник, Надзвичайний і Повноважний Посол України

Ігор Коліушко, голова Правління Центру політико-правових реформ

Володимир В‘ятрович, історик, письменник.

Вахтанг Кіпіані, журналіст

Микола Хавронюк, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", член Правління Центру політико-правових реформ

Генадій Боряк, заступник директора Інституту історії НАНУ

Анатолій Подольський, історик, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту

Ганна Гопко, народний депутат України 8-го скликання, голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах

Ігор Мазур "Тополя", ветеран російсько-української війни

Андрій Левус, координатор ГО "Вільні люди", народний депутат України 8 скликання

Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук, громадська ініціатива «Закрий пельку Кремлю»

Сергій Висоцький, журналіст, народний депутат України 8 скликання

Андрій Юсов, директор "Школи відповідальної політики"

Мирослав Гай, офіцер резерву ЗСУ, ветеран російсько-української війни

Ігор Лапін, народний депутат України 8 скликання, ветеран російсько-української війни

Тарас Стецьків, народний депутат України 5-ти скликань, голова Зарваницької ініціативи

Павло Білоус, ветеран російсько-української війни, голова ГО "Спілка Добровольців"

Володимир Єрмоленко, філософ, журналіст, доктор політичних студій

Олег Березюк, голова Українського юридичного товариства

Леонід Фінберг - директор центру дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства НАУКМА

Станіслав Батрин, голова ГО «Відкрита Україна», керівник проекту «Відкритий Суд»

Володимир Дубровський, економіст

Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

Тетяна Мураткіна, виконавчий директор Конгресу національних громад України

Сергій Пархоменко, директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова

Юрій Гончаренко, громадський активіст, координатор Національно-консервативного руху

Микола Марченко, кандидат юридичних наук

Станіслав Федорчук, політолог, активіст

Святослав Маринін, громадсько-політичний діяч, співзасновник громадсько-політичного руху "Межа"

Михайло Лебедь, парамедик, правозахисник

Олексій Голобуцький, політтехнолог

Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій

Констянтин Новаленко, громадський активіст , ГО "Творчий сектор"

Михайло Макарук, речник міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm

Ганна Ленчовська, директор Київського освітнього центру толерантності

Вахтанг Кебуладзе, доктор філософських наук, публіцист

Олексій Усачов, голова правління Інституту української політики

Оксана Іващенко, засновник культурного простору "Мольфарня"

ГО "Молодіжний націоналістичний конгрес"

Олександр Іванов, ініціатива "Переходь на українську"

Нагадаємо, 12 грудня Національна поліція затримала підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета - музиканта і військового Андрія Антоненка (Riffmaster), дитячого хірурга Юлію Кузьменко та військову медсестру Яну Дугар.
Ще двоє людей - подружжя ветеранів АТО Інна та Владислав Грищенки - є фігурантами справи про вбивство Павла Шеремета, але затримані в іншій справі - щодо замаху на життя людини на Івано-Франківщині.
У ніч на 13 грудня поліція прийшла з обшуком у справі вбивства Шеремета до активіста Майдану і волонтера Євгена Акастьолова.
Печерський райсуд Києва ухвалив помістити підозрювану у вбивстві журналіста Павла Шеремета військову медсестру Яну Дугар під цілодобовий домашній арешт.
Антоненка та Кузьменко суд помістив під варту на 2 місяці.
16 грудня адвокат підозрюваної у вбивстві Павла Шеремета Юлії Кузьменко заявив, що у нього не приймають клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
У поліції заявили, що слідчі надали адвокатам усі несекретні матеріали у справі.
"ЄС" ініціювала створення ТСК у Раді для контролю розслідування вбивства Шеремета.
Антоненко позвався до суду на президента Володимира Зеленського, генпрокурора Руслана Рябошапку та голову МВС Арсена Авакова за нанесення шкоди його репутації.
Взяти Кузьменко на поруки виявили готовність 20 людей, серед яких 4 депутати.
22 грудня на Майдані Незалежності пройшов рок-марафон на підтримку співака й музиканта Андрія Антоненка (Riffmaster), дитячого хірурга й волонтера Юлії Кузьменко та військової медсестри Яни Дугарь.

2024, середа

8 травня