"Основа державності": Суддя КСУ Головатий назвав загрозу мові загрозою нацбезпеці та наголосив на конституційності мовного закону

Про це повідомляє сайт КСУ.

Сергій Головатий наголосив на значенні рішення КСУ від 14 липня 2021 року "Про забезпечення функціонування української мови як державної".

"Це рішення чітко зафіксувало, що Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" є конституційним. Якщо в 10 статті Основного Закону України, яка присвячена статусу української державної мови 5–6 речень, то в рішенні сотні речень. Але кожне речення – це юридична формула, яка є керівною настановою для кожного посадовця, для кожного державного органу, кожного громадянина. Ця юридична формула – імператив найвищого юридичного рівня, що ми сказали в Рішенні в межах нашої теми, яку обговорюємо", – зауважив Сергій Головатий.

Суддя також нагадав про зміст зазначеного рішення.

"Українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Мовне питання постійно було присутнє в національно-культурній та політичній боротьбі українців за власну державу. У бездержавний період саме українська мова заступала собою відсутність Української держави як основної форми інтегрування й буття етнонації. Як визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка упродовж багатьох віків проживає на споконвічно своїй території та становить абсолютну більшість населення України, українська мова завдяки закладеному в ній самій націєтвірному началу є базовим системотвірним складником української державності та її основою. Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, оскільки мова – це своєрідний код нації, а не лише засіб спілкування. Без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу й ролі титульної й державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності", - йдеться у цитаті.

Сергій Головатий додав, що у рішенні КСУ дуже багато інших цитат, які дають відповіді на питання вжитку державної мови в публічній площині.

"Зокрема, когось непокоїло те, що в теле- і радіоефірах журналіст говорить російською, а співрозмовник – іншою мовою. У Рішенні зазначено: "Не відповідає конституційному статусові української мови як єдиної державної застосування режиму двомовності в публічному просторі шляхом змішування української мови з будь-якою іншою, зокрема коли телевізійне мовлення або радіомовлення в звуковій формі здійснюється одночасно двома мовами – українською та іншою, що не тільки становить порушення права громадянина України на отримання інформації державною мовою, а й спричиняє зовнішнє звуження простору вживання української мови, підриває зсередини саму її систему, спотворює її структуру, створює ґрунт для її внутрішнього розкладу, зумовлюючи її занепад. Отже, Конституційний Суд України встановив імператив, що такого не може бути, але якщо воно є – то це проблема не Конституції, це проблема не юридичного врегулювання, а це проблема політики і практики. Це вже інша площина", - наголосив Сергій Головатий.

Суддя КСУ зазначив, що зазначене рішення відповідає на питання моделі освіти для угорців України.

"У рішенні також є відповідь щодо питання моделі освіти для угорців в Україні. Ми чітко визначили, що запроваджена за радянських часів модель і яка сьогодні далі існує в Україні для угорців – це є сегрегаційна модель, а сегрегація – це є дискримінація, сегрегація не дозволяє інтегрування цієї частини суспільства, навіть невеликотисячної, в українське суспільство, інтегральну роль у якому виконує державна українська мова. Отже, у рішенні є чітка вказівка для міністерства освіти і науки України, котру воно б мало виконувати після нашого рішення", - пояснив Сергій Головатий.

Суддя КСУ також зачепив питання відповідності вжитку української мови стандартам державної мови.

"Наведу ще одну цитату з нашого рішення і зазначу про практичні проблеми, які існують на сьогодні: "Застосування української мови має відповідати стандартам державної мови. Порушення стандартів і порядку застосування української мови є неприпустимим". Порушення стандартів – це найбільша проблема в цій площині: це нормативні акти, це акти судів, це юридична або правнича мова, якою послуговуються мільйони і професійних посадовців, і пересічних громадян. На превеликий жаль, теперішня правнича мова є такою, якою вона дісталася нам від радянської спадщини, вона є зросійщеною. Наша Конституція на 90% написана українською, але не зовсім  українською, мовою.  Там – безліч росіянізмів, – як лексичних, так і синтаксичних, також повністю зросійщена структура речення. Я розумію, що мову Конституції ми швидко не змінимо, але те, що вона написана зросійщеною мовою – це однозначно. Українська правнича мова, що в нормативних актах, що в науці зросійщена за період Незалежності набагато більше, ніж за радянський період. Це перша проблема. А тепер ще про одну проблему.  Про нове цунамі – англізми. Законодавець у своїх актах запровадив українською два терміни "булінг" і "мобінг". Українська мова настільки багата, щоб мати і має свої питомі українські слова, терміни, аби протидіяти цьому цунамі у вигляді англізмів, яких зовсім не повинно бути  в українській літературній мові", - підсумував Сергій Головатий.

• Раніше повідомлялося, що 2022 році уповноважений із захисту державної мови отримав 2177 звернень щодо порушення мовного законодавства.

Стежте за подіями в Україні та світі разом з Еспресо! Підписуйтесь на Telegram-канал: https://t.me/espresotb