Перша хвиля нового наступу росіян вичерпує себе: військові підсумки тижня
Перша хвиля наступу росіян вичерпує себе, у РФ є мінімум резервів, щоб розвивати цей наступ. Це створює передумови для формування наших резервів, які потрібні для великого наступу ЗСУ
Бахмут: ситуація складна, але стабільна
Битва за Бахмут є найдовшою битвою цієї активної фази війни. Ми бачили низку заяв з українського та закордонного боку, де оцінювали різні перспективи міста. Чули заяву Зеленського про те, що ми будемо тримати Бахмут, бо це абсолютно доцільно. Він спирається на підхід наших генералів, які кажуть, що є сенс там максимально знищувати противника. Ми чули заяву Ллойда Остіна про те, що навіть якщо Україна залишить Бахмут, це не матиме жодного оперативного чи стратегічного впливу на лінію фронту. Ми чули заяву генсека НАТО про те, що, ймовірно, українці невдовзі залишать Бахмут, і вона викликала роздратування в наших військових. Вона не збігається з тим підходом, який сьогодні забезпечують ЗСУ, захищаючи Бахмут.
Ворог намагається просуватися ділянками на сході перед річкою Бахмутка. Ми відійшли на правий берег річки й це дає змогу забезпечити достатньо стабільну оборону. Хоча росіяни намагалися пішохідними мостами зайти в зону міста, але їх звідти вибили. Зараз головне - забезпечити контроль над північним та південним флангами й не допустити стискання кліщів, які ворог намагається сформувати навколо міста.
Ми зберегли лінії забезпечення Бахмута - через Хромове та Іванівське продовжується постачання боєприпасів у місто та евакуація поранених з міста. За загальними оцінками, ситуація складна, але стабільна. РФ не має суттєвої переваги, яка гарантувала б швидке продовження наступальних дій і прорив оборони на східному фланзі. Я думаю, підходи, які передбачають забезпечення подальшого знищення противника, є раціональними. Вони спираються на оцінки наших військових і американських генералів.
Біля Бахмута є населені пункти Оріхово-Василівка та інші. Зараз ворог намагається розширити північний фланг, який нависає над Бахмутом, і забезпечити просування дорогою на Слов’янськ. Ці дії не мають принципового значення для ефективності оборони Бахмута. Головне - мати можливості відбивати розширення російських військ. Зараз сюди перекинуті додаткові резерви, активно використовується артилерія. Кілька днів тому з нашого боку була певна пауза щодо артилерії. Як я розумію, накопичувалися боєприпаси. Останніми днями відбуваються активні дії, щоб унеможливити просування противника, і на півночі, і на півдні.
На півдні ситуація виглядає більш стабільною. ЗСУ там проводили контратаки в бік Кліщіївки, вони доволі успішно завершилися. Думаю, що існує певний задум, аби вирівняти клин навколо Кліщіївки, де утримується противник, і зробити все, щоб убезпечити лінію між Костянтинівкою шляхом наших контрнаступальних, а потім наступальних дій.
Харківщина - один із напрямків наступу росіян, Луганщина - лінія оборони стала
Напрямок Куп’янськ - Ізюм залишається одним із двох, де росіяни наступають. З Куп’янська відселено дітей і людей, які не можуть пересуватися, бо є загроза наступу. Між Сватовим і Кремінною головні дії відбуваються навколо останньої, де ворог накопичив значну кількість військової сили, використовує нові зразки техніки та намагається посувати нашу лінію оборони. Втім лінія оборони залишається сталою, хоча інтенсивність боїв залишається надзвичайно високою. Це одна з тих ділянок, де триватимуть активні бойові дії. У зоні Білогорівки (нижче від Кремінної) ЗСУ намагаються проводити контратакувальні дії. Ворог хоче потіснити нас звідти, щоб зайняти весь цей плацдарм. Вклинення наших військ у цій ділянці фронту непокоїть росіян - вони розуміють, що буде відбуватися, якщо ми матимемо сили, щоб пробити оборону й далі розвивати напрямок руху на Луганськ.
Донеччина: під Донецьком без суттєвих змін, нової тактики в росіян під Вугледаром не буде
Авдіївка і Мар’їнка залишаються напрямками зусиль противника уже тривалий час. Ці пункти є достатньо укріпленими, особливо Авдіївка. Вона показує, наскільки важливе значення має ефективність та якість фортифікаційних споруд для витримки атак. Останнім часом ворог навіть використовує потужні авіабомби. Ці напрямки й далі залишатимуться під тиском противника, але я певний, що суттєвих змін на цій ділянці фронту не буде. У РФ не вистачає сил для наступальних дій.
Сьогодні була публікація, де ексдиректор ЦРУ генерал Петреус сказав, що доцільно утримувати Бахмут через втрати РФ. Співвідношення 1 до 5 він вважає абсолютно оптимальним. За його словами, рідко вдається добиватися таких втрат, особливо коли ресурси ворога не безмежні. Він сказав, що зараз у росіян є одна незадіяна дивізія, яка може бути використана для підтримки наступальних дій. Це десь 25 тис. особового складу. На всю ділянку фронту (приблизно 800 км) цього абсолютно недостатньо, щоб підтримувати дії в разі тактичного чи оперативного успіху.
Також була доповідь керівниці центральної розвідки США, яка виступала в Сенаті. Вона сказала, що у росіян немає можливості перетворити на оперативні успіхи дії навколо Бахмута чи на інших напрямках. Вона не відкидає, що РФ може спланувати довготривалу оборону після цієї хвилі наступу. Це цікавий штрих, який визначає стратегію росіян після провалу наступу.
Жодної нової тактики у росіян під Вугледаром не буде. Вони можуть наступати лише по вузьких ділянках фронту по мінних полях. Крок вліво чи вправо - підрив на міні або вогонь нашої артилерії. Зона Вугледара є достатньо захищеною, хоча ворог і далі буде битися лобом, мати втрати, але лізти вперед.
Наступ росіян вичерпується, поки ЗСУ готують резерви
Ми дійсно вважаємо, що цей широкомасштабний наступ почався у кінці січня - на початку лютого. Це захоплення Соледара та перші атаки на Вугледар 8 лютого. Я певний, що напрямок Вугледара був основним, а решта чотири - допоміжними. Куп’янський, Лиманський, Бахмут і Мар’їнка з Авдіївкою. РФ проводила наступальні дії, зараз вони продовжуються, але лише в зоні Вугледара є певний тактичний успіх. Не факт, що він узагалі буде. Є всі підстави вважати, що перша хвиля наступу росіян себе вичерпує і є мінімум резервів для того, щоб десь цей наступ розвивати. Це якраз створює передумови для активних заходів із формування наших резервів, які потрібні для великого наступу, поки ми утримуємо Бахмут. Ці резерви не використовують для оборони Бахмута, бо це інші бригади. Є цікава публікація в Economist, де з посиланням на джерела йдеться про те, що Україна готує щонайменше 18 бригад - десь 60 тис. особового складу, які будуть основними у наступальній операції.
Україні потрібен мільйон боєприпасів на місяць
Зараз країни ЄС спроможні виготовляти 300 тис. боєприпасів на рік. Ми хочемо отримувати 250 тис. на місяць і вважаємо, що це чверть від наших потреб. Для проведення контрнаступальних дій нам потрібно під мільйон боєприпасів на місяць. Треба їх шукати й купувати або знімати з резервів армії США та частково частин країн НАТО в Європі. Це стане першим кроком суттєвої підтримки ЗСУ. Розгортання виробництва триватиме від пів року та довше. З такими темпами ми не можемо забезпечити наступ, якщо ми його сплануємо, за оптимістичними розрахунками, на початок третього кварталу. Це калібр 155 мм, і про нього говорить Резніков. Ми уже отримали 1 млн таких боєприпасів, але це за весь період бойових дій. Нам також потрібні боєприпаси під наші радянські танки, міни 120 мм.
Нова зброя для знищення російського тилу та можливості ЗРК Patriot
Учора з’явилось відео від СБУ зі знищенням комплексу С-300, ЗРК "Панцир" і ЗРК "ТОР- М2". Це дійсно якась нова зброя. Боєприпас пікірує під кутом у 90 градусів, а потім вибухає достатньо потужно. Ми можемо припускати, що це ударний дрон Phoenix Ghost або Switchblade 600, який має більш бойову частину, ніж Switchblade 300. Головний показник - ми маємо боєприпас, який може в глибинній території противника знищувати цінні ворожі цілі. Це і ЗРК, і комплекси артрозвідки, і командні пункти та склади боєприпасів. Арсенал наших засобів ураження стає суттєво більшим.
Використання ЗРК Patriot має бути для росіян не анонсом, а сюрпризом. Коли ми зіб’ємо “Кинджал” чи “Іскандер” - це і стане доказом його присутності в Україні. За прогнозними оцінками, навчання завершується в березні. Якщо Patriot буде розташований у Києві, він зможе захищати радіус 60 км від балістики ("Іскандер", "Кинджал") та 160 км - від будь-яких цілей.
- Актуальне
- Важливе