5-6 менеджерів все не витягнуть

Ймовірно, саме цим викликані сьогоднішні варварські атаки на енергетичні обʼєкти України, при тому що температура вже +10.

Атаки доволі системні. Спочатку невдала спроба вдарити "по центрах прийняття рішень" в Києві. Обійшлося вирвами, вибитими шибками та пораненими.

Далі вже значно важчі за наслідками удари по Харкову, Запоріжжі, Дніпру, Хмельницькому, Бурштину, Ладижину тощо.

Є попередження, що бомбардувальники знову в стані готовності. Російський режим давно їх накопичував перед виборами. Це означає, що ворог хоче досягти накопичувального ефекту паніки та зневіри в Україні у відповідь на наші технології, здатні завдавати дошкульних ударів по Росії. І тут я точно маю на увазі не якесь Тьоткіно, а саме НПЗ.

Що ще робитиме Росія і чого хоче досягти? Відповідь на це питання цілком проглядається в інтервʼю Пєскова, який чітко сказав, що Росія живе в умовах війни, а це вимагає мобілізації зусиль кожного. Це пряма ознака того, що путінський режим готуватиме нову масову мобілізацію. Окрім тих ста тисяч, які нині завершують злагодження. Якщо ворог зможе посилити свою армію на 300-500 тисяч людей, це матиме дуже відчутний вплив на фронт. І він буде вкрай негативним для нас.

Читайте також: Удари по російських НПЗ заважають американським стратегам

Друге: Пєсков чітко озвучив мету Путіна — чотири області, які включені до конституції РФ, та повний захист Криму. І навіть — аж до знищення Української держави, якщо вона "погрожуватиме Криму".

Це фактично означає, що Росія зробить вагому ставку на наступні пів року, коли спробує переламати хід війни. Бо до мобілізації варто додати ще активний розвиток їхнього ВПК з дронами, РЕБами, гіперзвуковими ракетами тощо.

Це та реальність, яку варто тверезо усвідомити всім союзникам України. І припинити звичні політичні ігри щодо зброї. Бо у випадку нашого програшу російська армія виявиться вкрай технологічною і становитиме реальну загрозу членам НАТО, розширення якого Путін вважає початком "геополітичної кризи" і руйнуванням балансів.

Читайте також: Обстріл Дніпрогесу: спроба нового бліцкригу

І всім нам теж її варто усвідомити, цю реальність. Це про парламент, який наразі працює по 8 годин на місяць, попри гостро необхідні країні й армії закони й рішення.

Відповіді є: це мотивації в мобілізації, подальший розвиток дронних технологій і РЕБів, якісні фортифікаційні споруди, режим економії на всьому, окрім армії, і залучення всієї можливої та неможливої дипломатії задля розблокування американської допомоги та більшої кількості ППО.

Але це той етап, коли 5-6 менеджерів все не витягнуть. Потрібні ресурси всіх і обʼєднання зусиль усіх. Бо це не про політику, це про державність.

Джерело

Про автора. Вікторія Сюмар, журналістка, медіаекспертка.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.