OPINION

Чи впливає зараз на щось облікова ставка НБУ

15 грудня, 2024 неділя
18:03

Правління Національного банку прийняло рішення підвищити облікову ставку до 13,5% річних, що в реальному вимірі (за мінусом інфляції) становить 2,3% річних

Зміст

Рішення НБУ продиктоване підвищенням рівня інфляції, а також погіршенням стану валютного ринку. Так, за 11 місяців 2024 р. дефіцит іноземної валюти (інтервенції НБУ) збільшився на 20% проти попереднього року, в т.ч. нетто-попит з боку населення збільшився утричі. Річна інфляція в листопаді підвищилася до 11,2%, при цьому по окремих товарах і послугах фіксується річна дефляція (одяг, взуття, цукор), тоді як по інших — приріст цін сягає понад 60% (електроенергія, овочі). 

Прийняте рішення НБУ матиме невеликий вплив на покращення стабільності. 

Нагадаю, що цикл реально позитивної ключової процентної ставки триває в Україні вже понад 2 роки, що не завадило інфляції постійно прискорюватися починаючи з березня 2024 року.

Загалом з початку війни кумулятивний індекс облікової ставки становить 65%, тоді як фактична інфляція за цей же період склала лише 44%. Тобто Україна вже тривалий час функціонує в умовах жорсткої монетарної позиції.

Переважна частина поточних проінфляційних чинників в Україні перебуває поза межами дії монетарних інструментів НБУ: 

  • Зростання вартості витрат (у зв’язку з коригуванням тарифів та використанням дизельної енергії) штовхає ціни вгору незалежно від розміру ключової процентної ставки НБУ.
  • Уряд не збирається скорочувати оборонні видатки у відповідь на підвищення облікової ставки й переважно покриває брак коштів на їх фінансування з зовнішніх джерел, а не з коштів внутрішнього позикового ринку.
  • Погодні фактори, які спричинили підвищення цін на окремі категорії сільськогосподарської продукції, також не реагують на облікову ставку;
  • Девальвація обмінного курсу гривні (що спричинила відповідний приріст цін імпортних товарів) залежить більшою мірою від валютних інтервенцій НБУ та від припливу зовнішньої допомоги, а не від розміру облікової ставки НБУ.

Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджету

Щобільше, неспроможність монетарної політики впливати на інфляцію обумовлюється категоричною слабкістю каналів монетарної політики. Зараз у НБУ немає жодного адекватно справного каналу монетарної трансмісії. Ситуація на кредитному, фондовому, валютному та депозитному ринках не дозволяє ключовій ставці посилати продуктивні імпульси, які б спричиняли зміни попиту на споживчих ринках. Імпульси застряють або у процентній маржі банків, або просто у нікчемній величині самих ринків.

Єдиним інструментом, яким НБУ міг стримувати інфляцію, був режим фіксованого обмінного курсу. З жовтня 2023 року цей режим було скасовано, що не дало очікуваної валютної стабілізації, а навпаки, призвело до дестабілізації валютних очікувань, надмірних розтрат валютних резервів і, як наслідок, до прискореної девальвації гривні та виникнення девальваційно-інфляційної спіралі.

Численні фактори призвели до дисфункції облікової ставки в Україні як інструмента стабілізації економіки, а саме:

  • критично низький рівень ринкового кредитування (робочі кредити без пільгових становлять 7,3% ВВП);
  • майже повна відсутність фондового ринку;
  • гігантська процентна маржа банків, яка за час війни розширилася до 12,5% (вересень 2024 р.) і з’їдає початковий імпульс облікової ставки;
  • низька схильність населення до банківських заощаджень: 60% вкладів належать 1% вкладників, банківські вклади населення становлять менш як 20% від приватних споживчих витрат за рік;
  • домінування неринкових каналів притоку іноземної валюти;
  • переважно витратний характер формування інфляції;
  • воєнна невизначеність, яка нівелює ринкові стимули.

Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальвації

Українське ноу-хау — привабити в банківську систему вільні гривневі кошти без розвитку інструментів кредитування — провалилося. 

За час війни банки змогли залучити в банківську систему лише 106 млрд грн строкових гривневих вкладів населення (в т.ч. за 10 місяців поточного року лише 24 млрд грн). Натомість на придбання іноземної валюти населення з початку війни спрямувало понад 581 млрд грн (в т.ч. за 10 місяців поточного року – 385 млрд грн). Якщо торік пропорція у розподілі пріоритетів населення між валютними та гривневими вкладеннями становила 3 до 1, до у січні-жовтні 2024 - 16 до 1

Населення не довіряє гривневим активам все більше і більше. Штучне приваблення гривневих активів без росту продуктивності економіки не дає результату, оскільки дефіцит зовнішньої торгівлі можна покрити лише активізацією внутрішньо виробництва. Масла у вогонь додала поспішна політика НБУ з валютної лібералізації та відмова від фіксації обмінного курсу, в результаті чого валютні очікування бізнесу та населення були повністю дестабілізовані і валютний попит стрімко зріс.

Лише з початку цього року НБУ витратив на підтримку гривні  30 млрд дол., з яких 37% припадає на валютний попит з боку населення. Всього з початку війни НБУ уже витратив понад 82 млрд дол. США. Основним джерелом для валютних інтервенцій НБУ є зовнішня допомога уряду, без якої валютні резерви були б вичерпані ще у листопаді 2022 року.

Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляцію

Таким чином, висока облікова ставка НБУ помітним чином не вплинула ні на привабливість гривневих депозитів, ні на стабілізацію валютного ринку, ні на цінову стабільність на товарних ринках. Щобільше, помилки у реалізації процентної та валютної політики призвели до нераціонального витрачання валютних резервів на підтримку обмінного курсу гривні. Тим часом зовнішня допомога компенсувала і дефіцит валюти на валютному ринку, і дефіцит товарів на споживчих ринках. Іншими словами, і зниження рівня інфляції, і стабільність обмінного курсу гривні – все це переважним чином заслуга зовнішньої допомоги, а не політики НБУ.

На що дійсно вплинула висока ключова ставка НБУ, так це на збільшення прибутків банків. Завдяки росту процентних доходів від держави (проценти за ОВДП, депозитними сертифікатами та пільговими кредитними програмами) банківська система вже другий рік поспіль демонструє історично рекордні показники прибутковості, ліквідності та адекватності капіталу. 

За 10 місяців 2024 р. банки отримали 163 млрд грн прибутку до оподаткування. Понад 50% процентних доходів банки отримують від держави. У 2024 р. за оцінкою банки отримають від держави близько 200 млрд грн процентних доходів. І такі астрономічні доходи – прямий результат процентної політики НБУ останніх років. 

А що ж на ринку кредитування України? Рівень кредитування в Україні в чергове скоротився і станом на кінець листопада становить 14,7% ВВП, що є природним наслідком жорсткої монетарної політики НБУ та ризиків невизначеності. 

Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування

Головна причина падіння кредитного ринку – зависока ціна позикових ресурсів, яка не дозволяє виробникам залучати позикові ресурси без погіршення ризиків власної фінансової стабільності. У 2024 р. реальна процентна ставка гривневих кредитів для бізнесу становить 10% річних, торік вона становила 6,5% річних

Кредити потрібні не тільки на відновлення та нарощування продуктивності реальної економіки. Кредитний канал – це ключовий канал монетарної трансмісії, який власне і дає змогу центральному банку зберігати спроможність ефективно досягати своїх інфляційних цілей в майбутньому.

На жаль, НБУ не приділяє належної уваги відродженню кредитного ринку України. НБУ в чергове захопився оцінкою стійкості банків, запровадженням нових (посилених) вимог до структури капіталу банків, розвитком нішових кредитних продуктів (на кшталт ESG-кредитування).

Ресурси банківської системи, її посередницька активність повинні грати іншу (прогресивну) роль у підтримці воєнної економіки. Збереження жорстких монетарних умов стримує залучення позикових коштів банків у реалізацію інвестиційних проєктів та створення робочих місць, стримує повернення біженців та перспективи відновлення. Висока вартість кредитів протидіє покращенню зовнішньоторгівельного сальдо, оскільки обмежує доступність позикових коштів для виробників, які могли конкурувати з імпортом чи працювати на експорт. Політика НБУ продовжує завдавати деструктивних шоків реальному сектору економіки, і лише достатній обсяг зовнішньої фінансової підтримки утримує економіку від сповзання у стан економічної кризи та валютної дестабілізації.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Теги:
Читайте також:
Київ
-4.9°C
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • Біла Церква
  • USD 41.27
    Купівля 41.27
    Продаж 41.78
  • EUR
    Купівля 42.83
    Продаж 43.5
  • Актуальне
  • Важливе
2025, п'ятниця
7 лютого
22:18
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль
Усі заморожені активи РФ на Заході мають бути передані на користь України, - Шмигаль
22:00
Оновлено
ППО
Росія атакує Україну дронами: на Київщині спрацювала ППО. Ситуація у ніч на 8 лютого
21:51
Ексклюзив
Дональд Трамп і Володимир Путін
Путін збирається обдурити Трампа, - політолог Бобиренко
21:43
Оновлено
Зеленський, Трамп
Трамп заявив, що, можливо, зустрінеться з Зеленським наступного тижня. Президент України відреагував
21:32
Володимир Зеленський
"Укладімо угоду, ми лише "за": Зеленський згоден на спільну зі США розробку корисних копалин в обмін на військову допомогу
21:15
Аналітика
Сергій Згурець, український журналіст, військовий експерт
Результати операції Сил оборони в Курській області за пів року, чому північнокорейські військові не здаються в полон ЗСУ. Колонка Сергія Згурця
21:05
Оновлено
терористи ХАМАС
ХАМАС назвав імена трьох заручників, яких звільнять 8 лютого
20:56
на фото президент Володимир Зеленський
Зеленський повідомив, що військові КНДР відновили участь в боях на Курщині
20:55
Міноборони, мобілізація, Резерв+, Оберіг
У Резерв+ запрацювало автоматичне продовження відстрочок для кількох категорій військовозобов'язаних
20:44
Словаччина: антиурядові протести
У Словаччині триває масштабна акція протесту проти політики зближення Фіцо з Росією
20:43
Ексклюзив
ЗСУ
Противник намагається закріпитися на правому березі річки Оскіл та розширити плацдарм. Куп'янська РВА закликає людей до евакуації
20:12
Огляд
"Партенопа"
Правда про "Партенопу" та "Яблучний оцет": що подивитися на вихідних
20:07
OPINION
Про харасмент у вишах
20:02
суд
Земельна корупція: суд обрав запобіжні заходи для заступника голови КМДА та ще кількох фігурантів
19:57
Футболісти "Челсі" Крістофер Нкунку та Михайло Мудрик, Ліга конференцій
"Челсі" попри допінг-скандал залишив Мудрика у заявці на єврокубки
19:37
Михайло Поплаввський
Президента КНУКіМ Михайла Поплавського звинуватили в домаганнях
19:28
Дмитро Лубінець
У Чернівцях чоловік помер під час проходження ВЛК, - Лубінець
19:22
Ексклюзив
Дональд Трамп
Трамп вже допоміг Україні і намагається скоротити фінансові ресурси РФ для війни, - політичний експерт Цибулько
19:17
Учасники "Українського тижня" у Вашингтоні
Українці в коридорах Конгресу: підсумки "Українського тижня" у Вашингтоні
18:59
Серхіо Рамос
Легендарний екскапітан "Реала" знайшов несподіваний варіант продовження карʼєри
18:55
соцмережа Х (Твіттер)
Прокуратура Парижа почала розслідування щодо соцмережі Маска Х через дані про використання "упереджених алгоритмів"
18:49
Ален Берсе
"Наша амбіція – створити трибунал уже цього року", – генсек Ради Європи про суд над Росією
18:33
мобілізація в Україні
У всіх ТЦК і військових частинах посилили заходи безпеки, – Сухопутні війська
18:27
Ексклюзив
вибори
Чому ЦВК зараз відновила доступ до інформації про вибори: пояснює аналітикиня Руху ЧЕСНО Олещенко
18:22
Оновлено
Дональд Туск
"Гротескна акція": Туск прокоментував розслідування щодо нього про "організацію держперевороту"
18:17
повістка
"Посилення мобілізації в Одесі": ЦПД спростував новий фейк роспропаганди
18:15
Каньє Вест
"Я - нацист": репер Каньє Вест попросив називати його Єдольфом Їтлером
18:00
OPINION
Уникнути долі Афганістану...
17:58
Дональд Трамп
Трамп заявив про "корупцію" в USAID і закликав закрити агентство
17:54
Ексклюзив
винищувач Mirage 2000
Mirage 2000 можуть стати альтернативою радянським Су-24 для ударів по російських цілях,- Defense Express
17:53
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум
З моменту вступу Трампа на посаду майже 11 тис. мігрантів депортували з США до Мексики
17:52
Олександр Поворознюк
Клуб УПЛ влітку відкриє новий стадіон у Кіровоградській області, - ЗМІ
17:39
Рафаель Маріано Гроссі
Голова МАГАТЕ Гроссі поїхав у Москву, де "завершив консультації" з російською делегацією
17:39
гривня тисяча гривень
єВідновлення: українцям погодили виплати за пошкоджене майно на майже 9 млрд грн
17:29
на фото прем'єр-міністр України Денис Шмигаль
Шмигаль заявив, що довгострокові контракти мають стати нормою для виробників зброї
17:23
ЄС розглядає можливість призупинення санкцій проти нафтової промисловості та банків Сирії
17:15
РФ атакувала Куп'янськ: поранено цивільну жінку та поліціянта, пошкоджено автівку "швидкої"
17:08
Торецьк, Донецька область
DeepState: у Торецьку продовжуються бої, інформація про окупацію міста - фейк
17:07
Андрій Сибіга
Триває робота над контактом Сибіги й держсекретаря США Рубіо, є попередня дата, - МЗС
17:00
МЗС України
У МЗС підтвердили, що Україна працює над можливістю транзиту азербайджанського газу в Європу
Більше новин