Графіки відключень, експорт, знову графіки…
Наприкінці серпня в українській системі виник доволі великий профіцит, який, як очікувалось, зберігатиметься протягом наступних кількох тижнів – до початку чи то й навіть середини жовтня
Проте 26 серпня українська енергосистема зазнала наймасовішої ракетно-дронової атаки за усю історію не лише української енергетики, але й в принципі у світовій історії. Наступний тиждень ми жили в режимі жорстких обмежень електропостачання, які послаблювались з кожним днем. Ймовірно, у разі, якщо не буде нових атак та пошкоджень, вже цього тижня дефіцит в енергосистемі може змінитися на профіцит. І так може тривати кілька тижнів. І в умовах надлишку потужностей та профіциту доступної електроенергії знову постане питання можливості експорту електроенергії.
Профіцит в передостанній тиждень серпня та у подальші тижні вересня зумовлений кількома чинниками. По-перше, дещо скоротилось споживання через спадання спеки. По-друге, продуктивність сонячних електростанцій була і ще якийсь час залишатиметься доволі високою. А третє: прискорені ремонти атомних енергоблоків – у п’ятницю, 25 серпня, Енергоатом вивів з ремонту черговий атомний енергоблок. Відтак, в окремі години днів, що передували атаці 26 серпня, в енергосистемі України виникав суттєвий профіцит. І така ж ситуація може мати місце у наступні тижні.
Боротись із профіцитом можна двома шляхами: обмежувати виробництво електроенергії або ж споживати її усю. Але ж якщо фізично спожити всередині країни неможливо, то можна продати споживачам в сусідніх країнах – експортувати.
Читайте також: Звільнення Кудрицького — плювок в обличчя партнерів
Кого можна обмежити в оперативному режимі в нинішніх реаліях? В умовах пошкоджень, які склались в українській енергосистемі після двох років енергетичного терору, так складається, що це лише виробники з відновлюваних джерел. Інакше кажучи, диспетчер дає команду обмежити видачу електроенергії сонячними електростанціями. З суспільної точки зору, проблема лише в тому, що ця послуга не безплатна – за це надвиробництво потрібно оплатити виробникам. Експорт же має протилежний економічний ефект – виробники отримують валютний виторг від європейських покупців, в країну надходить валюта, що позитивно впливає на курс валюти, і не потрібно витрачати додаткових коштів на виплату компенсації за недовиробництво зеленими.
Експорт не є чимось таким, що запускають лиш заради того, щоб похизуватись – він визначається технічними умовами, ціновою кон’юнктурою і, безумовно, несе вигоду. І треба пам’ятати, що експорт не відбувається в ті години, коли виникає дефіцит на внутрішньому ринку.
З 2022 року, з моменту коли російський енерготерор призвів до графіків відключень, відбуваються спекуляції з приводу експорту: начебто, експорт електроенергії відбувається коштом непостачання українським споживачам. Ті, хто популяризують цей міф, вправно маніпулюють фактами, видаючи обсяги фізичних перетоків між енергосистемою України та сусідніх країн, за комерційну торгівлю. Цього року масштаб цих спекуляцій набув особливого розмаху. Врешті-решт, від фрази експорт електроенергії починає сіпатись око в усіх причетних для енергетики.
Читайте також: Куди летить наша енергетика?
У минулі два тижні ми були обмежені в імпорті електроенергії, що посилювало дефіцит та масштаби графіків відключень. Ключовий чинник, який зіграв роль – високі ціни у Європі. Українські споживачі та трейдери не були готові купувати таку дорогу електроенергію. Але, звісно, якби була можливість експортувати електроенергію, то від цього виграли б і виробники, і українська економіка загалом.
Здебільшого експортується саме зелена електроенергія. І це допомагає знизити борги перед зеленими за вироблену і спожиту електроенергію, які на сьогодні складають мільярди гривень. При цьому нам потрібна нова і нова розподілена генерація, щоб відновити енергосистему, зробити її витривалішою до ракетно-дронових ударів, та побороти дефіцити. Тільки складно уявити особливий інтерес інвесторів в умовах кризи неплатежів.
Взагалі, комерційна торгівля – експорт та імпорт – це цілком нормально для функціонування будь-якої енергетичної системи. Навіть, якщо вони відбуваються протягом одного дня. І навіть, якщо в межах однієї години. Навіть, якщо одночасно відбувається імпорт з однієї країни та експорт до іншої. Експорт та імпорт визначаються ціновою кон’юнктурою в кожну годину та балансом потужностей на ринках суміжних енергосистем. Це нормальна практика європейських енергетичних систем і пора це зрозуміти усім, хто так цікавиться цим питанням.
Про автора. Андріан Прокіп, аналітик з питань енергетики Українського інституту майбутнього
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе