Гутерреш у Казані і спадщина засновників ЄС

Входити в історію можуть лише особистості. Решта — проходять непоміченими, або вляпуються. Ким лишиться в історії Антоніу Гутерреш, португальський лівак, якого можна вважати могильником такого сумного явища, як ООН? 

Гутерреш їздив до Путіна в Казань на БРІКС. У Швейцарію, коли йшлося про підтримку України, не приїздив, а до російського царька — аж бігом. Ні грама не спалився. Але що з соціаліста візьмеш. 

Деградантство ООН при Гутерреші розквітло усіма барвами веселки. Занепадаючий формат "а поговорить" чимось нагадує безпорадний Сенат в Зоряних Війнах — безтолкове ніочом, котрим користуються покидьки. Тож, той, хто візьме на себе сміливість сформулювати новий формат форуму цивілізованих націй, змінить хід історії. 

Після Другої світової війни також було передозування лівацтва і закоханість в соціалістичні марева. Тоді хід історії Старого Світу змінили помірковані праві — ідею Європейського Союзу і НАТО просунули й реалізували люди із консервативним світоглядом. Комусь може бути дивним, але все логічно — прогресивну ідею реалізовують консерватори. Чому? Бо відкидають крайнощі та обирають оптимальний маршрут. 

Читайте також: Гутерреш на саміті БРІКС: ляпас колективному Заходу

Конрад Аденауер, Робер Шуман, Альчіде де Гаспері — були християнськими демократами, в політичному спектрі це правоцентристи, помірковані консерватори. У розваленій Європі їм було куди складніше, аніж нинішнім керманичам чи, прости Господи, Гутеррішу. Особливо непереливки було де Гаспері — Італія була пошарпана комуністичним впливом чи не  найбільш. Але діди-засновники змогли створити спільноту на базі цінностей і змінити хід історії. Звісно, потім Євросоюз наробив віз помилок, але в критичний момент було зроблено оптимальний вибір.

До слова, вибір, над яким Старий Світ дискутував вже доволі давно — четвертий на світлині — Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі. Він був ідеологом пан'європейської ідеї, котра співзвучна із Євросоюзом і виросла із попередніх дискусій ще XIX століття. Кундегофе-Калерґі критикував пріоритети, котрі розставили батьки-засновники ЄС на початках, але з пісні слів не викинеш — чимало пан'європейських ідей було закладено у фундамент Євросоюзу. 

Кажуть, що час політиків-візіонерів минув. Але в 1945 році, на розвалинах Старого Світу взагалі важко було зрозуміти, з якого боку достукатися до людей. Втім знайшлися ті, хто змогли. Хтось має знайтися і зараз...

Батьки-засновники Євросоюзу, Фото: Facebook Віталія Гайдукевича

На фото: Конрад Аденауер,  Роберт Шуман, Альчіде де Гаспері, Ріхард Ніколас Куденгофе-Калерґі

Джерело