Мобілізація: примус чи не примус?
За даними свіжого опитування ГО "Передові Правові Ініціативи", проти примусової мобілізації 89,72%
Але річ у тім, що не буває такої речі, як "добровільна мобілізація". Це вже маніпуляція.
Що таке "мобілізація"? Вона взагалі не стосується тих, хто сам іде у військо. Все решта — це так чи інакше примус.
Ну, і як це корелює з тим величезним відсотком громадян, котрі хочуть отримати Україну в кордонах 1991 року? Тобто, якщо вірити соціологам, ми хочемо всього і нічого за це не платити, щоб процес нас взагалі не стосувався.
Читайте також: Як би мала виглядати справедлива мобілізація
Мені було б цікаво, якби соціологи уточнили (хоча це добряче здорожчує опитування): а що ці 89,72% взагалі уявляють собі під терміном "добровільна мобілізація"? Чи це чистий самообман?
І що таке "матеріальне заохочення" вигаданої "добровільної мобілізації"? Зарплати й так більші, ніж середні по Україні. Ще збільшити? Але ми як були, так і залишились однією з найбідніших країн. Ми вже два роки живемо чужим коштом, в борг. Половина бюджету — дотації.
Взагалі розмови про мобілізацію тих, хто під неї підпадає, але ще не воює (втік, купив довідку, тихо переховується, просто чекає своєї черги) - це на 90% самовиправдання: "в нас корупція", "генерали — м'ясники", "в нас нема зброї", "в нас нема амуніції", "нема грошей", "кидають в бій інвалідів", "кидають в бій ненавчених"... І це, звичайно, дуже серйозна проблема.
Про автора. Олексій Голобуцький, політолог
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе