На виборах у Франції перемогли "ліві"... і Макрон

Річ у тім, що її політична сила здобула неочікувану перемогу у першому турі парламентських виборів у Франції, які відбулися 30 червня. За її представників проголосувало 33,4% відсотки громадян країни із правом голосу. Тож у другому турі через тиждень пані Ле Пен просто прагнула зацементувати цей успіх, ввірвавшись у французький парламент з абсолютною більшістю. Другу сходинку тиждень тому посіли ліві із "Нового народного фронту" Жана-Люка Меланшона. А от відвертим невдахою тиждень тому був чинний президент Франції Еманюель Макрон. Його політичний блок "Разом!" посів третю сходинку.

Відразу після завершення голосування стало зрозуміло, що для Франції ця ситуація може стати катастрофічною. Оскільки до влади в країні, при цьому з можливою абсолютною більшістю, можуть прийти ультраправі політики з їхніми часто популістичними, а подекуди ще й доволі небезпечними ідеями. 

Тож у таборі лівих пана Меланшона і центристів президента Макрона почали активно діяти. В обох політичних силах почали активно знімати з виборів відверто непрохідних кандидатів.

Читайте також: Чому у Франції режим національної катастрофи?

Значення такого кроку цілком зрозуміле. По-перше, такі люди не мали шансів пройти до парламенту самі. А, по-друге, вони відбирали голоси від представників інших політичних сил, які могли поборотися за парламентське крісло, і таким чином дозволяли зайти туди ультраправим з об’єднання Марін Ле Пен. Увесь тиждень в штабах президента Макрона і Жана-Люка Меланшона саме цим і займалися: залишали тих кандидатів, які мали всі шанси на перемогу.

Результат таких дій не забарився. Те, що сталося у неділю, 7 липня, хтось називає несподіванкою. Але насправді це була справжня сенсація. У другому турі виборів до нижньої палати французького парламенту направду сенсаційно переміг лівий "Новий народний фронт" Меланшона.

Згідно з офіційними результатами голосування представники цієї політичної сили отримали 182 крісла у сесійній залі. Далі йде президентська коаліція Емманюеля Макрона "Разом!" — 168 місць. А от на третій сходинці, скотившись із першої у першому турі виборів, — ультраправе "Національне об'єднання" Марін Ле Пен. Вони матимуть лише 143 представники в парламенті країни. Тобто, задум із відкликанням "непрохідних" кандидатів спрацював.

Такий результат виборів прийнятний для переважної більшості французів. Оскільки вони хочуть жити у країні, якою керують зрозумілі партії зі зрозумілими політичними поглядами. Французи на виборах обрали спокій на противагу хаосу, який міг виникнути після можливої перемоги ультраправих з "Національного об’єднання".

Такий результат прийнятний також і для Європи. Оскільки після успіху ультраправих під час виборів до Європейського парламенту у Брюсселі не хотіли, щоб на додачу до цього у Франції ще й перемогла потужна ультраправа сила. Приміром, ось як на своїй сторінці в мережі мікроблогів Х результат французьких виборів прокоментував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск: "У Парижі ентузіазм, у Москві розчарування, у Києві полегшення. Достатньо, щоб бути щасливим у Варшаві". Схожу думку під час пресконференції у Берліні висловив і канцлер Німеччини Олаф Шольц: "Мені та всьому федеральному уряду стало легше. Було б колосальним викликом, якби президенту Франції довелося взаємодіяти з правопопулістською партією".

Читайте також: Праві — це нова нормальність європейської політики

У Кремлі й справді панує розчарування. В Москві, як і в блоці Марін Ле Пен після першого туру голосування, шампанське текло рікою. Важко собі навіть уявити те розчарування, яке панує в довгих кремлівських коридорах зараз. Путін ставив на французьких ультраправих. Він навіть допомагав їм здобути перемогу, оскільки таким чином міг реально впливати на ухвалення рішень в Європі. І таким чином, головний злочинець світу мав реальні шанси розколювати єдність Європи. Але, не так сталося, як гадалося.

Ну і в Києві справді полегшено зітхнули. Перемога пані Ле Пен могла для нас могла означати лише одне: зменшення підтримки. Ба більше, Франція могла навіть припинити давати нам вкрай важливі види озброєння як-от ракети SCALP. Так, Марін Ле Пен засуджувала російську агресію, але невпинно закликала посадити президента Володимира Зеленського і лідера країни-терористки Путіна за стіл переговорів. Тому, її поразка — це своєрідна перемога для нас.

Насправді з перемогою лівих, французька підтримка України не повинна змінитися. Якщо вона не збільшиться, то вже точно збережеться на поточному рівні.

Читайте також: Вибори у Франції: що Макрон робитиме далі?

Мені лише здається, що тепер президент Емманюель Макрон може почати менше говорити про можливе виряджання французьких військовослужбовців до України. Окрім того, зовнішню політику, а зокрема питання підтримки України, все одно визначатиме чинний господар Єлисейського палацу.

Примітно також, що Емманюель Макрон вже відхилив подання про відставку від свого прем’єр-міністра Габріеля Атталя. Він попросив очільника уряду тимчасово залишитися на посаді для того, щоб "забезпечити стабільність в країні".

Але що далі відбуватиметься у Франції? А далі насправді може початися тривала "коаліціада". Оскільки жодна партія не отримала достатньо підтримки для створення коаліції самостійно, потрібно буде домовлятися з іншими. Очевидно, що із Марін Ле Пен ніхто це робити та не збирається, оскільки саме її хотіли вибити з першої сходинки. Ліві з центристами також, швидше за все, не будуть домовлятися. Особливо, якщо врахувати особисту неприязнь, що склалася між Емманюелем Макроном і Жаном-Люком Меланшоном. Тому хтось із тих, хто завів до парламенту невелику групу людей, може вирішити долю коаліції зокрема і Франції зокрема. Але хто саме це буде наразі невідомо.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Юрій Фізер, журналіст, телеведучий, міжнародний оглядач

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.