"Пряма лінія" Путіна: Формула "величі" Росії - "Орешник"

Тепер для того, щоб  стати третім полюсом світу і мати необмежені поліцейські функції на пострадянському просторі, Путін вважає, що потрібно зробити дві речі: захопити частину України та перелякати світ груповим ударом "Орешника" (за словами Путіна — замінник ядерного удару) і новими розробками ракет середньої дальності. 

Власне ця формула і є основою переговорної позиції Путіна на початок 2025 року. І, що не менш важливо, ця позиція донесена до Пекіна. І Пекін поки не демонструє ніякої незгоди (Пекін мовчазно підтримує). Спробую глянути на це детальніше.

1. "Орешник" став новою улюбленою іграшкою Путіна. Нема такого виступу російського фюрера, де б він не розповідав про технічні характеристики цієї ракети. Йому явно подобається про це говорити, і він точно вивчив технічні деталі та насолоджується ними. 

2. Останнім часом ми все менше маємо справи з раціо і все більше з емоціями чи навіть пограничними станами Путіна. А відтак, виходячи з частоти згадок, заглибленості в тему і насолоди, з якою він про нього говорить, маємо розуміти: для нього "Орешник" - це вундерваффе, яке може знищити (в його розумінні) всю ПВО і ПРО Центрально-Східної Європи та Тихоокеанського регіону. Причому, в його мозку, напевне, існує картина, що він лякатиме світ тим, що  робити  це будуть руками Білорусі, КНДР та інших можливих проксі. Непрямим підтвердження цьому є те, що він так багато говорить, що груповий удар "Орешником" замінює по силі ядерний. Не треба забувати, що російська концепція переговорів узагалі зводиться до того, щоб спробувати обміняти Україну на те, що "він захистить" світ від божевілля Кіма та Лукашенка. Концепція так собі, але він пробує її "продати".

Читайте також: Від китайського "мирного плану" до угорського

3. Важливо звернути увагу на те, хто зробив цей вундерваффе-подарунок Путіну. Ракета розроблена структурами Московського інституту теплотехніки, а головний конструктор - академік РАН Юрій Соломонов. 

Соломонов, крім всього іншого, автор книги "Русь на колени не поставить..." (історія Росії від Хрещення Русі до царя Івана III). А два роки тому, коли відбувалися скандальні вибори голови академії наук, підтримав висуванця Ковальчуків Г. Краснікова, хоч і заявляв, що з цією людиною не знайомий. Тому з великою часткою імовірності можемо говорити про те, що Соломонов як мінімум знайомий з Ковальчуками (один — головний по історичних розмовах з Путіним, а інший відповідає за розробку всього чого завгодно від старіння).

4. Щодо самого інституту, то його очолює Станіслав Суворов, військовий-науковець, який більшість свого творчого шляху пройшов у структурах, близьких до Роскосмосу. Складно сказати, хто стоїть за ним — керівник Роскосмосу Борисов чи, може, на вищому рівні, керівник Ростеха Чемезов. Проте можемо припустити, що перед Путіним є набір персонажів, які демонструють, що саме вони автори такого "царського" подарунка. 

Чому важливо розуміти, хто зробив подарунок? Бо це говорить нам про ті ідеї, які ці люди будуть вносити у вуха Путіну щодо геополітичних можливостей цього вундерваффе. І Ковальчуки, і Чемезов  є особливо проактивними яструбами. 

5. Логіка Путіна, крім, звичайно, психіатричної компоненти, яка є дуже вагомою, така: він вважає, що Захід має злякатися його ракетної програми й змушений буде сідати з ним за стіл переговорів про розподіл світу. 

6. Окремо варто звернути увагу на позицію США в цьому контексті. Переговорна позиція США в контексті війни РФ та України зводиться до трьох базових речей: 1. Локалізація війни.2. Керована ескалація. 3. Стримування РФ. І ця формула в цілому є консенсусом і для демократів, і для республіканців, і буде збережена командою Трампа. При цьому новий президент США виходитиме з чотирьох позицій:  "мир через силу"; обмежені гарантії безпеки; стратегічна стабілізація; оптимізація витрат. 

Читайте також: Діалог із Києвом "без попередніх умов", "гоніння на церкву" в Україні, "Орешник" і Курщина: що наговорив Путін під час "прямої лінії"

У цій формулі немає місця для третього полюсу світу. І це головний тригер для Путіна. Він розуміє, що він не зможе зробити Росію третім полюсом світу, але чіпляється за свою нову  формулу досягнення величі. А поруч немає нікого, хто міг би щось сказати йому.

7. Щодо сценаріїв на наступний рік, то січень - травень стануть часом для активних переговорів. Якщо до травня-червня не вийдемо на якісь переговорні позиції, різко зростає імовірність того, що війна триватиме ще місяці. 

8. Щодо домовленостей, то є такі варіанти: "замороження" (без підписаного договору); "Мінськ-2" (з певним договором); грузинський сценарій (ми де-факто визнаємо території окупованими й починаємо в тій чи іншій формі діалог з РФ; фінський сценарій (ми де-юре відмовляємося від частини територій і починаємо діалог з РФ в якійсь формі).

І останнє. Дуель між "Орешником" і американською ППО — це типово російське мислення в стилі "царь-колокол" і "царь-пушка". Величина ідіотизму прямо пропорційна величині роздування его.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.