Щорічно через ухилення від податків держава втрачає 200-400 млрд грн

Один відомий блогер пише: "Багато людей кричить "спочатку реформи, потім збільшувати податки". Цікаво, а вони з Путіним вже домовились? Що він почекає, поки всі реформи будуть зроблені, а потім продовжить агресію? ... Якщо завтра з’явиться політична воля робити реформи й ми підемо виконувати все...

.... то результати будуть за кілька років. А сам процес імплементаціі реформ займе місяці. Звісно ж, давайте спочатку реформи, а потім фінансувати армію, і нехай весь світ і російський агресор зачекає…"

Цілком правильні слова, якщо... не знати контексту, що передувало ідеї підвищення податків.

У квітні 2022 року CASE Україна запропонував Мінфіну (а потім ще розіслали листа по низці інших міністерств) скасувати обов'язковість такого дрібного папірця як акт виконаних робіт, що коштував економіці (у розрахунках 2021 року) 34 млрд грн, або 0,6% ВВП. Ми не просто прийшли з розрахунками, а вже з готовим рішення у вигляді змін до законодавства, хоча через постанову КМУ це можна ще швидше зробити.

Замість того, щоб з доопрацюванням, за 4-5 місяців впровадити цю зміну, яка б вже 1,5 року давала економічний ефект, Мінфін нас послав зі словами "у нас все як в ЄС, а ви взагалі нічого не розумієте".

Читайте також: Демографічна реформа: казки рожевих поні

Експерти CASE Україна разом з експертами Інституту соціально-економічної трансформації не перший рік рахують втрати для бюджету від схем ухилення від податків.

Діапазон втрат щороку 200-400 млрд грн (сюди входять контрабанда, контрафакт, скрутки, оффшори тощо).

І не просто рахують, а пропонують конкретні рішення, які зможуть їх суттєво мінімізувати. Але ані Гетманцев, ані Мінфін, ані податкова, ані митниця... слухати не хочуть.

В рамках цієї ж теми маємо спільні напрацювання як реформа БЕБ дасть 100 млрд грн бюджету. Слухати не хочуть.

І ці пропозиції (по схемах) теж робилися не сьогодні, а у 2020, у 2021, 2022, 2023 роках (останні два роки голосніше про них говорили, бо розуміли, що це в умовах війні та браку ресурсів, це життєво необхідні речі)

До речі, деякі афілійовані з Мінфіном експерти спростовують ці розрахунки (хоча власних альтернативних запропонувати не можуть).

І таких прикладів, коли можна було зробити реформи на вчора (і пропонували на вчора), а вже сьогодні отримати економічний ефект сьогодні — безліч.

Читайте також: Що не так із Нацстратегією доходів на 2024-2030 роки

Однак люди у керівництві країни, що відповідають за економічний розвиток та податкову політику, системно ігнорували пропозиції.

Тобто нинішня ідея підвищення податків — це спроба керівництва країни прикрити свій про*об, коли системно ігнорувалися реформи, бо існувала віра, що "золотий дощ" з боку іноземних партнерів буде безмежним (чого варта перша конференція Ukraine Recovery у 2022 році, куди влада приїхала з хотєлками на $700 млрд).

До речі, це ще ми не торкнулися питання скорочення видатків. Наприклад, "кешбек на українські товари" (до речі, ті самі афілійовані експерти не підписали заяву аналітичних центрів про те, що ця ідея недоцільна і "викидання грошей на вітер").

Бюджетна дисципліна теж впливає на ставки підвищення податків, до речі. Про що шановний блогер чомусь не згадав. Так-так, Путін не почекає, коли ми не припинимо розкидуватися грошима платників податків, чи то на індексації пенсій, чи то на кешбеки.

Джерело

Про автора. Микола Малуха, спеціаліст з інтернет-комунікацій, блогер

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.