Валютні очікування: куди рухається валютний курс?

Заяви НБУ також не вселяють почуття надійності, оскільки попит на іноземну валюту не вщухає, попри те, що іноземна валюта дорожчає.

Загалом з початку цього року (станом на 19.07.24) гривня до долара США вже девальвувала на 9,1% (за 2023 р. — на 3,9%, а за 2022 р. —  на 34,1%).

Наразі НБУ фактично повністю визначає обмінний курс гривні, який залежить лише від величини інтервенцій НБУ. З початку 2024 р. (станом на 22.07.24) від'ємне сальдо інтервенцій суттєво перевищує торішні обсяги за аналогічний період і становило 16,3 млрд дол. США (минулого року було "мінус" 13,7 млрд дол. США станом на 24.07.23).

НБУ продовжує утримувати облікову ставку на суттєво позитивному реальному рівні (в червні - 13% річних при інфляції у 4,8%) з надією, що привабливість гривневих активів спинить валютний попит. Однак, цього не відбувається, оскільки в економіці немає фундаментальних передумов з боку конкурентоспроможності реального сектора.

Читайте також: Банки повинні активніше стимулювати економіку кредитами

Щобільше, встановлення ключової реальної ставки на рівні, що кількаразово перевищує темпи реального ВВП, дестимулює спрямування коштів у відновлення виробництва, підвищує валютні ризики з боку імпорту.

Девальвація обмінного курсу гривні в травні-червні стала новим проінфляційним чинником. Девальвація національної валюти є структурним проінфляційним чинником, який впливає на вартість витрат і також перешкоджає відновленню виробництва.

Зараз вже можна чітко констатувати — валютні очікування в країні дестабілізовано непродуманою політикою валютної лібералізації. Запровадження режиму гнучкого валютного курсоутворення та широкомасштабне скасування НБУ валютних обмежень в умовах структурного дефіциту іноземної валюти у понад 30 млрд дол. на рік — не могли не дестабілізувати валютний ринок.

В кінці літа 2023 р. Нацбанк оприлюднив свою Стратегію валютної лібералізації ("Стратегія пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування"). З жовтня 2023 р. запроваджено режим гнучкого обмінного курсу, а з травня 2024 р. скасовано ряд валютних обмежень.

Вже у 2023 р. валютний ринок почало штормити., а у 2024 р. валютні інтервенції на підтримку обмінного курсу гривні довелося суттєво інтенсифікувати. За травень-липень 2024 р. чистий продаж НБУ іноземної валюти на міжбанку склав близько 8 млрд дол. США, а всього з початку року вже понад 16 млрд. дол.

Валютні резерви країни за 2 останніх місяці знизилися на 4,5 млрд дол. і склали 37,9 млрд дол. станом на 01.07.2024. Фактична динаміка валютних резервів суперечить прогнозам НБУ та МВФ Зокрема НБУ ще у квітні прогнозував, що за підсумками I півріччя рівень валютних резервів зросте до 41,6 млрд дол. і надалі продовжить збільшуватися!

Читайте також: Бюджетна декларація та середньострокові орієнтири економічного розвитку

Зараз склалась парадоксальна ситуація — НБУ уже випереджає уряд у витрачанні валютних резервів. За січень-липень Уряд витратив близько 15 млрд дол. зовнішньої допомоги для потреб фінансування видатків та погашення боргу, а НБУ за цей же час провів чистих інтервенцій  на 16,3 млрд дол. Якщо так продовжиться і надалі, уряд скоро змушений буде прискорено конвертувати валютну допомогу лише для того, щоб у НБУ продовжував свої ігри у валютну лібералізацію.

Одним з ключових чинників валютного попиту є купівля іноземної валюти населенням (близько 40% загального валютного попиту). Населення продовжує викуповувати по 1 млрд дол. іноземної валюти щомісяця, тоді як в літні місяці минулого року, населення навпаки – більше продавало іноземної валюти, ніж купувало. Валютну паніку поки що вдається вгамувати інтенсивними валютними інтервенціями НБУ – по 150-200 млн дол. на день або по 3 млрд дол. на місяць.

На графіку – помісячна динаміка нетто-купівлі валюти населенням з початку війни.

Чітко видно, що валютні очікування населення стабілізувалися в середині 2023 року. В червні-липні минулого року населення навіть більше продавало валюти ніж купувало.

Є ознаки того, що нестабільність на валютному ринку посилюється. За останній тиждень НБУ продав майже 1 млрд дол., в понеділок 22 липня було продано близько 250 млн дол. Обмінний курс стрімко девальвує, але це не спиняє попит. В іноземну валюту конвертуються вже не тільки нові кошти, але й наявні гривневі заощадження. За перші 10 днів липня депозити юридичних осіб скоротилися на 6 млрд грн. Багато іноземної валюти також йде на закупки енергетичного обладнання. Ми на порозі валютної кризи.

НБУ намагається зняти з себе відповідальність за провали валютної політики. 18.07.2024 на УП вийшла колонка "Нацбанк готовий вжити заходи у відповідь останніх послаблень гривні", де НБУ стверджує, що зростання видатків Уряду є основною причиною нарощування валютного попиту:

"Поточне послаблення курсу гривні на валютному ринку регулятор пов'язує з розширенням чистого попиту протягом останніх двох місяців під впливом збільшення бюджетних видатків, значна частина яких матеріалізується в попит на валюту, травневої валютної лібералізації, а також тимчасового зменшення пропозиції валюти аграрним сектором".

Читайте також: Влада без стратегії для держави

Однак, твердження НБУ повинні бути відкинуті як такі, що суперечать фактам.

За даними Держказначейства, в травні-червні 2024 р. видатки НБУ склали 780 млрд грн, що лише на 5% (на 38 млрд грн) перевищує рівень видатків травня-червня минулого року. В еквіваленті доларів США бюджетні видатки навіть впали на 0,8 млрд дол. США (!), оскільки обмінний курс торік був на 10% міцнішим.

Натомість валютні інтервенції НБУ зросли проти попереднього року колосально. В травні-червні приріст валютних інтервенцій НБУ проти минулого року становив +65% (+2,4 млрд дол), і перевищив відповідний приріст гривневої ліквідності від операцій Уряду у 6 разів (!). Тому, збільшення бюджетних видатків апріорі не могло бути причиною нарощування попиту на іноземну валюту.

Загалом, ситуація на валютному ринку свідчить про абсолютну неспроможність ключової процентної ставки та всієї політики приваблення гривневих активів впоратися з валютними викликами. 

Макростабільність України є фантомною, оскільки для її підтримки доводиться витрачати по 3 млрд дол. на місяць. НБУ зосередився на піар-активності з метою насадження міфів в суспільстві про досягнення макростабільності, забезпеченої високою процентною ставкою. Насправді вся макростабільність трималася на траншах зовнішньої допомоги, яку треба було вміло використовувати. Тепер ми можемо опинитися біля розбитого корита — без резервів і без приросту ВВП.

Принагідно варто згадати аргентинський досвід. У 2022-2023 рр. влада Аргентини браво рапортувала МВФ про свої успіхи у забезпеченні макростабільності впродовж 6 переглядів програми EFF. Аргентина з запасом виконувала взяті зобов’язання перед МВФ:

• Реалізовано кроки щодо лібералізації валютного ринку з режимом повзучої гнучкої девальвації обмінного курсу песо;
• Реальна ключова процентна ставка центрального банку утримувалась на суттєво позитивному рівні: +17..+18% протягом 2022-2023 рр. (ex-ante).
• Монетарне фінансування дефіциту бюджету у 2022 р. було знижено до 0,8% ВВП, що нижче визначеного нормативу в програмі  МВФ у 1,0% ВВП.

Однак макростабільність Аргентини дуже швидко закінчилася після шокового впливу засухи на стан сільського господарства. Інфляція та девальвація склали сотні процентів на рік. Довелося повертатися до фіксації обмінного курсу песо та запровадження жорстких валютних обмежень.

Читайте також: Чим пояснити червневий стрибок інфляції

Що треба зробити в Україні:

• зафіксувати обмінний курс на рівні 42-45 грн за 1 дол. США;
• переглянути скасовані валютні обмеження та відновити ті з них, які можуть використовуватися для непродуктивного виведення капіталу з країни;
• відтермінувати реалізацію "Стратегії пом’якшення валютних обмежень…" до закінчення воєнного стану в країні.

Безконтрольна чи повзуча девальвація зашкодить економічній активності, викличе додатковий сплеск банкрутств та безробіття, звузить податкову базу. Це підірве фундаментальні основи стійкості державних фінансів, попри тимчасовий короткостроковий ефект від конвертації валютної допомоги та зростання доходів від імпорту.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.