Бюджетна декларація та середньострокові орієнтири економічного розвитку

Макроекономічний прогноз економічного і соціального розвитку України на 2025—2027 роки, що є основою для формування фіскальних показників, передбачає зростання реального ВВП на 2,7% у 2025 р., на 7,5% у 2026 р. і на 6,2% у 2027 р. Темпи інфляції (грудень до грудня) згідно з цим прогнозом мають становити 9,5% і 10,4% у 2025-2026 рр. та 5,9% у 2027 році.

Нагадаємо, що у перший рік війни реальний ВВП зменшився на 28,8%, а в 2023 р. темпи зростання становили тільки 5,3%. У поточному році процес економічного відновлення триває, але його темпи уповільнюються. Основні причини – це високі безпекові ризики, дефіцит  електроенергії, недостатність робочої сили, а також наджорстка монетарна політика центрального банку.

В той же час позитивний вплив на динаміку ВВП мали фінансова допомога іноземних партнерів, налагодження з ІІ половини 2023 року альтернативних логістичних шляхів для експорту, а також ряд стимулюючих заходів Уряду з підтримки економічної активності.

Надалі макроекономічний прогноз передбачає прискорене нарощування експорту товарів і послуг — з 7% у 2025 р. до 17,6% у 2026 р. та 19,3% у 2027 р. Підтримці експортної діяльності сприятимуть релокація бізнесу у відносно безпечні регіони, покращення логістики зовнішньої торгівлі, запуск механізмів страхування та гарантування експорту.

Суттєвий вплив на динаміку ВВП у 2025-2027 роках матиме споживання домогосподарств, з огляду на його значну частку в складі ВВП, і продовження тенденції підвищення оплати праці під впливом дефіциту робочої сили.

Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого

Однак вагоміші ефекти для економічної діяльності, згідно з нашими оцінками, справлятиме інвестиційний попит, рушіями якого стануть відновлення зруйнованої інфраструктури, відбудова житла та розвиток оборонно-промислового комплексу України. Суттєва частка інвестиційного попиту покриватиметься бюджетним фінансуванням.

Бюджетною Декларацією передбачено, що на фінансування публічних інвестиційних проєктів будуть спрямовуватися надходження від іноземних держав і МФО в рамках чинних проєктів — 59,2 млрд грн у 2025 р., 17 млрд грн у 2026 р. і 30,3 млрд грн у 2027 році. Фактором підтримки інвестиційної діяльності стане і компонент II Фонду Ukraine Facility (6,97 млрд євро до 2027 р.).

Безпосередньо з загального фонду державного бюджету на публічні інвестиційні проєкти заплановано виділяти по 25 млрд грн щороку. На фінансування відновлення й розширення дорожнього господарства використовуватимуться асигнування з Дорожнього фонду.

Відновленню економічної діяльності в країні має сприяти й реалізація  Плану впровадження реформ, розробленого урядом України у співробітництві з міжнародними партнерами. Заходи Плану передбачають покращення умов для ведення бізнесу, створення ефективної інституційної інфраструктури, поширення диджиталізації, поглиблення транскордонного співробітництва, вдосконалення конкурентного середовища через інтеграцію в спільний ринок ЄС.

Динаміка економічних процесів у середньостроковому періоді значною мірою залежатиме від стану безпекового середовища, стабільності й достатності міжнародної допомоги, міграційних потоків і достатності робочої сили. При цьому залишатимуться високими ризики продовження обстрілів об’єктів енергетичної, транспортної інфраструктури та руйнування виробничих потужностей.

До переліку основних ризиків, які впливатимуть на рівень економічної активності та показники доходів і видатків бюджету у 2025-2027 роках, слід віднести:

• невизначеність щодо тривалості та інтенсивності бойових дій в країні;
• зменшення фінансової та військової підтримки України міжнародними партнерами;
• погіршення стану енергетичної та транспортної інфраструктури;
• поглиблення демографічної кризи та тривала нестача трудових ресурсів в економіці;
• критичне зменшення основного виробничого капіталу в економіці через руйнацію підприємств і закриття бізнесів;
• відновлення блокади морських портів, подальші руйнування портової інфраструктури;
• введення нових обмежень на імпорт і транзит української експортної продукції країнами-сусідами України та ЄС у цілому;
• суттєве зростання цін на імпортовані Україною енергоносії.

Читайте також: Бізнес в Україні демонструє помірний оптимізм

Бюджетна декларація окрему увагу приділяє питанням податкової політики та впровадженню сучасних цифрових рішень для спрощення податкового адміністрування.

Урядом заплановано з 2025 р. щороку збільшувати доходи державного бюджету на 340 млрд грн або на 0,3-0,4% ВВП за рахунок податкових заходів – підвищення ставок та/або розширення бази окремих податків.

Але навіть з урахуванням додаткового пакета податкових заходів співвідношення загальних доходів Зведеного бюджету до ВВП перебуватиме на сталому рівні 30,5% ВВП – 30,8% ВВП.

Бюджетною декларацією закладаються зміни в оподаткуванні військовим збором, у тому числі перегляд ставок збору, кола його платників, бази та об’єкти оподаткування.

Передбачено також поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, обумовленого директивами ЄС. У частині оподаткування тютюнових виробів вказане підвищення ставок збільшить доходи державного бюджету на 27,5 млрд грн у 2025 р., на 39 млрд у 2026 р. і на 45 млрд грн у 2027 р. А в частині оподаткування пального підвищення ставок акцизного податку, дозволить додатково залучити до державного і місцевого бюджетів 66 млрд грн у 2025 р., 118 млрд у 2026 р. і 172 млрд грн у 2027 році.

Прибутки банків у середньостроковому періоді оподатковуватимуться за підвищеною ставкою – 25% (проти 18% для інших видів діяльності).

Ще однією новацією, спрямованою на більш активну відбудову транспортної інфраструктури, є поступове відновлення діяльності Дорожнього фонду, кошти якого на даний час в повному обсязі зараховуються до загального фонду Державного бюджету. Бюджетною декларацією проголошено, що в 2025 р. до Дорожнього фонду має надійти 25% від закріплених за фондом доходів, у 2026 р. — 50%, а в 2027 р. — 75%.

Ключовими пріоритетами видаткової політики залишаються фінансування витрат на національну безпеку та оборону, ліквідацію наслідків військовий дій, програми соціальної підтримки вразливих верств. Однак, загальна величина видатків зменшуватиметься порівняно з 2023 роком – у 2026 і 2027 роках вони мають становити 3,8 і 3,9 млрд грн відповідно, тоді як у 2023 р. вони становили 4 трлн грн. Таким чином, бюджетна декларація повинна вирішувати відразу 2 завдання – 1) забезпечувати фінансування наростальних видатків на безпеку та оборону; 2) підвищувати ефективність витрачання бюджетних коштів та раціоналізувати програмні видатки.

Читайте також: Влада без стратегії для держави

Видатки державного бюджету на безпеку і оборону передбачається фінансувати на рівні 26,3% ВВП у 2025 р., 16,1% ВВП у 2026 р. і 13% ВВП у 2027 р. У абсолютних обсягах вони мають становити 2,2 трлн грн, 1,6 трлн грн і 1,5 трлн грн, відповідно.

Значна увага приділяється впровадженню сучасних технологій і замкнених циклів виробництва, випуску перспективного високотехнологічного озброєння та військової техніки, посиленню виробничої кооперації з державами-партнерами.

Важливим пріоритетом держави проголошено соціальну політику, яку буде націлено на підтримку громадян у подоланні складних життєвих обставинах зі збереженням адресних підходів. Передбачається уникати пасивного пристосування соціальної політики до обмежених фінансових можливостей і забезпечувати дієву підтримку найуразливішим громадянам України.

Цілями нової соціальної політики мають стати максимальна адресність і наближеність надання підтримки тим, хто її потребує. Заплановано провести консолідацію різних програм соціальної допомоги в єдиний уніфікований пакет на основі індивідуальних потреб незалежно від статусу одержувача.

Важливим завданням має стати всебічна підтримка державою осіб з інвалідністю, належне забезпечення їх допоміжними засобами реабілітації та протезно-ортопедичними виробами. Задекларовано і необхідність удосконалення механізму надання пільг і житлових субсидій населенню.

Читайте також: Якими бувають дефолти?

Перед сферою освіти поставлено завдання досягнення високих якісних результатів за обмеженості бюджетного фінансування. Заплановано продовження реформи “Нова українська школа” із затвердженням Державного стандарту профільної середньої освіти, розроблення моделі організації освітнього процесу в старшій профільній школі, розбудову мережі профільних ліцеїв.

У Бюджетній декларації мова йде і про модернізацію мережі закладів вищої освіти, створення укрупнених регіональних університетів та університетів світового рівня.

Пріоритетом освітньої реформи стане цифрова підтримка учасників освітнього процесу через впровадження цифрових освітніх платформ, інтерактивних навчальних матеріалів, електронних додатків до підручників.

З метою забезпечення доступності та безперервності освіти незалежно від безпекової ситуації мають вживатися зусилля для створення безпечних умов освітнього процесу в закладах різних типів.

У 2025—2027 рр. передбачено зростання видатків на заходи з енергоефективності, які будуть реалізовуватись через Державний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації. Джерелом наповнення цього фонду будуть надходження до бюджету екологічного податку. Обсяги таких надходжень мають становити 1,75 млрд грн у 2025 р. і по 1,87 млрд грн у 2026-2027 роках.

Функціонування фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації має сприяти скороченню викидів в повітря двоокису вуглецю та збільшенню використання відновлюваних джерел енергії й альтернативних видів палива, а також більш раціональному використанню енергоресурсів.

Інструментами досягнення вказаних цілей мають стати компенсації, відшкодування, здешевлення зобов’язань фізичних та юридичних осіб за кредитними та лізинговими договорами, впровадження енергосервісу та ін.

Дефіцит державного бюджету прогнозується на рівні 18,2% ВВП у 2025 р, 10,3% ВВП у 2026 р. та 6,7% ВВП у 2027 р. Передбачається, що закінчення військових дій в ІІ половині 2025 р. чи в 2026 р. дозволить державі зменшити обсяг видатків оборонного призначення і перейти до політики скорочення дефіцитного фінансування.

Національний банк традиційно віддаватиме перевагу реалізації антиінфляційної політики, аніж політики сприяння економічному зростанню. У Декларації зазначається, що грошово-кредитна політика НБУ в середньостроковому періоді повернеться до режиму інфляційного таргетування. Таким чином опція спрямування політики НБУ на підтримку економічної політики Уряду відповідно до ст. 6 Закону "Про НБУ" - залишатиметься незалученою. Завдання ефективної монетарно-фіскальної гармонізації ще тривалий час не втрачатимуть своєї актуальності.

Читайте також: Банки повинні активніше стимулювати економіку кредитами

Урядом закладено такі суми перерахування прибутку НБУ до бюджету - 34,4 млрд грн у 2025 р., 36,3 млрд у 2026 р. і 58,9 млрд грн у 2027 р. Виплати десятків мільярдів гривень з кошторису НБУ на користь комерційних банків у вигляді відсотків за депозитними сертифікатами – суттєво впливають на зниження доходів державного бюджету.

Слід нагадати, що за 2022-2023 рр. НБУ отримав з державного бюджету 196 млрд грн процентів за ОВДП, з яких 132 млрд – виплатив банкам у вигляді процентів за депсертифікатами, з яких банки своєю чергою сплатили 83 млрд грн податку на прибуток. Фактично в Україні відбувається перетікання коштів міжнародної допомоги в прибутки банків.

Значний наголос Бюджетної декларації робиться на державних програмах підтримки кредитування бізнесу - “Доступні кредити 5-7-9%”, надання державних гарантій на портфельній основі. Водночас помітної активізації ринкового кредитування не передбачається, оскільки Національний банк зберігатиме жорсткі монетарні умови та не менш жорсткі регуляторні вимоги до банків і позичальників.

Загалом визначені Урядом стратегічні цілі у сферах податкової політики та політики бюджетних видатків, на мій погляд, є обґрунтованими та досяжними. Вони повинні забезпечувати поступове подолання наслідків війни й перехід на стадію відновлення економіки та стійкого зростання.

Спеціально для Еспресо.

Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.