Як США під час Другої світової будували десятки тисяч літаків

По-перше, нащо так багато? Якщо німці тоді виробляли менше ніж 10 тис. літаків, а японці — менш як 5 тис.

По-друге, де їх виробляти? Якщо загальний обсяг виробництва тоді складав декілька тисяч на рік. Причому цифра виглядала космічною, в першу чергу, через високу трудомісткість процесу виробництва.

Ну, уявіть собі, що в тогочасному бомбардувальнику було 300 тис. заклепок, кожна з яких забивалась вручну. І хоча тоді вже були пневматичні пістолети для заклепок, але все одно робота вимагала дуже багато ручної праці. Саме тому, сам процес виробництва літаків неможливо було автоматизувати й в перерахунку на людино-години таке виробництво було у 20-40 разів дорожче ніж виробництво авто. Де брати стільки працівників?

Читайте також: Чому в нас не хочуть запускати воєнну економіку?

Ну і по-третє, для цього виробництва треба величезну кількість виробничого обладнання, тих самих пневматичних пістолетів, компонентів і сировини врешті-решт. До речі, виробник літаків не може змусити виробника алюмінію Alcoa виробити більше сировини. А для розуміння, виробництво алюмінію треба було збільшити більш ніж в 4 рази.

Зараз багато хто примітивізує складність цього завдання, говорячи про те, що США було раз плюнути, щоб перевести виробництво на воєнні рейки, але це далеко не так. Ну, інвестуєте ви гігантські кошти у виробництво того ж алюмінію. Війна закінчиться, а далі що? Кому його продавати. З комерційного погляду, це був мегаризиковий проєкт.

Тому реально ніхто не вірив, що виробити 50 тис. літаків було реальною ціллю. Навіть рейхсміністр авіації Герман Герінг розсміявся, коли почув про ці плани, сказавши що ці плани це примітивна пропаганда.

А проте, вже станом на 1942 рік цей план було виконано. А ще через рік майже перевиконано вдвічі.

Джерело

Про автора: Павло Вернівський, економіст, експерт Інституту ім. Олександра Поля

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.