Чому Київ може отримати лише $50 з 300 млрд заморожених російських активів. Пояснюємо

Звідки взялися заморожені російські активи та скільки їх

Фото: www.freepik.com

Практично всі країни світу тримають частину своїх валютних резервів за кордоном, і це є стандартною практикою в міжнародній фінансовій системі. Таке рішення пояснюється багатьма сприятливими факторами, наприклад:

Диверсифікація ризиків: Розміщення резервів у різних валютах і в різних країнах дозволяє зменшити ризики, пов'язані з коливаннями валютних курсів, економічними кризами або політичними конфліктами.

Забезпечення міжнародних розрахунків та ліквідність: Тримання резервів в іноземних банках полегшує проведення міжнародних розрахунків і платежів, що є важливим для підтримки зовнішньої торгівлі та фінансових зобов'язань.

Заробіток на інвестиціях: Країни та приватні особи інвестують свої резерви в надійні фінансові інструменти, такі як облігації урядів розвинених країн, що приносять відсотковий дохід.

Цей список можна довго продовжувати, але суть проста – "не класти всі яйця в один кошик". Адже, якщо всі ваші ресурси зосереджені в одному місці й з цим місцем щось стається, тоді ви втратите все.

Тож, Центробанк Росії та російські багатії також тримають частину своїх коштів у іноземних банках. Найбільше - у бельгійській депозитарній фінансовій установі, що називається Euroclear. Це близько 191 млрд євро суверенних російських активів (суто державних), які вже понад два роки приносять прибуток бельгійськими фінансистами. Яким чином? Дуже просто – відсоткові ставки. Наприклад, у 2023 році Euroclear заробив 4,4 млрд євро на російських активах, заморожених через санкції ЄС.

Далі у списку фінансові установи Великої Британії – сума становить близько €50 млрд (з яких 30 млрд – державні, а 20 млрд – приватні). Треті у списку французи – €19 млрд суверенних активів. Банківська столиця світу Швейцарія на четвертій позиції з €12 млрд (7 млрд державних, та 5 млрд приватних). США замикають п’ятірку з €7 млрд державних активів. Решта коштів РФ та російських бізнесменів знаходиться у Німеччині (€5 млрд), Австралії (€5 млрд), Італії (€2 млрд), та Польщі (€1 млрд).

Загалом кажучи, приблизно дві третини заморожених активів Росії, або близько 210 мільярдів євро (228 мільярдів доларів), знаходяться в ЄС, решта – в інших країнах світу.

Та варто розуміти – це не є паперові гроші, які лежать десь на полиці і чекають, коли з них заберуть павутину. Ні, це в основному цінні папери, наприклад у вигляді облігацій, в які країна-агресорка інвестувала раніше, або це безготівкові кошти, які зберігаються онлайн на рахунках у банках, чи якісь дорогоцінні метали, або об’єкти нерухомого чи рухомого майна (як приклад – дорогі вілли та яхти).

Хоча певні російські активи почали блокувати ще від 2014 року через анексію РФ Криму, та саме від початку 2022 року сума зросла в сотні разів! Адже коли росіяни розпочали свій повномасштабний напад, цивілізований світ майже одразу відреагував, і за лютий-березень величезні російські активи, що були в країнах ЄС, Великій Британії, США та інших країнах, які підтримали санкції, стали недоступними для чиновників і бізнесменів РФ. Очікувалося, що це мало змусити Путіна припинити свою ірраціональну війну, адже $300 млрд – це десь річний бюджет РФ. Та так не сталося, оскільки росіянам вдалося обходити санкції завдяки посередникам та продовжувати продавати в значних обсягах свої енергоресурси, таким чином сильно не відчуваючи замороження сотень мільярдів доларів.

Чому знерухомлені російські активи досі не передали Україні

Фото: reuters

За ці два роки у світових ЗМІ чи не щотижня писали про те, що Захід зробить/може зробити/хотів би зробити з замороженими російськими активами. Адже сума вражаюча і у світовій історії практично не було подібних прецедентів. Історія знає лише кілька випадків, коли у країни забирали активи та змушували виплачувати репарації (відшкодування) за спричинені проблеми. У більшості мова йде про те, як після війн ті, хто перемогли, змушували тих, хто програв платити за свій програш.

Напевно, що найвідоміший випадок стався після Першої світової війни. Німецька імперія програла країнам Антанти й ті вирішили фінансово розграбувати її, що, частково, породило Другу світову. За Версальським мирним договором розгромлена Німеччина, яка була на межі соціально-економічного колапсу, мала виплатити переможцям 33 млрд доларів за тодішнім курсом (зараз це близько 500 млрд доларів). Хоч у підсумку за 10 років німці домоглися зменшення цієї суми в десять разів, однак сам факт вказує на те, що заставити когось виплатити 300 млрд доларів, тим більше коли ці кошти вже є – це не є чимось неможливим. Питання лише у законності такого рішення та у силових механізмах, як заставити країну, в якої забирають гроші, у підсумку погодитися з цим.

Звісно, з позиції України, яка за розрахунками Всесвітнього банку станом на 31 грудня 2023 року потребувала 486 млрд доларів для відновлення через російську агресію, це само собою законно і зрозуміло. Тим більше – замало! Та світові політики й фінансисти так не думають. Оскільки для них найважливіше – це втримати загальну фінансову систему у балансі та не створити собі цим проблем на майбутнє. Тому два роки ми у більшості говоримо про заморожені російські активи, а не арештовані. 

Суттєва різниця між замороженням і арештом активів полягає в тому, що замороження є політичним заходом, тоді як арешт – це юридична дія, яка здійснюється на підставі судового або іншого офіційного рішення. Власне, загального компромісу щодо юридичного рішення так і не було досягнуто за ці два роки.

Найперша причина – війна досі триває. Отже, переможець ще не визначений. А це значить, що фінансисти точно не спішать робити ставку, знаючи, що можуть програти. Адже у випадку, коли Німеччина двічі програла війну, її могли заставити підписати будь-що. У цій війні незрозуміло, яким може бути фінал історії. Навіть, якщо Україна зможе відновити контроль над усіма своїми територіями, це автоматично не значить, що росіяни погодяться з цим і підпишуть угоди, де визнають, що програли, що передають українцям гроші, що будуть платити Києву, умовно, наступні 10 чи 50 років. А у випадку, якщо Україна змушена буде піти на поступки Кремлю, не маючи змоги досягти всіх своїх цілей, тоді тим же фінансистам доведеться знову мати справу з росіянами та Путіним. Отже, вони не готові беззастережно робити все, щоб допомогти Києву. Також не варто забувати, що самі росіяни можуть позбавити європейців грошей, конфіскувавши їхні активи. За підрахунками Москви, дзеркальна відповідь призведе до втрати Заходом майже 288 млрд доларів.

До того ж такі великі пертурбації з ринком фінансів могли б також позначитися на значенні долара і євро як надійних світових валют, і призвели б до часткового зростання значення китайського юаня. Як кажуть в CNN, ЄС "занепокоєний" тим, що повна передача активів Україні нібито відштовхне інші країни від зберігання своїх активів у блоці. Тим більше коли ми говоримо про країни з хиткою демократією (від Китаю до арабських країн), до яких завжди є питання, тому вони бояться українського прецеденту і теж чинять тиск на ЄС.

По-друге, існують міжнародні закони, які забороняють передавати чужі активи. Це базисне право, яке, наприклад, дозволило нацистським активам зберігатись у банках Швейцарії до 90-х років минулого століття, поки їх там "випадково" не виявили і все ж змусили перевести на користь жертв Голокосту.  

Західні союзники довгий час шукали способи, як так переписати своє і міжнародне законодавство, щоб усе було легально, або знайти лазівки, щоб гроші не передавати, але водночас вони б працювали на користь України завдяки відсоткам чи кредитам. У будь-якому випадку, обидва варіанти можливі лише за згоди Групи семи, міжнародних банків та багатьох міжнародних фінансових організацій, які точно не раді цьому.

Фактично 90% цих коштів є в країнах ЄС, отже більшою мірою все залежить від чиновників Європейського Союзу. Однак сам ЄС залежний від позиції більшості своїх 27 членів. А поки Угорщина з проросійським Віктором Орбаном мають доступ до голосування, це питання дуже складно просунути. Щобільше, Орбан неодноразово наголошував, що не буде сприяти жодним угодам, де йдеться про надання Україні зброї. А в теперішній ситуації з передачею заморожених російських активів – це в першу чергу кошти для купівлі зброї й амуніції.

Читайте також: Вибори в Європарламент. Наскільки зросте кількість агентів Кремля серед законодавців ЄС

І є ще третя причина – прихована історично-політична реальність, яка може поставити західні країни в незручне становище. Якби на користь України передали всі ці російські активи, виник би прецедент, що міг би запустити принцип доміно. Адже крім війни Росії проти України у світі відбулося і досі відбувається чимало інших конфліктів. Наприклад, США після Другої світової посилали свої війська у В’єтнам, Афганістан, Ірак тощо. За принципом України, країни, що постраждали, могли б звернутися, наприклад, у Міжнародний суд, щоб на свою користь конфіскувати частину американських активів і отримати кошти за завдані збитки. Тобто питання передачі заморожених російських активів може відкрити "скриньку Пандори", тому воно так довго перебуває в процесі обговорення, щоб загладити всі можливі гострі кути.

"Ми не прихильники того, щоб робити речі, заборонені міжнародним правом, і починати дискусію, яка, на мою думку, послабить Європу", - сказав на початку березня президент Франції Емманюель Макрон, натякаючи, що європейські країни розуміють, що самі можуть потрапити під фінансові зобов’язання, якби беззастережно віддали всі ці кошти Києву.

Чого варто очікувати і скільки грошей може отримати Україна

Фото: gettyimages

Отримання Україною близько 300 млрд доларів знерухомлених російських активів є найменш імовірним. Принаймні, про таку можливість ніщо поки не свідчить. Попри те, що українські партнери постійно тиснули й тиснуть на союзників у цьому питанні, та нічого це не дало. Спершу гроші планували витратити суто на відбудову України, якщо Росія відмовиться оплачувати її добровільно, та шляхів реалізації такої ідеї не знайшли, а війна затягнулася і питання оплати війни, а не відбудови стало першочерговим.

Тому почали з’являтися інші пропозиції: від найпростішої – передання відсотків від заморожених грошей (а це лише кілька мільярдів на рік), до більш прибуткової ідеї та такої, що може найближчим часом надати Києву значу суму, яку він потребує.

У травні США, Велика Британія, Німеччина, Франція та навіть Рада ЄС ледь не синхронно заявили, що готові використовувати доходи від активів РФ для допомоги України у війні. Всі дружно, але окремо сказали, що забирати ці гроші не будуть, бо не можна "порушувати міжнародне право", але можуть їх запустити в роботу, щоб, як кажуть фінансисти, гроші приносили гроші. Бо нормами закону це не заборонено, офіційно ці активи досі російські і такими будуть, принаймні найближчим часом.

Тож зараз мова йде про те, щоб надати Україні кредит на суму близько 50 млрд доларів, а заставою цього кредиту були б 191 млрд євро російських державних облігацій, що зберігаються в бельгійському Euroclear. Погашення кредиту можуть зробити або умовою мирних перемовин з Кремлем після закінчення війни, або просто спрямують потік процентних надходжень від самих активів.

Принаймні, такою є остання пропозиція, на яку погодились усі міністри фінансів країн Великої сімки, пише Financial Times. Така ідея виникла у Вашингтоні ще минулого року, коли конгрес США не міг погодити нової допомоги Україні, а республіканські прихильники Трампа запропонували надати Києву кредит. Та варто наголосити, що це лише ідея як компроміс, який погодили міністри фінансів найбільших країн світу. Очікується, що цю пропозицію представлять лідерам Великої сімки перед самітом у червні, що відбудеться в Італії.

Тобто найкраще, що вже в найближчому майбутньому може отримати Київ – запевнення в кредиті, який будуть платити коштом росіян та відсотки від знерухомлених російських грошей, які можуть виплатити лише в кінці року. Звісно, спершу ідею мають офіційно погодити, а тоді до кінця цього року чи на початок наступного нові 50 млрд доларів точно б не були зайвими для економіки України, яка щодня зазнає численних збитків через війну та постійно зростаючі військові потреби. Тим більше, що напади Росії посилюються, тому західні лідери зазнають дедалі більшого тиску щодо надання військової допомоги збройним силам України. Та варто сказати, що, вірогідно, більшість цих грошей Київ не побачить напряму, а у вигляді безоплатної зброї, яку отримує. Тобто західні країни таким чином могли б оплачувати самі собі поставки озброєння, завдяки російським грошам.

"Згідно з новим планом, західні союзники, по суті, використовуватимуть відсотки та інші прибутки від інвестицій, накопичені на ці активи, щоб повернути собі гроші, які вони нададуть Україні в найближчій перспективі. .. Західні лідери вважають, що цей план може принести Україні близько 50 мільярдів доларів коротко- або середньострокового фінансування, хоча ключові деталі необхідно опрацювати", – пишуть у The Washington Post.

Та все ж залишається відкритим питання щодо долі всіх заморожених російських активів. Однак, як відзначають експерти, в цьому питанні важливо запустити хоч якийсь механізм, щоб згодом його екстраполювати на інші гроші. Тобто, якщо вдасться 191 млрд євро пустити в роботу на користь України, тоді й інші 100 млрд можна було в такий спосіб використати – кредит під заставу російських коштів та інші процентні ставки спрямувати на користь Києва.

Однак українська сторона не хоче на цьому зупинятися. Як нещодавно заявив голова МЗС України Дмитро Кулеба, Київ буде наполягати на тому, щоб зрештою всі заморожені російські кошти таки передали Україні. Однак він додав, що все це робиться поступово - спершу дивіденди від них, а згодом повна конфіскація на користь українців.  

"Перший етап — це арешт російських активів приватних, державних і корпоративних, тобто російських компаній. Другий етап — це конфіскація активів у власника, тобто у російської держави, у російських компаній, у російських громадян. І тільки третій етап – це передача заарештованих і конфіскованих активів третій стороні, тобто Україні в цьому випадку ", – каже фінансово-економічний експерт Андрій Новак про сценарій, який просуває Київ.

Найближчими щодо втілення такої ідеї є наразі США. Адже, по-перше, у їхньому розпорядженні є відносно невелика сума (7-8 млрд) російських активів, а, по-друге, у конгресі є підтримка цього питання, бо республіканці давно носяться з ідеєю, що заморожені російські гроші мають бути направлені Україні, щоб зменшити залежність Києва від допомоги союзників. Хоча як відповідь Путін вже створив механізм конфіскації американських активів у Росії.  

"Чи виживе Україна у цій війні – залежить від грошей і зброї. Багато говорять про зброю, але майже ніхто не говорить про гроші. Гроші не менш важливі, ніж зброя", – нещодавно наголосив старший науковий співробітник Інституту Гувера в Стенфордському університеті, радник Державного департаменту США у 2005-07 роках Філіп Зеліков.

Експерт додав, що зараз за лаштунками у світі відбуваються великі торги й шантаж щодо цих 300 млрд доларів російських заморожених активів, які у підсумку можуть мати вирішальне значення.