Є позитив, але є й суперпроблеми. Що насправді означають безпекові угоди для України

Про що у тексті:

• Рекордна підтримка у 2024, зброя та покарання за воєнні злочини РФ. Про що угода України та Німеччини
• Зміцнення військового потенціалу й оборонки та відповідальність РФ. Що в угоді України та Франції
• "Це як напівповна або напівпорожня склянка". Що означають безпекові угоди для України

Після саміту НАТО у липні 2023 року країни-члени Альянсу зобов'язалися розробити та прийняти двосторонні договори, які почали називати гарантіями безпеки для України. Часто ці зобов'язання порівнювали з тими, що має Ізраїль від США. 12 січня 2024 року Україна уклала першу угоду з Великою Британією. Далі, 16 лютого, були Німеччина та Франція. Ще низка держав ведуть перемовини щодо підписання подібних документів. Після оприлюднення самих документів стало зрозуміло, що вони аж ніяк не є гарантіями безпеки для країни, яка другий рік живе в повномасштабній війні проти РФ. Але, попри відсутність фундаментальних речей, у цих угодах вбачають також і позитив. 

Рекордна підтримка у 2024-му, зброя та покарання за воєнні злочини РФ. Про що угода України та Німеччини

Отож, 16 лютого у Берліні Україна підписала двосторонню угоду про співпрацю у сфері безпеки з Німеччиною. Ці домовленості стали другими, після укладеного 12 січня аналогічного договору з Великою Британією. 

Як йдеться у документі, Берлін має намір надавати непохитну підтримку Києву стільки, скільки буде потрібно для того, щоб допомогти Україні захистити себе, відновити територіальну цілісність у межах її міжнародно визнаних кордонів, забезпечити її вільне та демократичне майбутнє, а також дозволити Україні продовжувати надавати послуги своєму народові, підтримувати українську економіку та стримувати майбутню російську агресію. 

Фото: reuters

Водночас Україна зобов'язується продовжувати реалізацію амбітної програми реформ, а Німеччина віддана підтримці зусиль України на шляху реформ. Це є ключовим у контексті її європейських прагнень та прагнень до НАТО. 

Далі коротко розказуємо про головні аспекти двосторонньої співпраці України та Німеччини.

Безпекова та військова допомога

Отож, Німеччина з початку повномасштабного вторгнення РФ є одним з найбільших постачальників військової допомоги Україні, підкреслюється в документі, та має намір надавати довгострокову військову підтримку українській армії задля повного відновлення та повернення територій України до кордонів 1991 року. Також підтримуватиме оснащення і тренування ЗСУ, щоб підсилити їхні спроможності у стримуванні та захисті від майбутніх нападів і тиску, продовжить сприяти спільним закупівлям та іншим формам співпраці у сфері озброєнь разом з європейськими та міжнародними партнерами. 

Берлін поділяє мету створення сучасних, оперативно сумісних і стійких Сил оборони України. Обидві країни поділяють думку про необхідність уникнення незаконного перенаправлення військової продукції, яка надаватиметься Україні.

"Учасники працюватимуть разом над забезпеченням стійких сил, здатних захищати Україну зараз і стримувати агресію в майбутньому, шляхом продовження надання допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберсфері, надаючи пріоритет протиповітряній обороні, артилерії, бронетехніці, включаючи боєприпаси, та іншим ключовим спроможностям, а також сприяючи підвищенню рівня оперативної сумісності з євроатлантичними партнерами", – сказано в угоді. 

Німці прагнуть забезпечити індивідуальне та колективне навчання для українських військових. Також, на вимогу, навчання і тренування для інструкторів правоохоронних органів, таких як Національна гвардія України та Державна прикордонна служба України. Також Німеччина продовжить надавати матеріальну підтримку партнерським відомствам у правоохоронній сфері. 

Разом з тим, Німеччина вивчатиме шляхи заохочення та сприяння залученню своєї оборонної промисловості до розвитку оборонно-промислової бази України, у тому числі шляхом здійснення німецьких промислових інвестицій та створення відповідних стимулів для інвестування.

Обидві країни посилюватимуть співробітництво у сфері розвідки, зокрема, але не обмежуючись, шляхом обміну розвідувальною інформацією та співробітництва, у тому числі у сфері контррозвідки.  

Зазначимо, що у 2022-2023 роках Німеччина надала Україні військову допомогу на загальну суму 6,7 млрд євро. У 2024 році планується рекордний рівень підтримки у розмірі 7,1 млрд євро. Додається, що з 2022 року було надано додаткові дозволи на ухвалення зобов'язань на наступні роки на суму в кілька мільярдів євро. 

Невійськова допомога та покарання воєнних злочинців РФ

Невійськовий блок співпраці включає не лише поглиблення економічного співробітництва та фінансово-технічну підтримку, а й підтримку стійкості енергетичної та іншої критичної інфраструктури, посилення співпраці у сферах інформаційної безпеки та боротьби з організованою злочинністю.

Як обіцяється у документі домовленостей, Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну на її шляху від швидкого до довгострокового відновлення. "Учасники підтверджують, що Російська Федерація має бути притягнута до відповідальності за збитки, завдані на території України. Російські суверенні активи повинні залишатися замороженими доти, доки Російська Федерація не заплатить за шкоду, яку вона завдала Україні", – наголошується в угоді.

Крім того, Україна і Німеччина визнають необхідність створення міжнародного компенсаційного механізму для надання компенсації за збитки, втрати або шкоди, спричинені російською агресією. Обидві країни підкреслюють тверду відданість притягненню до відповідальності осіб, винних у воєнних злочинах та інших звірствах, скоєних у зв'язку з агресивною війною Росії проти України.

Німеччина також продовжуватиме підтримувати Україну на її шляху до членства в ЄС та надавати практичні вказівки. 

Гарантії безпеки та дії у разі нового нападу Росії на Україну

У випадку майбутнього збройного нападу Росії на Україну на вимогу будь-якого з учасників угоди країни проведуть консультації упродовж 24 годин для визначення відповідних подальших кроків. 

Тож Німеччина підтверджує, що за таких обставин надасть Україні за необхідності швидку та сталу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку в усіх необхідних сферах, а також економічну допомогу, шукатиме згоди в ЄС щодо накладення на Росію економічних та інших витрат. 

Як і угода з Великою Британією, німецько-українські домовленості розраховані на 10 років. Документ набирає чинності з моменту його підписання. Учасники можуть спільно прийняти рішення про продовження строку цієї угоди, або будь-яка з країн-підписантів може у будь-який час припинити дію договору, попередивши про це іншу сторону. 

Разом з тим, відповідно до спільної декларації лідерів G7 від липня 2023 року, двостороння угода про співпрацю у сфері безпеки між державами не перешкоджає шляху України до майбутнього членства в НАТО. 

Зміцнення військового потенціалу й оборонки та відповідальність РФ. Що в угоді України та Франції 

Того ж 16 лютого, після підписання угоди про співпрацю у сфері безпеки України та Німеччини, відбулося підписання Зеленським та Макроном аналогічного документа у Франції.  

Чи не основний меседж угоди – Франція має намір допомогти Україні створити армію, що здатна повністю відновити територіальну цілісність країни у кордонах 1991 року. Наголошується, що безпека України є невід'ємною частиною євроатлантичної та світової безпеки. Тому Київ та Париж координуватимуть та посилюватимуть спільні зусилля для підтримки вступу України до Північноатлантичного Альянсу. 

Фото: reuters

 

Основою довгострокових безпекових зобов'язань, що Франція бере на себе, є три пункти:

– надання всебічної допомоги Україні для захисту та відновлення її територіальної цілісності в її міжнародно визнаних кордонах, а також економічного відновлення та відбудови;

– запобігання, активне стримування та заходи, які мають бути вжиті стосовно будь-якої нової агресії з боку Росії;

– підтримка інтеграції України до європейських та євроатлантичних інституцій, зокрема шляхом підтримки вступу України до ЄС та оперативної сумісності з НАТО.

Відтак, у сфері безпеки Франція сприятиме зміцненню військового потенціалу, стійкості та економічної стабільності України з метою стримування будь-якої майбутньої агресії. 

Французи допоможуть у напрямку стратегічної комунікації та боротьбі з іноземним втручанням та маніпулюванням інформацією, протидії пропаганді РФ у світі, що агресорка активно використовує у своїй війні проти України. 

Допоможе Франція також посилити кіберзахист, щоб Україна могла виявляти, стримувати та перешкоджати будь-якій кіберагресії, кібершпигунству, зокрема посиливши кіберстійкість та захист критичної інфраструктури від кібератак. 

Разом з тим, Париж сприятиме розвитку спроможностей захисту критичної інфраструктури України, у тому числі військовими засобами, надаючи пріоритет, але не обмежуючись сучасними засобами протиповітряної оборони. 

Країни продовжуватимуть та прагнуть поглиблювати свою співпрацю у сфері розвідки та контррозвідки, також вживатимуть заходи у боротьбі з небезпечною організованою злочинністю.

Військова допомога та дії у разі нового нападу РФ на Україну

В угоді, зокрема, наголошується, що будь-яке нове вторгнення Росії серйозно підірвало б євроатлантичну безпеку, включно з безпекою Франції. У разі майбутнього збройного нападу на Україну, Париж та Київ упродовж 24 годин проведуть консультації для подальшої протидії або стримування агресії. 

Франція надасть швидку та тривалу допомогу у сфері безпеки, сучасну військову техніку та економічну допомогу. Також накладатиме на Росію витрати, зокрема економічні, й консультуватиметься з Україною щодо її потреб у здійсненні її права на самооборону (ст. 51 Статуту ООН). 

Стосовно співпраці у військовій галузі та оборонці, Україна та Франція працюватимуть над забезпеченням здатності української армії повністю відновити територіальну цілісність України до кордонів 1991 року, а також підвищенням здатності України відбивати майбутні напади. 

"Учасники працюватимуть разом над створенням стійких сил, здатних захищати Україну сьогодні й стримувати російську агресію в майбутньому, шляхом послідовного надання допомоги у сфері безпеки та сучасного військового обладнання в сухопутній, повітряній, морській, космічній та кіберсферах, надаючи пріоритет, але не обмежуючись, протиповітряній обороні, артилерії, далекобійним засобам ураження, бронетехніці, спроможностям Повітряних сил та іншим критично важливим спроможностям", – цитується у документі. 

Франція допомагатиме зміцнювати українське військо та сприятиме посиленню сумісності з НАТО. Це включає розвиток сучасного українського оборонного сектору та шлях до майбутнього вступу в Альянс. 

Згідно з угодою, французи допомагатимуть Україні розвивати всебічний військовий потенціал у різних сферах, які не є вичерпними. 

З-поміж низки аспектів, перше, про що йдеться – військова техніка, у тому числі шляхом промислового співробітництва, насамперед у сферах артилерії та протиповітряної оборони, а також у сферах бронетехніки, морської безпеки, військово-медичного забезпечення, інформаційних технологій та розмінування. 
Друге – це навчальна підготовка українських сил безпеки та оборони як на національному рівні, так і у європейських рамках, включаючи програму підготовки інструкторів, спеціалізовану підготовку в таких сферах, як артилерія, протиповітряна оборона, бронетехніка, повітряні сили й морська безпека, нові технології та розмінування.

Ще один пункт – структурна підтримка реформування оборонного сектора. 

Разом з тим, Париж сприятиме розвитку оборонно-промислової бази України, зокрема шляхом залучення французьких інвестицій, локалізації виробництва на території України та спільного виробництва для виготовлення пріоритетних видів озброєння та боєприпасів. Обидві країни сприятимуть створенню спільних підприємств, зокрема з обслуговування й ремонту озброєння та військової техніки. 

Держави обмінюватимуться інформацією про оборонні дослідження та розробки один одного задля реалізації спільних проєктів та програм, що спрямовані на розробку нових озброєнь та техніки. 

Резюмуючи, зазначимо, що Франція підтримуватиме зусилля України щодо інтеграції її оборонної промисловості в систему безпеки та оборони НАТО та ЄС. 
Варто додати, що у 2022-2023 роках Париж надав військову допомогу Києву на загальну суму 3,8 млрд євро. Цьогоріч країна-союзник планує виділити ще близько 3 млрд євро додаткової допомоги. 

"Учасники прагнуть, щоб військовий потенціал України був на такому рівні, який гарантуватиме у разі зовнішньої військової агресії проти Франції здатність України надати ефективну військову допомогу. Умови, формат та обсяг такої допомоги визначатимуться Учасниками. 

Французький учасник продовжуватиме надавати підтримку Україні впродовж десяти років дії цієї Угоди", – йдеться у двосторонніх домовленостях. 

Підтримка у цивільній сфері та відповідальність РФ

Франція надалі надаватиме гуманітарну допомогу українцям, також разом з партнерами сприятиме економічному відновленню, відбудові та модернізації України. Париж повністю підтримує вступ України до Євросоюзу та початок переговорів на цьому шляху, також прагне продовжити підтримку Києва у реалізації амбітної програми реформ. 

Крім того, як сказано в угоді, Росія має заплатити за довгострокову відбудову України. Згідно з французькою правовою системою, суверенні російські активи, що перебувають під юрисдикцією Франції, залишаються замороженими, допоки РФ не заплатить за збитки, яких вона завдала Україні. Париж у співпраці з партнерами продовжить вивчати всі правові шляхи, за допомогою яких російські активи могли б бути використані для підтримки України. 

Франція залишатиметься рішуче налаштованою застосовувати у європейському контексті суворі санкції проти секторів російської економіки, а також проти тих, хто на території РФ та за її межами підтримує війну або отримує вигоду від неї, або хто допомагає обійти санкції в третіх країнах.

"Учасники підтверджують, що не повинно бути безкарності за воєнні злочини та інші звірства і що Російська Федерація повинна нести юридичну відповідальність за них, включаючи відшкодування будь-якої шкоди, завданої такими діяннями, що також допоможе стримати майбутні напади та підтримати стійкість України", – наголошується в угоді.

Тут зазначається, що Франція та Україна прагнутимуть притягнути до відповідальності осіб, відповідальних за воєнні злочини та інші міжнародні злочини, скоєні в Україні або проти неї в контексті агресивної війни Росії.

Нагадаємо, що двостороння угода у сфері безпеки між Україною та Францією є чинною упродовж 10 років з дати підписання. У разі набуття членства Україною в НАТО до закінчення строку угоди, країни-підписанти ухвалять рішення щодо подальшого статусу домовленостей. 

"Це як напівповна або напівпорожня склянка". Що означають безпекові угоди для України

Якщо ми говоримо про значення та начинку безпекових договорів, слід зазначити, що під час підписання Будапештського меморандуму у 1994 році йшлося про безстрокові запевнення, англійською security assurances, а в українському варіанті документа було написано гарантії безпеки. Це абсолютно неприпустима річ, тоді було зроблено помилку, трактує у коментарі Еспресо аналітик Центру досліджень "Детектор медіа" Єгор Брайлян.

Зараз же підписуються двосторонні угоди про безпеку у співпраці, тобто інші держави зобов'язуються надалі підтримувати Україну та надавати безпекову допомогу. Вони середньострокові, на 10 років, з огляду на те, що діятимуть до вступу України в НАТО. Натомість гарантії безпеки Україна може отримати, лише ставши членом Альянсу, додає експерт. 

"Ці угоди я розглядаю як проміжний етап. Після 24 лютого 2022-го Україна розпочала співпрацю з різними країнами НАТО – ці країни надають нам озброєння, вони тренують наших військових, так само триває обмін розвідувальними даними, тобто ці угоди – це як додатковий імпульс до спільних оборонних проєктів тощо. Адже щонайменше до 2014 року Україна лише продавала зброю по світу, а потім почала думати, що треба вступати в НАТО. 

Фото: gettyimages

Це не угоди про гарантії безпеки, це абсолютно неправильне трактування. Це угоди про безпекові зобов'язання, тобто інші країни кажуть: от ми будемо вам надавати далі військову допомогу, будемо далі тренувати ваших військових, будемо допомагати вам з підтримкою розвитку критичної інфраструктури, тобто країни зобов'язуються це робити. По суті я б не назвав, що це односторонні зобов'язання, тому що все одно ми таким чином виходимо на двосторонню співпрацю", – пояснює Єгор Брайлян. 

Оборонні комплекси НАТО насправді виявилися не готовими до такого масштабу воєнних дій, і зараз Україна опинилася в ситуації, коли повинна розбудовувати власну військову економіку за підтримки партнерів. Безсумнівно, не йдеться про високотехнологічну зброю, а все ж виготовляти, наприклад артилерійські боєприпаси, дрони, навіть медичне обладнання Україна може. 

Ще один важливий аспект угод – розуміти, у яких сферах Україна хоче співпрацювати з кожною країною, що є пріоритетним. Але не слід забувати, що в кожної з держав НАТО різні цифри витрат на оборону, відсоток від державного ВВП. При тому, наприклад ВВП США та ВВП Естонії – це не співмірні цифри. Аналітик зазначає, що кожна з держав так само має свої інтереси, і нам варто їх враховувати. Донедавна Україна не мала подібних договорів з іншими країнами, а тепер ми говоримо про співпрацю, й очікується, що до кінця цього року буде підписано угоди зі ще низкою держав, щонайменше з G7. 

"Ці безпекові угоди, які зараз підписує Україна, стосуються всього, що стосується безпеки та оборони, крім прямої участі цих держав у війні. Ніхто з держав не спрямує своїх військ до України, і ніхто не буде оголошувати війну Росії. Але все, окрім цього, буде. 

Це дуже важливий крок, і я думаю, що якби ми мали подібні угоди у 2021 році, а можливо ще у 2014 році, ці країни нам допомагали б. Не всі надавали б нам танки чи літаки, але якби мали подібні угоди, то я думаю, що це сприяло би ситуації", – вважає Єгор Брайлян. 

До речі, раніше ми пояснювали, чим особливі домовленості про співпрацю у сфері безпеки України та Великої Британії. Більше можете прочитати тут. 

Все ж сказати однозначно, що безпекові угоди, вже підписані й ті, що будуть укладені, мають позитивне або негативне значення – неможливо. Залежно від погляду, це напівпуста або напівповна склянка, коментує Еспресо ексміністр закордонних справ України, дипломат Павло Клімкін. Оскільки є кілька важливих позитивних моментів, але є низка моментів, чому ці угоди не є відповіддю на виклики, які стоять перед Україною. 

"По-перше, це найбільш комплексні безпекові домовленості, які є у нас з часу Незалежності. Те, що повномасштабне вторгнення призвело до їх можливості – само собою дійсно нова реальність, це справді якісний крок. По-друге, угоди хоча й не гарантують продовження допомоги, але створюють рамку для того, щоб допомога продовжувалася. Ми б хотіли вірити в наших партнерів, (а) проте бачимо, що відбувається у Штатах, розуміємо, що може змінитися політична реальність у країнах Європи. Ці угоди забезпечують певну проєкцію допомоги нам у майбутньому. Третій важливий момент – це у нас створюється мережа таких угод, жива взаємодоповнювальна реальність, оскільки наші партнери мають координуватися та балансувати ці документи", – пояснює дипломат. 

Водночас Павло Клімкін наводить три суперпроблемні та фундаментальні аспекти в безпекових угодах. Перший важливий нюанс – йдеться про безпекові зобов'язання, але не безпекові гарантії. У нинішніх умовах, коли діє російський режим, Україні все одно потрібно працювати над безпековими гарантіями. Так, під час війни партнери не нададуть їх, але українцям не треба полишати дискусію, при тому вона має бути не емоційною, а раціональною та структурованою, чому ці гарантії для нас так само потрібні Заходу. Модель безпеки для України – це модель безпеки для Заходу. 

Фото: gettyimages

Ще один момент – ці домовленості не ратифікуються парламентами тих держав, що підписують. А це означає, зауважує дипломат, що вони є політичними домовленостями, все в них прописане вимагає подальших політичних рішень. Можливо, ці рішення будуть прийматися теперішніми лідерами, можливо, іншими парламентами. 

Третій нюанс, за словами Клімкіна, це те, що на відміну від ізраїльської моделі, у нас не прописана концепція так званої якісної військової переваги. Тобто Америка допомагає Ізраїлю тримати якісну військову перевагу, і допомагає йому так, щоб ця перевага далі дотримувалася, а в наших угодах немає концепції бодай достатнього втримування, достатньої нашої військової якості, для того, щоб ми могли разом з нашими партнерами визначити, що нам потрібно і коли нам дають. 
"Фактично цієї концепції немає і нам можуть давати відповідно до політичних рішень те, що вони можуть давати, і коли вони можуть, а не відповідно до певного погодженого спільного стратегічного рівня, щоб зробити нас або частиною концепції стратегічного стримування Росії, або дати нам достатній рівень для стратегічного стримування", – додає дипломат.

На сьогодні маємо три підписані договори, також ведуться перемовини з низкою країн – Канадою, США, Японією та Польщею. Позитивно, що мережа цих домовленостей охоплюватиме значну частину Заходу, не лише країни G7. Водночас країни, угоди, їх виконання – це все питання на майбутнє. 

"Насправді це важлива позитивна історія, вона нам допомагає, але не дає відповіді на фундаментальні виклики нашої безпеки. Якщо в нас питають, чи створює для нас це кращу реальність? Так, однозначно, і це важливо. Чи створює це для нас безпечну реальність? Однозначно ні", – резюмує ексміністр закордонних справ, диплома Павло Клімкін.