Півтора мільярда на дрони для України: що таке коаліція дронів, хто туди входить і як вона працює

Як і коли створили коаліцію дронів

Ініціатором створення військово-промислової коаліції стала Латвія, а про ініціативу оголосили в грудні 2023 року під час зустрічі міністра оборони цієї країни Андріса Спрудса з українським колегою Рустемом Умєровим. 

Зустріч міністрів оборони Латвії Андріса Спрудса (ліворуч) і міністра оборони України Рустема Умерова (праворуч) 12 грудня 2023 р. Фото: Getty Images

"Жорстоке вторгнення Росії в Україну продемонструвало стратегічну цінність та ефективність використання безпілотників у бойових діях. Ми маємо сприяти перевазі України на полі бою та демонструвати довгострокову підтримку Україні", – казав Спрудс.

У січні міністерство оборони заявило про формування коаліції, а для учасників Контактної групи в Рамштайні розробили презентацію про потребу України в безпілотних системах, засобах радіоелектронної боротьби та технологіях, що захищатимуть критичну інфраструктуру.

"Воювати мають технології, а не люди. Коаліція дронів стане ще одним кроком до реалізації цієї ідеї. Це збереже багато життів. Запрошую нації до розробки програмних рішень, які створять майбутнє цієї сфери", – зверталася до партнерів заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Катерина Черногоренко.

Датою офіційного створення коаліції можна вважати 17 лютого 2024 року, коли міністр оборони України Рустем Умєров підписав відповідний лист про наміри. Метою об’єднання назвали насичення Збройних Сил України великою кількістю дронів різного призначення.

"Це віха на шляху до досягнення технологічної переваги над нашим ворогом. Серійне виробництво та поставки БПЛА значно розширюють можливості ЗСУ", – казав міністр, дякуючи за ініціативу членам коаліції.

Хто входить до коаліції дронів

Україна є бенефіціаром коаліції дронів, а членами об'єднання є десять країн із трьох континентів. Дві з них – ініціатор Латвія, а також Велика Британія – мають статус лідерів коаліції. 

"Велика Британія замовить тисячі FPV-дронів для України, зокрема у британських виробників", – йшлося в повідомленні на сайті британського уряду.

У січні 2024 року, окрім британців та латвійців, про наміри долучитися заявила також Швеція. 14 лютого про вступ в коаліцію заявили Естонія, Німеччина та Нідерланди. А 17 лютого, коли документи про створення коаліції було підписано, вона налічувала вже вісім учасників – долучилися ще Литва та Данія.

Навесні географія коаліція вийшла за межі Європи. 7 березня в об'єднання вступила Канада, а ще через два тижні – Австралія. 

"Це справді важлива можливість для нас робити свій внесок для того, щоб Україн змогла вирішити цей конфлікт на власних умовах", – наголосив міністр оборони Австралії Річард Марлс. 

Таким чином наразі в коаліцію входить 10 членів. Україна заявляла про наміри залучити не менше двадцяти країн.
Який бюджет коаліції дронів

В організації немає чітко визначених внесків, зважаючи на різні можливості її членів. Так Латвія пообіцяла виділяти на дрони для України щонайменше €10 млн на рік, Литва – 3 млн євро. 

Натомість багатші країни виділяють солідніші суми. Британський уряд повідомляв про виділення 325 млн фунтів на закупівлю 10 тисяч дронів для ЗСУ. Нідерланди й Данія оголосили про спільну закупівлю БПЛА для України на загальну суму €400 млн, а Канада виділила 70 млн євро на закупівлю багатоцільових комплексів БпЛА SkyRanger.

Міністр національної оборони Канади Білл Блер оголосив, що Каада передає Україні 800 безпілотників SkyRanger R70 в Торонто. 19 лютого 2024 р. Фото: Getty Images

Загальний бюджет про який оголошували члени коаліції повинен сягнути 1,5 млрд євро. Наразі вже вдалося акумулювати близько третини від цієї суми. Станом на квітень, як повідомляв Еспресо, було зібрано "майже €500 млн". За найсвіжішою інформацією (за 17 червня 2024-го), йшлося про 549 млн євро. 

Як витрачають гроші коаліції дронів

Коаліція дронів має три пріоритетні напрями діяльності:

• постачання готових дронів від країн-партнерів, 
• створення спільних підприємств з їх виробництва, 
• фінансова допомога держав у налагодженні власного виробництва українських дронів. 

Заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко схарактеризувала метод поділу коштів коаліції як схему "50-30-20". Так половину коштів планують витратити на закупівлю дронів в українських виробників.

"Ми вважаємо дуже важливим підтримувати українського виробника, який за ці два роки дуже сильно розвинувся, в сто разів наростили виробництво БПЛА. Виходить так, що не більше фахово розуміється на тому, яка техніка потрібна в сучасній війні, саме українські виробники", – сказала заступниця міністра.

30% Україна повинна отримувати у вигляді готових дронів від виробників країн-партнерів. Іноземцям чітко пояснюють, які саме тактико-технічні характеристики БпЛА потрібні для Сил оборони.

"Ми домовилися з партнерами, що ми самі робимо пріоритезацію, ми вкажемо кількість і в якому класі нам потрібно дронів, і ТТХ, які нам потрібні. Передаємо, і далі вже проходить підбір тих зразків, які потрібні. Ми не маємо права давати військовим те, що їм не ефективно", – наголосила Черногоренко.

Решту 20% спрямовують на спільні підприємства з виробництва дронів. Також розглядають можливість завезення в Україну критично важливих компонентів для безпілотників. 

Які безпілотники закуповує коаліція дронів

Vector 211. Фото: Getty Images

Серед конкретних марок БпЛА, про які було оголошено, виділяються три – Vector211 від Німеччини, Heidrun RQ-35 від Нідерландів та SkyRanger від Канади.

Heidrun RQ-35. Фото: mil.in.ua

Читайте також: БПЛА Vector – німецькі дрони для складних погодних умов, якими користуються ЗСУ та американські спецпризначенці

Vector – це безпілотник із нерухомим крилом, що може як злітати, так і приземлятися вертикально. Тому БПЛА не вимагає ні пускової катапульти, ні злітно-посадкової смуги. Попри немалий розмір (розмах крила Vector - 2,8 м), запускати його можна з руки. Головними завданнями "векторів" є розвідка та коригування вогню артилерії. Двигун безпілотника забезпечує майже безшумну для ворога роботу. Vector називають одним із найкращих БПЛА такого типу.  

RQ-35 Heidrun – це військовий БПЛА, призначений для розвідки та виявлення цілей на малих висотах. Безпілотник із нерухомим крилом запускається з руки та оперативно збирає дані з критично важливої зони, не наражаючи при цьому оператора дрона на небезпеку прямого вогню. Радіус збирання даних та передачі потокового відео сягає до 30 км. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров зазначав, що Heidrun невразливий для російських засобів РЕБ. 

У випадку SkyRanger, то тут мова йде навіть не про дрон, а про безпілотну багатофункціональну платформу. Цікаво, що "небесні рейнджери" можуть працювати взагалі без зв'язку з оператором та без GPS, а це дуже важливо в умовах радіоелектронної боротьби.

Подальша мета коаліції дронів

Основний акцент робитиметься все ж на FPV-дронах – невеличких і ненайдорожчих безпілотниках, яких, утім на фронті потрібно у величезних кількостях. Загалом міністерство оборони Латвії спочатку декларувало намір поставити Україні мільйон безпілотників. Згодом офіційний Київ уточнив – йдеться про мільйон лише FPV-дронів за рік. На початку червня Велика Британія та Латвія оголосили перший тендер на постачання FPV-дронів Україні. Тендер відкритий для промислових підприємств з будь-якої країни, що входить до складу Контактної групи з питань оборони України (формат "Рамштайн"), а подавати заявки можна до 28 червня 2024 року.

Експерти вважають, що підтримка коаліції дронів дасть Україні поштовх щодо використання БПЛА власного виробництва. Це при тому, що в цій галузі українці вже демонструють суттєвий прогрес. Центр протидії дезінформації цитує німецький Bild, який прогнозує, що вже у 2024 році Україна зможе застосовувати дрони з далекобійністю до 2000 км і більше, які заповнять дефіцит ракет середньої і великої дальності. За даними видання, до кінця року відразу 10 виробників поставлять ЗСУ дрони з далекобійністю до 2500 км, а київське КБ "Луч" розробило безпілотник "Сокіл-3000", який може пролетіти до 3300 км. Так нові українські дрони зможуть атакувати цілі у Мурманській області, де розташовані близько 80 військових баз, у тому числі аеродром Оленья зі стратегічними бомбардувальниками, що обстрілюють Україну.