Тиша на Близькому Сході: чи на довго перемир’я між Ізраїлем та ХАМАС. Пояснюємо

Гармати перестали стріляти за день до інавгурації Дональда Трампа, а саме 19 січня, одразу ж відбувся перший обмін заручниками. Про історію цього конфлікту, яким чином вдалося досягти угоди і як довго може протривати перемир’я, все це пояснить Еспресо. 

Чому між ХАМАС та Ізраїлем виникла війна: контекст та історія подій 

^{колаж Еспресо}

Від моменту відновлення держави Ізраїль у 1948 році, ізраїльтяни стикнулися з гострим антисемітизмом та агресією з боку своїх мусульманських сусідів, а особливо – від палестинців. Відлуння тих подій і нагромадження нових – корінь теперішніх проблем.

Багато років тому ізраїльтяни змушені були розпорошитися по світу і покинути історичну батьківщину через дії та укази тогочасних правителів імперій. А коли вдома немає господаря, тоді на його місце приходить новий. Так і сталося, адже на території ізраїльтян оселилися нові народи, зокрема, й палестинці, які після появи й експансії мусульманства змішалися з арабським населенням. Тому, коли у кінці ХІХ та на початку ХХ століття серед ізраїльтян поширилася ідеологія сіонізму, тобто повернення на історичну батьківщину, їх давня територія вже була щільно заселена палестинцям. Як наслідок – це породило сутички і непорозуміння, адже арабське населення сприймало ізраїльтян як чужинців-загарбників.

Після Другої світової війни склалися сприятливі обставини, щоб втілити давню мрію ізраїльтян – відновити свою державу на історичній батьківщині. Водночас мала з’явитися й держава Палестина, однак палестинці не погодилися віддавати частину земель і жити в близькому сусідстві з ізраїльтянами. Це породило війну до якої підключилися інші мусульманські країни. У підсумку ізраїльтяни декілька разів змушені були воювати за свою незалежність і щодня жити з думкою, що завтра на них знову можуть напасти. Постійний тиск дозволив їм створити сильну державу з потужною армією, яка за допомогою насамперед США (стратегічного союзника) змогла не лише відбити всі загрози, але й розширити території держави. 

Таким чином палестинці опинилися у фактичній окупації ізраїльтян, що і призвело до появи радикальних організацій, як ХАМАС, які відстоювали повну незалежність Палестини й вигнання ізраїльтян. Особливо гостро ця проблема постала в секторі Гази – невеликій території (трохи більша за площу Харкова), де компактно проживало близько 2 млн палестинців. Бойовики ХАМАС, які стали основною владою в секторі Гази, неодноразово запускали звідти ракети та провокували ЦАХАЛ (ізраїльські Збройні сили), що призводило до періодичних сутичок. Однак події 7 жовтня 2023 року стали кардинально іншими за попередні, ніби відкрили скриньку Пандори. До війни приєдналися й інші ультраправі мусульманські організації за підтримки Ірану, зокрема, це ліванська Хезболла, єменські хусити та сирійські діячі. 

У перший же день раптового нападу загинуло понад тисячу ізраїльтян, бойовики ХАМАС прорвали кордон, вбивали цивільних і брали заручників. Ця трагедія шокувала весь світ і на довго переключила вектор уваги громадськості з російсько-української війни на події в Ізраїлі. 

ЦАХАЛ дуже швидко прогнав бойовиків і розпочав спершу ракетний удар, а потім і наземний наступ у секторі Гази. Прем’єр-міністр Беньямін Нетаньягу поставив чітку ціль – викорінити ХАМАС та повернути всіх заручників. Та це виявилося не так просто зробити, особливо враховуючи те, що палестинські бойовики ховалися під цивільними структурами. Як наслідок, десятки тисяч палестинців загинули, а майже 60% будівель пошкоджено, відповідно, світ перейшов від співчуття ізраїльтянам, до засудження їхніх методів боротьби. Тому світові лідери почали закликати ізраїльську владу піти на переговори про припинення бойових дій та обміну заручниками. 

Читайте також: Війна на трьох фронтах: чому Ізраїль одночасно воює з ХАМАСом, "Хезболлою" та Іраном. Пояснюємо

Як відбувалися переговори між Ізраїлем та ХАМАС: від ультимативних заяв до пошуку порозуміння 

^reuters

Після початку масштабних бойових дій у жовтні 2023 року між Ізраїлем та палестинським угрупованням ХАМАС, питання про припинення вогню та обмін заручниками стало одним з центральних на міжнародній дипломатичній арені. Однак переговорний процес був складним, наповненим багатьма перешкодами через складну історію та ультимативність влади Ізраїлю, де події 7 жовтня стали національною травмою, яка вимагала помсти. 

Стартував переговорний процес ще у листопаді 2023 року, однак це були лише перші спроби домовитися про перемир'я з боку міжнародної спільноти. Посередниками виступили Катар, Єгипет та США, долучалися також й інші країни.

Початкові переговори були спрямовані на короткострокове припинення вогню для обміну заручниками. Та вони нічого не принесли, бо ці переговори кілька разів заходили в глухий кут, особливо після відновлення бойових дій через відмову ХАМАС надати список живих заручників. До того ж Біньямін Нетаньяху виявляв небагато бажання йти на компроміс, зайнявши однобоку позицію у своєму релігійно-націоналістичному кабінеті.

Вимоги Ізраїлю:

Повернення заручників. Основна вимога Ізраїлю полягала у поверненні всіх утримуваних заручників. Ізраїль був готовий до короткострокових пауз у бойових діях в обмін на заручників, але відмовлявся від постійного припинення вогню без гарантій безпеки та остаточного вирішення питання з ХАМАС.

Безпека та усунення ХАМАС. Ізраїль також наполягав на демілітаризації сектора Гази, вимагаючи від ХАМАС припинити будь-яку військову діяльність проти Ізраїлю. Тобто ізраїльтяни вимагали, щоб ХАМАС здався і склав зброю. 

Вимоги ХАМАС:

Припинення бойових дій. ХАМАС насамперед вимагав тривале та всеосяжне припинення вогню, яке включало б відведення ізраїльських військ від Гази.

Зняття блокади. Також однією з ключових вимог було зняття ізраїльсько-єгипетської блокади сектора Гази, що дозволило б вільний доступ гуманітарної допомоги та матеріалів для відбудови.

Обмін полоненими. ХАМАС пропонував звільнити ізраїльських заручників в обмін на звільнення палестинських в'язнів, включаючи тих, хто відбуває довічне ув'язнення.

Та знадобилося чимало місяців та дипломатичних зусиль, щоб між обома сторонами знайшлося порозуміння для припинення гарячої фази конфлікту. 

На ХАМАС тиснули насамперед Катар та Єгипет, які виступили основними посередниками в переговорному процесі. Катар, маючи тісні зв'язки з ХАМАС, та Єгипет, як регіональний гравець з історичним впливом на палестинську політику, відіграли критичну роль у координації переговорів. До того ж ключовий партнер ХАМАС Іран зараз не в найкращих позиціях через втрату контролю над частиною Сирії та невдачами Хезболли в Лівані.

Читайте також: Крах Асада в Сирії як черговий провал Кремля: що це означає для України. Пояснюємо

Натомість на Ізраїль чинили тиск їхні американські партнери. Адміністрація експрезидента Джо Байдена декілька разів ставила ультиматум кабінету Нетаньягу і у підсумку запропонувала план перемир'я в кілька етапів, який і змогли погодити. Як відзначають американські журналісти, важливу роль тут зіграв і новообраний президент США Дональд Трамп, який чітко дав зрозуміти, що потребує цієї угоди, інакше він застосує всі можливі методи для її досягнення та "зробить справжнє пекло на Близькому Сході", якщо заручників не повернуть додому. 

Також варто наголосити, що внутрішні протести та суспільний тиск у Ізраїлі щодо повернення заручників стали важливим мотиватором для уряду. Натомість гуманітарна криза у секторі Гази – тиснула на ХАМАС. Крім цього для бойовиків ХАМАС досягнення перемир’я завдяки дипломатії – це також досягнення, адже є свідченням легітимності їхньої влади, попри втрату чи не всіх ключових лідерів.

Про що йдеться в домовленості: від перемир’я до "розбудови Дубай" в секторі Гази 

^{Getty Images}

У січні 2025 року Ізраїль та ХАМАС дійшли до історичної угоди про припинення бойових дій, яка має на меті зупинити кровопролиття в секторі Гази та розпочати процес обміну заручниками.

Угода була офіційно підписана 16 січня 2025 року представниками обох сторін в Катарі. Після цього, 17 січня, уряд Ізраїлю затвердив угоду на засіданні кабінету міністрів. Про початок дії перемир'я було оголошено 19 січня о 11:15 за місцевим часом, після того, як ХАМАС передав список заручників для звільнення, що було ключовою умовою для Ізраїлю.

Ця угода має три головних етапи, які планують поступово впроваджувати:

Найперше – тимчасове припинення вогню. Перший етап передбачає шеститижневе перемир'я. В цей час Ізраїль має поетапно виводити свої війська з центральних районів Гази. Паралельно відбувається обмін заручниками, ХАМАС зобов'язався регулярно звільняти певну кількість заручників, в обмін на звільнення палестинських в'язнів з ізраїльських в'язниць (33 ізраїльтянина на приблизно 1900 палестинців). Також має суттєво збільшуватися обсяг гуманітарної допомоги, що надходить до Гази. Тобто мова про розблокування ізраїльської блокади.

Другий етап значно складніший – це переговори щодо постійного припинення вогню. За час шеститижневого перемир'я сторони мають провести інтенсивні переговори про сталий мир в регіоні. Цей етап включає обговорення повного виведення ізраїльських військ з Гази, гарантій безпеки для обох сторін та механізмів управління Газою, щоб уникнути повернення до конфлікту.

Важливо відзначати, якщо переговори все ж триватимуть понад шість тижнів, перемир'я автоматично продовжується до досягнення угоди за умови, що не почнеться нове збройне протистояння. 

Третій етап заключний – це відновлення та реконструкція сектору Гази. Тоді розпочинається великий план реконструкції Гази, що включає відновлення інфраструктури, житла та економіки регіону. Для цього запроваджуються міжнародні механізми для моніторингу угоди та забезпечення її виконання. Також під час третього етапу передбачається повернення всіх останків загиблих. 

Та як відзначив міністр економіки Ізраїлю, коментуючи про реконструкцію сектора Гази, насамперед це залежатиме від палестинців, чи хотітимуть вони "створити там Дубай і жити дружно з ізраїльтянами", чи повернуться до старого. Якщо ж перший варіант, тоді Ізраїль буде вкладати гроші в розбудову сектора Гази та перетворення регіону у фінансово привабливий. 

Думки аналітиків: як довго триватиме перемир’я і чи можливий сталий мир в регіоні 

^wsj.net

Після досягнення перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС, міжнародна спільнота та регіональні аналітики активно обговорюють, наскільки довготривалою буде ця угода і чи є реальні перспективи для встановлення стійкого миру на Близькому Сході. Якщо коротко – ні, адже це далеко не перший мир, який погоджували та ймовірно не остання війна між ізраїльтянами й палестинцями. Та у будь-якому разі – це важливе рішення для збереження життів. 

У перший же день роботи новообраний президент США Дональд Трамп поставив під сумнів тривалість цього перемир'я, особливо через масштаби руйнувань та довгу історію конфлікту. Також багато аналітиків ставляться скептично до можливості впровадження всіх трьох домовлених етапів. 

Наприклад, заступник керівника відділу міжнародної політики німецького медіа Tagesspiegel Крістіан Бьоме зауважив, що ця угода була укладена занадто пізно, коли багато втрат з обох боків, що робить імовірність нового вибуху дуже великим. Те саме каже ізраїльський експерт Давид Шарп, який відзначає, що угода може бути порушена у будь-який момент через недовіру між сторонами та відсутність гарантій виконання.

Як пише міжнародний редактор BBC Джеремі Боуен, що хоч перемир’я може зупинити людські жертви, повернути ізраїльських заручників та палестинських в’язнів, але ця угода точно не усуне природу конфлікту. 

"Після 15 місяців війни в Газі конфлікт, який триває вже понад століття, залишається таким же запеклим і нерозв'язним, як і раніше. … Наслідки такої кількості руйнувань і смертей відчуватимуться ще принаймні одне покоління", — каже експерт.

Український аналітик Ігор Тишкевич у статті для NV вказує на те, що це перемир'я фактично є замороженням конфлікту без вирішення основних проблем, що залишає відкритим шлях до нового спалаху насильства. 

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов в етері Еспресо висловив думку, що перемирʼя між Ізраїлем та ХАМАС у довгостроковій перспективі "можна вважати, як програш для двох сторін". Він зазначив, що сектор Гази сильно постраждав, ХАМАС втратив більшість своїх військових можливостей, тоді як в Ізраїлі вважають перемир'я поразкою саме через незавершене знищення ХАМАС. 

Політичний оглядач The New York Times Брет Стівенс теж відзначає на майбутніх проблемах, які можуть виникнути для Ізраїлю через цю угоду. Бо наразі Нетаньяху фактично погодився, що ХАМАС продовжує керувати у секторі Гази.Бойовики ХАМАС у масках і зі зброєю вийшли на вулиці після підтвердження припинення вогню і тим самим показують як світу, так і палестинцям, що вони не зазнали поразки. Крім цього за угодою ЦАХАЛ має вийти з Філадельфійського коридору (розділяє сектор Гази та Єгипет), відповідно, ХАМАС матиме можливість у майбутньому переозброїтися і знову напасти. До того ж на кожного ізраїльського заручника Ізраїль звільняє значно більше палестинських в’язнів (перший обмін був 3 на 90). 

Аналітик та громадський діяч Віктор Андрусів вважає, що це перемир’я буде зірвано і, скоріше за все, це зробить сам Нетаньяху, щоб переконати Трампа, що він може дотиснути ХАМАС. Він також висловив цікаву думку, що цей тимчасовий мир "вже розглядають як модель для України, бо його суть в компромісах, які не влаштовують жодну зі сторін". Адже щось подібне зараз відбувається і в різних розмовах про завершення російсько-української війни, коли обидві сторони не можуть бути задоволені частковою перемогою. 

Експерти також говорять про те, що важким буде інша домовленість, яка могла б відбутися, коли б не напад ХАМАС у жовтні 2023 року – визнання Саудівською Аравією держави Ізраїль. Це б стало історичним досягненням, яке б докорінно змінило регіональну політику на Близькому Сході. Однак саудити прагнуть, щоб ізраїльтяни вирішили конфлікт з палестинцями і дозволили їм створити окрему Палестинську державу. Однак як відзначає Time of Israel, ізраїльська влада поки всіляко применшує повідомлення про те, що палестинська влада відіграватиме все більшу роль у післявоєнному секторі Газа і те, що майбутня угода з Саудівською Аравією може включати створення Палестинської держави. А це значить, що уряд Нетаньягу поки не готовий говорити про довгостроковий мир.

Тому для сталого миру потрібна значна зміна внутрішньої політики як в Ізраїлі, так і в Палестині, коли обидві сторони готові слухати, а не воювати. Відновлення сектора Гази та економічна інтеграція регіону в мирний процес стали б ключовими для довгострокового миру. Однак це вимагає значних інвестицій та часу без військових конфліктів. 

У підсумку перемир'я між Ізраїлем та ХАМАС, на думку більшості аналітиків, має обмежену тривалість. Мир на довгий період в регіоні залишається складним завданням, що вимагає не тільки зупинки поточного насильства, але й вирішення глибоких політично-соціальних проблем, які накопичилися за століття протистояння.

Читайте також: Велика Америка: чи дійсно Трамп планує змінити карту світу та приєднати до США Гренландію, Канаду, Мексику та Панаму. Пояснюємо