Змагаються двоє, обирає Колегія. Як американці голосують за президента і до чого тут штати-гойдалки. Спецпроєкт "Вибори у США: український погляд"

Перший вівторок і Колегія виборників. Як голосують за президента Америки

В американській Конституції сказано, що вибори президента Сполучених Штатів проходять у перший вівторок після першого понеділка у листопаді. Цього року вони відбудуться 5 листопада. Таке правило визначили ще у XVIII столітті, коли американські виборці здебільшого були фермерами і на виборчі дільниці діставалися на конях. Час, коли врожай вже зібрали, і ще не дуже холодно. А вівторок тому, що в неділю не хотіли пропускати церковну службу, й після голосування мали встигнути повернутися у базарний день на ринок. 
Саме голосування відбувається не безпосередньо за президента, американці віддають свої голоси за виборців так званої Колегії виборників. До речі, за таким методом у США обирають лише президента та віцепрезидента. Колись цей принцип став результатом компромісу між батьками-засновниками США, одні з яких хотіли, щоб главу держави обирав Конгрес, а інші виступали за передачу цього права народу. 
Кількість виборців у Колегії від кожного штату дорівнює їхній кількості членів у Конгресі (залежить від кількості населення штату) і в Сенаті (тут по два сенатори на штат). Всього у Колегії 538 виборців. Щоб кандидат отримав статус президента, він повинен набрати більше ніж половину голосів, та детальніше розповідаємо далі.

Кандидат & виборець. Хто і кого може обирати

Фото: Getty Images

Якщо ви хочете стати президентом Сполучених Штатів, маєте відповідати лише трьом вимогам. Перша – ви маєте народитися у США, друга – вам має виповнитися 35 років і більше, третя – ви маєте прожити в Америці не менше 14 років. 

Для виборців все набагато простіше. Кожен, хто хоче віддати свій голос, повинен мати 18+ років та бути громадянином США. До слова, в Америці для підтвердження особи не обов'язково мати паспорт (зрештою, не всі американці мають цей документ), достатньо водійського посвідчення. Проте у бідніших громадян може не бути і його, й тоді вимога показати посвідчення особи може стати таким собі майновим цензом.

На дільниці, особисто достроково або поштою. Як голосують у різних штатах

В Америці 50 штатів, й усі вони пропонують громадянам стандартну процедуру: прийти у день виборів на дільниці, отримати бюлетень та проголосувати. Разом з тим, на рівні окремих штатів, як це передбачає законодавство, дозволяють дострокове дистанційне голосування, зокрема поштою. Ця опція доступна у 46 штатах та в окрузі Колумбія (сюди входить місто Вашингтон, оскільки столиця не підпорядковується жодному штату). 

Отож, у 39 штатах можна проголосувати як особисто достроково, так і поштою. Водночас у Каліфорнії, Колорадо, Гаваях, Неваді, Орегоні, Юті, Вермонті, Вашингтоні та в окрузі Колумбія усі зареєстровані виборці отримують бюлетень поштою автоматично. 

У 10 американських штатах – Техасі, Луїзіані, Арканзасі, Міссурі, Теннессі, Кентуккі, Індіані, Південній Кароліні, Делавері, Коннектикуті, а також у столиці Вашингтон виборці можуть проголосувати особисто достроково, але для голосування поштою має бути належна причина. 
Натомість у Міссісіпі, Алабамі та Нью-Гемпширі не пропонують дострокове голосування, а для голосування поштою вимагають відповідної причини. 

На початку жовтня Інститут Ґеллапа повідомляв, що 4 з 10 виборців в Америці планують віддати свій голос достроково або ж вже це зробили, загалом ця цифра охоплює 40% від усіх американських виборців. А станом на 22 жовтня, за даними Університету Флориди, достроково проголосували понад 21 мільйон громадян США, з них близько 7,8 млн жителів віддали свій голос, прибувши на дільниці фізично, решта відправили свої бюлетені поштою. 

Якою ж буде фінальна цифра, поки невідомо. Наприклад, під час минулих президентських виборів у 2020 році 45% американців планували голосувати достроково, а у підсумку таких було 64%. Також опитування стверджували, що прихильники республіканців менш схильні голосувати достроково або поштою, більше таких серед виборців демократів. Хоча цьогоріч вони крокують приблизно однаково, невелику динаміку можна побачити на інфографіці AP (станом на 22 жовтня).

Скріншот, https://apnews.com

Вибори президента в Америці мають ще одну особливість – тамтешні громадяни у своїх бюлетенях можуть вписати будь-кого, хто їм до вподоби. Вже традиційними фаворитами стали Ісус Христос та Мікі Маус. Але іноді вписаний таким чином кандидат може назбирати досить непогану підтримку у кількості голосів.

Республіканець чи демократ. Чому завжди боротьба двох та хто такі "треті кандидати" 

Фото: Getty Images

Історично так склалося, що у політичній системі Сполучених Штатів домінують тільки дві партії – Республіканська та Демократична. Перші асоціюються з червоним кольором, а їхній символ – слон, у других – синій колір, а символ – віслюк. З середини XIX століття президентами в Америці ставали або республіканці, або демократи. 

Республіканці – консерватори, відомі також як Велика стара партія. Їхня лінія – зниження податків, скорочення апарату уряду, право на зброю, посилення обмежень щодо імміграції та абортів. Більший рівень підтримки мають у сільських районах Америки. Серед відомих колишніх президентів – вихідців з цієї партії були Джордж Буш, Рональд Рейган, Річард Ніксон, Дональд Трамп, який вже вдруге змагається за пост глави держави.  

Натомість демократи – ліберали, які відстоюють боротьбу за громадянські права, широку систему соціального захисту, заходи щодо боротьби зі зміною клімату. Підтримують партію як правило у міських районах Америки. Серед знаних експрезидентів від цієї партії були Джон Кеннеді, Білл Клінтон, Барак Обама та чинний лідер США Джо Байден. 

На президентських виборах у США насправді балотуються і так звані треті кандидати. Кожен штат визначає склад бюлетеня самостійно, висуваючи до претендентів умови, наприклад збір певної кількості підписів або внесення застави. Але зазвичай ці кандидати набирають на виборах дуже малі відсотки, а то й частки відсотка голосів. 

Відтак основні партії висувають кількох кандидатів у президенти й проводять внутрішні партійні вибори – для цього у штатах проходять праймеріз та кокуси. Залежно від правил, десь відбуваються лише праймеріз або кокуси, а подекуди і те, й інше. Після того, коли визначаються переможці, відбуваються загальні партійні з'їзди, на яких оголошують офіційних кандидатів. До слова, більше деталей з проєкцією на цьогорічну кампанію у США читайте у нашому матеріалі. 

На вибори 2024 у республіканців підтримку партії з великим відривом отримав Дональд Трамп. Він переміг у 2016 році й тепер, як ми казали, балотується вже вдруге. Від демократів боротьбу за крісло глави розпочинав чинний президент Джо Байден, але у липні він зняв свою кандидатуру. Тож у серпні демократи підтримали кандидатуру віцепрезидентки Камали Гарріс, яка вступила у перегони з Трампом. Вона стала першою в історії Америки кандидаткою за пост президента, у якої такий малий інтервал від старту кампанії до самих виборів. 

Стосовно "третіх кандидатів", цьогоріч так теж є. Один з них – Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, племінник колишнього президента США Джона Кеннеді. Наприкінці серпня він призупинив передвиборчу кампанію і заявив, що підтримає Дональда Трампа. 

Як незалежний кандидат на вибори також  іде філософ та політичний активіст Корнел Вест. У тих штатах, де йому вдасться потрапити у бюлетень, він здебільшого перебиратиме голоси у демократів. Ще одна кандидатка – Джилл Стайн, представниця "Партії зелених". Для неї це вже треті президентські вибори. Якщо потрапить у бюлетені, також відбиратиме голоси у демократів.

Змагання за голоси "штатів-гойдалок". Як визначають кандидата-переможця

Не завжди перемагає той, хто отримав більшість голосів – ось така особливість президентських виборів у Сполучених Штатах. Як каже їхня Конституція, вирішальні голоси – не виборців, а Колегії виборників. До неї кожен штат делегує членів, а скільки їх – залежить від кількості населення того чи іншого штату. Загалом у Колегії 538 місць, для перемоги кандидату потрібно набрати 270+ голосів виборників. По суті голосують в Америці на рівні штатів, а не на загальнонаціональному рівні. Оскільки на дільницях громадяни ставлять галочку не за президента, а за виборника, який від їхнього імені підтримає того чи іншого кандидата. 

У всіх штатах, окрім двох (Мен та Небраска мають пропорційну систему), діє принцип "переможець забирає все". Тому той, хто отримує найбільшу кількість голосів виборців, забирає усі голоси Колегії виборників. 

Як правило більшість американських штатів історично або сині, або червоні, тобто вони за демократів або за республіканців. Позаяк результат голосування там очевидний, вибір їхніх жителів не вважається конкурентним, і кандидатам немає сенсу проводити там агітацію. 

Натомість є декілька штатів, що постійно коливаються, і результати в них щоразу непередбачувані. Тому кандидати зосереджують всі зусилля на цих "штатах-гойдалках", проводячи там найзапекліші та найдорожчі кампанії. 

Відтак хто стане 47 президентом США, фактично вирішать сім американських штатів – Аризона, Джорджія, Мічиган, Невада, Північна Кароліна, Пенсильванія та Вісконсин. Разом ці штати висунуть 93 делегатів до Колегії виборників. Важливо, що поділ у цих штатах між республіканцями та демократами практично рівномірний. Водночас непередбачуваність результатів створюють демографічні зміни та конкурентні погляди між міськими та сільськими районами. Навіть невеликі зміни можуть принести перемогу Трампу чи Гарріс. Таке вже траплялося раніше. 

Наприклад, у 2016 році Трамп переміг у Пенсильванії, маючи перевагу лише у 0,7%, що забезпечило йому 20 голосів виборників у Колегії та президентство. Натомість його суперниця Гілларі Клінтон набрала найбільшу кількість голосів на національному рівні, але програла у Колегії виборників. Вже на наступних виборах, у 2020-му Джо Байден повернув собі штат завдяки перевазі у 1,2%. Крім того, у Джорджії Байден виграв із незначною більшістю голосів – 12 000, і вперше за три десятиліття цей штат змінив червоний колір на синій. Як бачимо, штати-гойдалки непередбачувані, але точно можна сказати, що на виборах 2024 кожен голос їхніх жителів матиме значення.

Не тільки президент. Кого ще обирають на президентських виборах у США

Під час президентських виборів американці обирають, крім глави держави, нових членів Конгресу. Цей законодавчий орган складається з двох палат – Палата представників або Нижня палата та Сенат або Верхня палата. Першу, яка ініціює плани витрат, зараз контролюють республіканці. Друга голосує за ключові призначення в уряді, на сьогодні її очолюють демократи. Під час ухвалення законів ці дві палати можуть бути таким собі стримувальним фактором для Білого дому, якщо, скажімо, домінантна партія в одній з палат не погоджується з президентом. 
Члени Нижньої палати обираються на два роки, а сенатори – на шість років і поділяються на три групи, тобто третину з них переобирають кожні два роки. На цьогорічних виборах боротимуться за усі 435 місць у Палаті представників та 33 крісла у Сенаті (загалом налічує 100 сенаторів).

Оголошення переможця і вступ на посаду. Як це відбувається

Про те, хто став новим президентом Сполучених Штатів, зазвичай стає зрозуміло вже наступного ранку після дня виборів. Сам же підрахунок усіх голосів може зайняти кілька днів. 

Період від виборів до офіційного призначення нового президента Америки, що відбувається 20 січня, називається перехідним. За цей час новообраний глава держави може призначити міністрів кабінету та скласти перші плани роботи на посаді. Якщо навіть президент залишається на другий термін, члени кабінету зазвичай змінюються. 

Інавгураційна церемонія відбувається 20 січня на сходах будівлі Капітолія – Конгресу США у Вашингтоні. Звідти новий президент вирушає до Білого дому – за традицією з 1800 року президенти Америки тут і працюють, і проживають. 

Довідково: "Вибори у США: Український погляд" - спецпроєкт Еспресо про те, які настрої в американських виборців, що говорять про Україну кандидати та як результати виборів за океаном вплинуть на нас з вами.