Про особистісність української політики

Клановою або "трибальною", як сказали б французи. Конкурують не проєкти, не ідеології, не способи світобачення — конкурують персоналії. Шлейф емоцій, що тягнеться за кожним (кожною) з харизматиків, регулярно підгорає, — зусиллями конкурентів, або через прикрі вчинки того чи іншого лідера.

Загалом "любити" або "не любити" політиків — сумнівна вправа: емоції заважають визначитись та уважно розкласти по поличках всі "за" та "проти".

Читайте також: Байден натякнув Зеленському на Єрмака

Чим менше емоцій в ставленні до політсили, чим більше логіки, раціо, аналізу, тим вищий шанс зробити вибір в інтересах України, а не тих чи інших зацікавлених осіб. Та сама політична постать в певний період може рухатися в ногу з історією, працювати на поступ, а в інший — вичерпатись або навіть діяти на шкоду. Прикладів — море.

Будь ласка, не втягуймо себе до колективної істерики, що розганяється зараз по соцмережах та знов зіштовхує українців лобами. В нашій історії це було стільки разів! І завжди — в інтересах ворога. Це прекрасно, що в Україні — плюралізм, і що ми можемо сперечатись до нестями, в пошуках істини. Користаймось цією свободою з належною відповідальністю.

Джерело

Про авторку. Алла Лазарєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.