Про яку Україну я мрію

Мрію після війни жити у Новій Україні.

Такий собі "Україні 2.0".

Країні, де ми, українці, дружно живемо разом розвиваючи наш спільний дім — Україну!

Де безпека є зразком для інших.

Кордони та небо під контролем, а наш ВПК не тільки забезпечує і Світ найсучаснішими оборонними системами, а і є цілою екосистемою!

Екосистемою інновацій, що об'єднує науку, інновації, освіту, технології подвійного призначення, сучасні типи озброєнь та стартапи, які прагнуть стати єдинорогами!

Україна 2.0 – це новий приклад державності, побудованого за корпоративною моделлю.

Де кожен українець (громадянин) володіє безпосередньо 1/40-мільйонною частиною активів країни (якщо нас 40 млн).

Через свою програму "Дія" ми бачимо, як змінюється наше спільне багатство, як ефективно управляється.

Через Дію ми обираємо своїх представників депутатів, відстежуємо виконання ними передвиборчих обіцянок та поставлених нами завдань, а також позбавляємо мандата.

Наші представники-депутати – наймають менеджмент країни на чолі з прем'єр-міністром, який сам формує собі команду.

Ця команда традиційно формується для виконання довгострокової української стратегії та працює як єдиний організм, роблячи українців все більш заможними!

Читайте також: Найкрутіші українські розробки, які змінять перебіг війни

За різними оцінками, наші спільні активи сьогодні становлять від $3 до $5 трлн за своєю вартістю.

Або $75-$120 тис. дол. на одного громадянина. Але що ми с того мали раніше?

В майбутньому тими активами керують не чиновники, ні, а професійні управителі.

Як у класичних інвестиційних фондах:

- одна команда – лісовим господарством;

- друга — водними ресурсами;

- третя — надрами;

- четверта — держактивами (підприємства критичної інфраструктури та національної безпеки);

- п'ята — транспортною інфраструктурою;

- шоста — енергетичною інфраструктурою.

Тільки уявіть результати такого управління? Коли завдання не в кишеню собі щось накроїти, а примножити задля людей!

Якщо припустити скромну дохідність хоча б 1,5% річних, то щороку такий фонд може акумулювати до $45-$75 млрд доходу у вигляді грошового потоку та приросту вартості активів.

А це вже більше за річний бюджет України.

Державний апарат повністю трансформований і виконує виключно суспільно важливі функції:

- безпека громадян (в Україні й не тільки);

- регулювання;

- підтримка та розвиток підприємництва;

- просування українських інтересів на зовнішніх ринках;

- розвиток базової інфраструктури (транспортної, енергетичної, цифрової);

- арбітраж;

- захист нужденних.

Ми забули про мільйони бюджетників-нахлібників, що паразитують на наших податках (бюджеті).

У держсекторі працюють професіонали із зарплатою вищою за ринкову.

Але держслужбовців у рази менше.

Весь держсервіс цифровізований та персональний контакт із чиновником виключено.

Як і будь-які можливості для корупції.

Ліцензії та дозволи видаються протягом кількох годин онлайн.

Податкова звітність також подається автоматично та онлайн, автоматично перевіряється та не створює проблем.

Та й сама податкова система така, що сплачувати податки вигідніше, ніж ховатись і не сплачувати.

Все автоматизовано та забирає мінімум часу. Україна посіла 1-е місце в Європі за простотою та швидкістю сплати податків.

Якщо відштовхуватися від того, що громадянин – головний бенефіціар держави та державного сервісу – то він і головний платник.

Як найманий співробітник.

Як власник бізнесу.

Або як споживач.

Читайте також: Чому бідні? Тому, що дурні!

І українську податкову систему визнано найпрогресивнішою у світі. Ви вже про неї знаєте: 10-10-10.

1. 10% - податок на виведений капітал замість прибутку. Якщо прибуток реінвестуєш — податки не платиш

2. 10% - податок з доходів. Чи то зарплата, чи то прибуток приватного підприємця, чи то дивіденди (як у пункті вище).

3. 10% - податок на роздрібні продажі замість ПДВ. Немає ПДВ – немає схем, скруток, відволікання грошей у бізнесу та корупції. Є лише податок у роздробі. Купив товар — автоматично податок стягується та перераховується до казначейства.

Проста зрозуміла некорупційна система, яка зробила Україну магнітом для світового капіталу.

Прості податки, мінімум регулювання, нуль корупції, освічена нація з територією у центрі Європи – це просто рай для промислових інвесторів).

Але це не все.

Читайте також: Хто головні вигодонабувачі від "довгої" війни в Україні?

Зруйнована після війни України потребує сотні мільярдів інвестицій. І ми їх одержуємо.

Гарантію безпеки інвестори мають не лише завдяки сильній українській армії та ВПК, а й турботою з боку держави, яка виявилася у вигляді:

- страхування військових ризиків від держави;

– британського права, яке почало працювати в Україні для всіх інвесторів у спеціальній економічній зоні Київ Сіті;

- ефективної та вигідної податкової системи;

- ринку капіталу, що показує найвище зростання в Європі.

Багато тут допомогло створення спеціальної економічної зони Київ Сіті, в якій створені спеціальні умови для інвесторів:

- британське право (у тому числі у спорах із державою);

- міжнародні біржі;

- спеціальне регулювання.

Київ Сіті розташувався у Києві у старій промзоні на Видубичах, і представляє класичний діловий район успішної держави.

Хмарочоси, парки, безліч офісів фінансових інституцій і можливість залучити капітал навіть невеликим компаніям.

Важливу роль у запуску ринку капіталу відіграла пенсійна реформа, активи, акумульовані українськими приватними пенсійними фондами, шукали інструменти для інвестування та знайшли їх у Київ Сіті.

Стару пенсійну систему скасовано.

Громадяни мають персональні накопичувальні пенсійні рахунки, які гарантують їм безбідну старість.

Тим же, хто з якихось причин не зміг накопичити приватну пенсію, держава, в рамках громадського договору громадян, надає соціальні гарантії.

Джерело соціальних гарантій – прибуток Фонду Національного Добробуту.

При цьому у структурі видатків фонду соціальні гарантії займають незначну частину.

Активи фонду впевнено зростають та інвестуються на благо українського суспільства.

- Створюється сучасна транспортна, цифрова інфраструктура.

- Фінансуються перспективні наукові та інноваційні проєкти.

- Фінансується будівництво нових енергоефективних українських міст.

- Фінансуються частина державного замовлення, пов'язаного з національною безпекою, експансією української економіки на зовнішні ринки.

Крім інвестицій у плани уряду входить збільшити частку витрат держави, що фінансується за рахунок Фонду, тим самим ще більше знизивши податки українцям.

Цілком можливо повністю відмовитись від податків, якщо наші спільні активи будуть ефективно працювати.

Такий собі величезний інвестфонд яким володіють всі українці!

Я мрію про те, що Україна стане меккою для підприємців та великого міжнародного капіталу.

Наші менеджери з уряду створили десятки міжнародних спільних проєктів з найсильнішими країнами світу.

Україна сьогодні не жертва війни, а надійний відповідальний партнер, що допомагає:

⁃ як центр світової продовольчої безпеки;

⁃ як центр безпеки Європи та виробник найсучаснішої зброї, дронів, роботів, літаків і космічних апаратів;

⁃ як європейський енергетичний хаб;

⁃ як регіональний логістичний та виробничий хаб;

⁃ як центр кібербезпеки регіону;

⁃ як центр Hi-Tech інновацій;

- як центр критичних матеріалів та технологій.

Країна з цінностями свободи, прекрасним кліматом, відсутністю сейсмічних ризиків, ефективною системою безпеки, гарною природою та чистою екологією просто має стати меккою для креативних людей з усього світу! (а інших нам навіщо пускати?).

Ці всі трансформації, звичайно, не відбудуться в один день, але довга дорога починається з першого кроку.

І ми разом можемо його почати робити, мріючи про повоєнну Україну.

Джерело

Про автора. Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.