Путін і Сі Цзиньпін — лідери року за версією TIME. Чому там нема українців?

Повернімось у минуле і згадаймо 2019 рік. Тоді людиною року за версією впливового американського видання стала…Ґрета Тунберг. Зараз ця екологічна діва підтримує Палестину і Сектор Гази у війні проти Ізраїлю.

Здобути обкладинку у Time — не завжди почесно. Чого варта жовтнева обкладинка з приголомшливою статтею про внутрішні настрої на Банковій і одкровення Саймону Шустеру. Тоді команда президента Володимира Зеленського дуже хотіла обкладинку для піару. А за фактом отримала хіба ганьбу.

Редакція TIME давно пояснила принцип, за яким журнал обирає того чи іншого номінанта: "Звання "Людина року", яке присуджується TIME, не є почестю.  Це не знак схвалення.  І не визнання популярності.  У кращому разі це твереза ​​оцінка світу, яким він є, і наймогутніших людей і сил, які формують цей світ — на зло або на добро.  Але ця номінація, безумовно, має відношення до лідерських рис".

Тому поруч у різні роки "Людьми року" ставали Рейган, Рузвельт, Джо Байден і "Дух українського року". Однак переможцями були й Гітлер зі Сталіним, і Путін.

Читайте також: Усі путінці та антипутінці вийшли з однієї сталінської шинелі

Якщо уважно вивчити шорт-лист цьогорічної премії, там є лідер Китаю Сі Цзиньпін та творець чату GPT Сем Альтман, який створив революцію на ринку штучного інтелекту.

Але зупинімось на головних фіналістах, які прямо причетні до війни в Україні.

Ось що пише TIME про Путіна:

"Він обіймав посаду президента чи прем'єр-міністра Росії з 1999 року, продовжує вести війну в Україні вже другий рік після повномасштабного вторгнення. Путін зіткнувся з короткочасною загрозою своїй владі у 2023 році під час повстання Вагнера, але врешті-решт його вплив лише посилився, оскільки група найманців відступила, коли президент Білорусії Олександр Лукашенко уклав угоду. (Євген Пригожин, лідер групи Вагнера, пізніше загинув в авіакатастрофі). Путін був визнаний людиною року за версією Time у 2007 році та неодноразово потрапляв до списку Time-100, у тому числі у 2022 році".

Українцям треба дивитися правді у вічі й забути нарешті телевізійні фантазії про рак, параліч і передчасну смерть Путіна. Ця тварина змогла втриматись на посаді й перевести на військові рейки економіку підсанкційної РФ. Він дуже чітко розуміє, що його статус — його гарантія не закінчити десь так, як він сам прикінчив Пригожина. Це небезпечний ворог і треба готувати далекоглядний план, що ми самі будуємо і чи не допускаємо ми виникнення свого маленького Путіна з надміром повноважень.

Щодо Сі Цзіньпіна теж є зрозуміла логіка.

"Президент Китаю Сі Цзіньпін вступив у 2023 рік через кілька місяців після свого безпрецедентного третього терміну, зміцнивши свою роль одного з найвпливовіших сучасних лідерів Китаю", — пише видання в описі про фіналіста.

Китайський комуніст кинув виклик Заходу, претендує на розподіл світу за своїми авторитарними лекалами та став натхненником як війни в Україні, так і спалаху насилля між ХАМАСом та Ізраїлем. Він продовжує корумпувати й схиляти до політичного васальства країни глобального Півдня і європейські уряди, які просто хотіли торгувати з Китаєм. Так само Пекін головна проблема для Вашингтона — США свого часу виростило Китай із голодранців у амбітну диктатуру. І ось тепер обоє готуються до війни одне з одним.

А далі відповімо на популярне питання українців, чому у цьому списку нема жодного українця? Річ у тому, що старанням українських політиків у 2023 році ми втратили ініціативу лідерства. Кого ви хочете побачити на обкладинці? Єрмака? Так не так давно Politico у своєму рейтингу гучно натякнуло, що цей посадовець перебирає на себе повноваження президента Зеленського, який в останній момент відмовився від виступу для сенаторів напередодні голосування про гроші для України.

Чисто в теорії це могли б бути ЗСУ, але ми бачимо реакцію політичної верхівки на професійну статтю Головнокомандувача Валерія Залужного в The Economist. Аби урезонити наше політичне керівництво від необдуманих вчинків, до Києва довелось їхати міністру оборони США Ллойду Остіну. А WP зробило розгорнутий матеріал, чому початковий план контрнаступу Генштабу пішов трохи не туди.

Читайте також: Гола правда від Залужного? Як Головнокомандувач ЗСУ вперше сказав дорослі речі про війну

Тож мораль проста, як двері — хочеш обкладинок, слави, цитат — будь дієвим лідером і професіоналом. Безумовно, вляпатись в історію можна як Путін та Сі. Але це зовсім інша історія — про метастази, які виросли на толеруванні зла і торгівлі без кордонів.

Це той світ, який влаштовував усіх в 70-ті, коли його створив один із найвидатніших дипломатів історії людства Генрі Кіссінджер. Не так давно він помер і тепер цю халабуду противаг варто перебудовувати по-іншому.

Коли нас немає в якихось списках, ми теж маємо подумати, хто ми й чого нас навчила війна. Бо коли в топах переглядів підлітками у нас нова російська пропагандистська агітка "Слово пацана", де єдиний позитивний герой і краш усіх жіночих персонажів — воєнний загарбник, який щойно відкинувся в Афганістану (алюзія на героя СВО) — у мене погані новини.

Війну за сенси ми профукали не лише в американських редакціях, а в себе вдома під носом. Над яким щоночі нависає шахед.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Марина Данилюк-Ярмолаєва, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.